Презентація до уроку "Українська писанка - як елемент народної культури. Символіка яйця та його розпису."одної культури

«Українська писанка – як елемент народної культури. Символіка яйця та його розпису». “Українська писанка – як елемент народної культури. Символіка яйця та його розпису”Презентація уроку трудового навчання. Підготувала вчитель трудового навчання Мельничук С. М.

Чарівнийизамок «ПИСАНКА» Писанка - це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом! О. Довженко

Тема уроку: «Українська писанка – як елемент народної культури. Символіка яйця та його розпису». Ми ознайомимось із українською писанкою, символікою яйця та його розпису, поглибимо свої знання про історію писанкарства, про види декоративного писанкарства, будемо формувати навички розпису писанок.

«Теоретична» кімната. Поняття про писанку Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова «писати», тобто прикрашати орнаментом. Писанка-одна із стародавніх форм українського народного розпису, в якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. Зрештою писанка-це символ весни, сонця, повернення природи до життя. Існує декілька видів орнаментальних яєць:

«Теоретична» кімната. Писанка – яйце , декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників та сучасних технологій оздоблення. Писанка – це оберіг, який несе в собі прості образи: благополуччя, достаток, сімейне щастя, здоров’я. Вона може стати чудовим подарунком Вашим друзям, близьким. Яйце в традиційному образі світу – це символ народження і безкінечності життя, родючості, сонця. Воно – джерело життя і образ створення світу і Вселеної.

Крашанки – це зварені яйця, зафарбовані в один колір«Теоретична» кімната

Дряпанки (шкрабанки) – це яйця з темною шкаралупою, які фарбують в один колір і на їх поверхні гострим інструментом продряпують малюнок.«Теоретична» кімната

Крапанки – писанка з крапками одного чи кількох кольорів.«Теоретична» кімната

Мальованки – яйця, розмальовані фарбою й пензликом. Останнім часом для швидкого приготування великодніх яєць широко використовуються наліпки з різноманітними візерунками і малюнками«Теоретична» кімната

«Теоретична» кімната. Витравлені яйця- візерунки зроблені за допомогою техніки травлення.

Дратковані яїчка - яйця, вкриті сіточкою-візерунком, сплетеним з дроту. Техніка поширена в Чехії, Словаччині та Угорщині, які зараз змагаються за звання батьківщини цього методу.«Теоретична» кімната

Яйця оздоблені бісером, який клеїться до шкаралупи воском чи клеєм або закріплюється методом сплетіння. Бісерні яйця«Теоретична» кімната

Яйця-вишивки. Вишиті хрестиком великодні яйця. Техніка з'явилась у Німеччині. Спочатку майстри вишивали на канві, у яку замотували яйце, згодом наклеювали вишиті орнаменти на шкаралупу і, нарешті, скориставшись іншим винаходом німецьких майстрів — висвердлювати яйця бормашиною, почали вишивати на шкаралупі за допомогою тонкого дроту з ниткою. На рубежі ХХ-ХХІ ст. її засвоїли писанкарі з України, зокрема Інна Форостюк. Українські майстри, вишиваючи візерунки на яйці, на відміну від, наприклад, американських, не розрізають шкаралупу.«Теоретична» кімната

Перфоровані яйця. Візерунки висвердлені за допомогою бормашини. Техніка з'явилась у Німеччині. Поширена в Чехії, а останнім часом також в Україні. Серед майстрів, які працюють у цій техниці, найвідомішими є Франц Ґром зі Словенії і Горст Опіола з Німеччини.«Теоретична» кімната

Ювелірні яйця Яйця виготовлені з золота, срібла, коштовного каміння. До їх числа відносяться ювелірні яйця Карла Фаберже.«Теоретична» кімната

Кімната «Історична»Писанці вже понад тисячу років. Звичай розписувати писанки походить ще з дохристиянських часів. Україна здавна славилася самобутнім народним мистецтвом - писанкарством. Удосконалюючись протягом багатьох століть, вона стала надбанням національної культури, тому відома в усьому світі. Разом з нашими земляками, які шукали кращої долі за межами рідної землі, українська писанка потрапила до інших країн. Колекції їх є в Лондонському королівському музеї, Краківському та Празькому музеях. Багато американців, канадців, австралійців, німців теж вважають писанку своєю.

Кімната «Історична»Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия. Частиною музею є пам'ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів. Музей писанки в Коломиї

У канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці, за проектом художника Павла Цимбалюка створено дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки. Найбільша у світі писанка. Кімната «Історична»

Кімната «Історична» У 2016 році у Вінниці в залі обласної філармоніїпроходило ІV Всеукраїнське свято народного мистецтва “ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНКА”. Була представлена виставка писанок провідних майстрів України та проводились майстер-класи. Були присутні 50 майстрів України, 36 із них представники міста Вінниці та Вінницької області.

Кімната «Історична»Нагородження заслужених майстрів народної творчості України (2016р.)

Кімната «Історична»Заслужені майстри народної творчості України

В колекції заслуженої майстрині народної творчості України Оксани Білоус налічується близько 3000 писанок, відтворених за стародавніми зразками. Заслужені майстри народної творчості України Кожен регіон України має певну особливість у розписуванні великодніх яєць. В Україні писанкарство збереглося завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Значну роль у його розвитку відіграють сучасні писанкарі Тарас Городецький (1964 — 2006), Оксана Білоус, Марія Іванишин, Тетяна Коновал, Віра Манько, Люба Петруша (США), Зоя Сташук та багато інших. Кімната «Історична»

Кімната «Історична»Писанка – це не предмет повсякденного побуту, а передусім, твір мистецтва. У давнину існувала ціла система виготовлення писанок. Наші предки знали понад 20 різновидів техніки їхнього розмальовування. Нині побутують лише 5 з них, а символічних малюнків для писанок – понад 100..

В уявленнях наших сучасників писанка тісно пов’язана зі світлим святом Христового Воскресіння. Коли Ісуса Христа поховали, вхід до гробу привалили великим каменем і поставили варту. Понтій Пілат, начальник варти, саме снідав, коли до нього прибігли перелякані вартові й повідомили, що Христос воскрес. Пілат не повірив цьому і відповів, що як не може з чорного стати біле, так не може мертва людина воскреснути, й наказав вартових стратити. Але цієї миті яйця, принесені до сніданку, почервоніли. Тоді Пілат подарував вартовим по крашанці та звелів сповістити всіх, що Христос воскрес. Кімната «Історична»

«Якось бідний селянин ніс у кошику яйця, щоб продати на базарі (сім’я у нього була велика, а заробітки – малі). По дорозі він зустрів Христа, який ніс хрест на Голгофу. Уявив чоловік свого старшого сина, залишив по дорозі кошик і почав допомагати Ісусові. Коли повернувся назад, до кошика, то побачив, що яйця стали крашанками». Кімната «Історична»Легенда 2

Кімната «Історична»ЛЕГЕНДА 3 У глибоку давнину з’явився дуже добрий чоловік – Ісус Христос. Він чинив людям тільки добро, ніс їм правду. Але злі люди, яким була невигідна правда, вирішили Ісуса посадити в темницю. Та правда його не затихла. Тоді ці злі й жорстокі люди розп’яли Ісуса на хресті. Ісус Христос не зробив жодній людині лиха, тому кілька днів він воскресав живим. А першим це виявила Марія, яка біля пустої гробниці побачила в мисці яйця, які з білих стали червоними. Враженні чудом вони стали розносити людям новину, і дарувати яйця взяті в печері, промовляючи при цьому «Христос Воскрес!»Отже з прийняттям християнства, писанки стали символом Великоднього свята воскресіння Христа. Дарувати писанку означає бажати щастя, добра, здоров’я, доброї вдачі.

Кімната «Символіки»Для створення малюнка на яйці необхідно знати їх символіку. Знаючи значення символів, можна читати "написаний” малюнок як текст, розпізнавати послання майстра. Окрім того, розписане яйце прикрашало інтер’єр. Малюнки на яйцях писали не лише у вигляді орнаментів, а й у задовільній композиції. Орнамент - своєрідний зашифрований текст у вигляді знаків, стилізованих малюнків квітів, тварин, пташок. Вони діляться на геометричні, рослинні, зооморфічні або змішані. Ритм у ньому складається на принципі чергування елементів чи групи елементів. Різноманітні за формою та характером лінії в поєднанні з кольором несуть у собі розповідь про природу всесвіту та місце людини в ньому.

Після довгої холодної зими люди завжди чекали на повернення сонця, яке споконвіку давало світло, а тепло сприяло пробудженню природи, розвитку рослинного та тваринного світу. Так найважливішим символом на писанці було й залишається зображення Сонця. Українці споконвіку вірили в магічну силу писанки та були переконані, що вона приносить щастя, добро, достаток, захищає людей від зла. Писанки, мальованки та інші види розписів яєць присвячувались не тільки різноманітним святам, а й порам року, визначним історичним датам і подіям. Кімната «Символіки»

У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберегу. Керамічні писанки, які постукували при струсі і відганяли злі сили, знайдено у похованнях в Києві та Новгороді. Ці міста були осередками писанкарства за часів Київської Русі. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – вона приносить добро, щастя, достаток. Господарі закопували писанки в землю, бо вірили, що сила яйця сприятиме щедрим жнивам, розкладали писанки на могилах батьків та дідів, дарували одне одному закохані хлопці та дівчата. Вважалось, що писанку треба вміти написати, знати, коли саме це зробити, а найголовніше – розбиратись, кому яку дарувати, щоб символіка оберегу відповідала змісту дарування. Кімната «Символіки»Магічний оберіг

Символи, що сприяють багатому врожаю. Кімната «Символіки»

Символи здоров'я та довголіття. Кімната «Символіки»

Символи, що лікують. Кімната «Символіки»

Символи кохання. Кімната «Символіки»

Символи-обереги. Кімната «Символіки»

Символічне значення кольорів у писанці Знаки-символи поєднувались з символікою кольору і несли певне інформаційне навантаження, були дуже важливі для сприйняття писанки як оберегу. Жовтий – колір небеснихсвітил : сонця, зірок, місяця; приносить достаток, урожай, приплід. Зелений – колірвесни, пробудженняприроди, всього живого, що є на світі, символ здоров’я. Червоний– колір любові, сили, влади, радості, життя, символ чоловічої статі. Чорний – символ землі, плодючості; чорний з білим колір , що виказує пошану душам померлих, пам'яті предків. Коричневий – символізує землю-матір. Блакитний – уособлює воду, повітря, небо, здоров’я. Поєднання 4-5 кольорів - родинне щастя, мир, добробут, любов, успіх. Кімната «Символіки»

Художні особливості писанкарства. Розписування писанки – то ціле дійство. Не можна було писати в той час, коли ти з кимсь посварився чи був у гніві, адже писанка – символ добра і сонця. Старалися писати до сходу сонця. Писанкарка вдягала вишиту святкову сорочку, молилась. Борони боже, аби хтось увійшов до хати, як писали писанки. Писанкарка шепотіла такі промовки, щоб не пошкодили чужі очі писанкам. А ще під час роботи не можна було згадувати про померлих, аби не зашкодити тому, хто дістане готову писанку

Починають писанкарювати на свято Срітення (15 лютого). За традицією, писанки пишуть дівчата й жінки Писанок у їжу не вживають тому, бо їх ввіжіють оберегами. Їх тримають в оселі на почесному місці протягом багатьох років. З писанок та крашанок починався великодній сніданок. Зустрічаючись на Пасху, люди вітаються один з одним словами «Христос воскрес!» У відповідь чується радісне "Воістину воскрес!". За давньою традицією після цього люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки. Дівчата вмивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути гарними. Також писанки служили для святкових розваг, ігор дітей та молоді.«Художні особливості писанкарства»

«Моя фантазія про писанку»

Дякую за увагу