Цей матеріал допоможе урізноманітнити урок, розкрити особистість письменника, акцентувати увагу учнів. В презентації наведено поезії Голобородька для опрацювання з учнями. Презентацію можна використати на уроках вивчення сучасних письменників України або літератури рідного краю.
(На тему картини Катерини Білокур)В глиняному глечику, як бджоли,молоко уранішнє гуде,пахощами сяє серед столупаляниці сонечко руде. Н а тарілці м олода цибуля,квашені із діжки огірки,в гарно розмальованому кухлімед такий пахучий і липкий.«Мамо, наготуйте на роботу —я коситиму аж у Крутій…»І плигає півнем на капотіпромінь із-за гаю золотий. Ранок(збірка “Зелен день”)
Василь Голобородько. Я ішов, куди очі дивились,я ішов, куди ноги йшли. Куди це очі мої задивились:мов полотно рушникове ліс!Я ішов у долонях з тобою,ти була вся суціль із очей. В кожнім оці моєю рукоювишивала ти квіти людей. На землі наче біле колосся. На землі наче біле зерно. Тільки річечки чорне волоссяобвило моє горло, як дно. Я боявся розкрити долоні,хоч і знав: там тебе вже нема. Цокотіли копитами коні. Перший сніг святкувала зима. Василь Голобородько.
Василь Голобородько. Він скинув із себе листя і птахів,погубив стежки рогаті в травах,вивільнився з-під суниць і струмків —і став під Новий рік Лісом. Деякі сумували на пні,деякі чекали повернення Лісу в ліс,ті деякі не могли втямити,що Ліс нарешті став самим собою. Деякі мстилися забуттям,вигадували інші свята. А дехто відчиняв білі дверіі приносив грушевих подарунків від Лісу. Василь Голобородько
Під кущемумивається лапкою зимчик.– Де подівся дощ,як він перестав іти?– Дощ пірнув у річку – Я знайшов отакенний гриб! – А я знайшов отакенний грибух! – А я знайшов отакенний грибулюх! – А я знайшов отакенний грибумбулюх! – А я знайшов отакенний грибумбумбулюх! Переважна більшість текстів у книжці «Віршів повна рукавичка» – це дуже коротенькі верлібри, буквально «на один образ».
«…Процес народження вірша схований для мене, я не знаю, чому зупиняюся душею саме на цих виразах.. Крик птаха у природі і стан закоханості людини не мають нічого спільного, але в мові позначені одним виразом. Я схотів написати вірша щоб виправдати якраз оте переносне його значення. Моє слово не вогнисте, в моїй поезії — метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви українці» Василь Голобородьбо.