Презентація до уроку української літератури на тему "Життя і творчість Василя Голобородька"

В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина.      Л. Костенко 

Сучасні письменники Луганщини: Василь Голобородько

Васи́ль Іва́нович Голоборо́дько Український письменник. Член Національної спілки письменників України, АУП. Автор багатьох поетичнихзбірок, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка,премій імені В. Симоненка та М. Трублаїні.

Народився 7 квітня 1945року в селі Адріанополі на Луганщині. Середню школу-інтернат закінчив 1963 року. 1964 року вступив на українське відділення філологічного факультету Київського університету. 1965 року став студентом Донецького педагогічного інституту.

 В Україні перша збірка поезій «Зелен день» надрукована в київському видавництві 1988 року. За неї автора відзначено літературною премією ім. Василя Симоненка, якою відзначаються автори за успішну першу збірку поезій.

(На тему картини Катерини Білокур)В глиняному глечику, як бджоли,молоко уранішнє гуде,пахощами сяє серед столупаляниці сонечко руде. Н а тарілці м олода цибуля,квашені із діжки огірки,в гарно розмальованому кухлімед такий пахучий і липкий.«Мамо, наготуйте на роботу —я коситиму аж у Крутій…»І плигає півнем на капотіпромінь із-за гаю золотий. Ранок(збірка “Зелен день”)

Перша поетична книжка «Летюче віконце», була видана 1970 року у США (видавництво «Смолоскип») . До збірки увійшло 30 поезій.

Василь Голобородько. Я ішов, куди очі дивились,я ішов, куди ноги йшли. Куди це очі мої задивились:мов полотно рушникове ліс!Я ішов у долонях з тобою,ти була вся суціль із очей. В кожнім оці моєю рукоювишивала ти квіти людей. На землі наче біле колосся. На землі наче біле зерно. Тільки річечки чорне волоссяобвило моє горло, як дно. Я боявся розкрити долоні,хоч і знав: там тебе вже нема. Цокотіли копитами коні. Перший сніг святкувала зима. Василь Голобородько.

. 1988 року Голобородька було прийнято до Спілки письменників України.1990 року вийшла друком збірка «Ікар на метеликових крилах», 1992 року— збірка «Калина об Різдві». За ці дві збірки 1994 року поета було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Василь Голобородько. Він скинув із себе листя і птахів,погубив стежки рогаті в травах,вивільнився з-під суниць і струмків —і став під Новий рік Лісом. Деякі сумували на пні,деякі чекали повернення Лісу в ліс,ті деякі не могли втямити,що Ліс нарешті став самим собою. Деякі мстилися забуттям,вигадували інші свята. А дехто відчиняв білі дверіі приносив грушевих подарунків від Лісу. Василь Голобородько

Василь Голобородько опублікував також кілька розвідок на теми українського фольклору,зокрема «Міфопоетична трансформація обряду Сватання в українських народних казках» (2002р.)

У 2010 році видавництвом Грані-Т видана збірка дитячих поезій «Віршів повна рукавичка».

За збірку “Віршів повна рукавичка” Голобородько був нагороджений премією «Великий Їжак» — першою українською недержавною премією для автора найкращої сучасної україномовної книги для дітей. 

Під кущемумивається лапкою зимчик.– Де подівся дощ,як він перестав іти?– Дощ пірнув у річку – Я знайшов отакенний гриб! – А я знайшов отакенний грибух! – А я знайшов отакенний грибулюх! – А я знайшов отакенний грибумбулюх! – А я знайшов отакенний грибумбумбулюх! Переважна більшість текстів у книжці «Віршів повна рукавичка» – це дуже коротенькі верлібри, буквально «на один образ».

У жовтім колоссіживуть птахи із жовтими криламияких немає в жодного птаха. Повіє вітерптахам захочеться полетітизніметься усе поле і полетить. Щоб послухати жовтих пісеньзмайструю кліткуі посаджу туди одного птаха. Поле полетитьвсього не спіймаюодному птаху боляче на самоті..

«…Процес народження вірша схований для мене, я не знаю, чому зупиняюся душею саме на цих виразах.. Крик птаха у природі і стан закоханості людини не мають нічого спільного, але в мові позначені одним виразом. Я схотів написати вірша щоб виправдати якраз оте переносне його значення.  Моє слово не вогнисте, в моїй поезії — метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви українці» Василь Голобородьбо.