Презентація до уроку "Василь Володимирович Биков. "Альпійська балада". Особливості сюжету і композиції повісті"

Василь Володимирович Биков (1924 – 2003) “Альпійська балада” Особливості сюжету і композиції повісті

Пабло Пікассо. Герніка, 1937 Життя і смерть, любов і ненависть, жертовність і зрада, добро і зло ці поняття були завжди пріоритетними у розв’язанні проблем війни і миру, конфлікту особистості з антиприродним нищенням і руйнацією. Сьогодні ми продовжимо розмову на цю тему. . Більше 70 років тому фашистська Німеччина розпочала загарбницьку війну, що продемонструвала, з одного боку, масовий патріотизм, героїзм, велику жертовність нашого народу, з іншого - принесла людям незліченні біди і страждання.  

Василь Володимирович Биков

Життєву позицію цього письменника можна визначити трьома словами: совість, достоїнство, мужність. В його творах мало батальних сцен, ефектних історичних подій, основна увага автора зосереджена на відчуттях пересічного солдата великої війни. Свою творчість Биков присвятив жахливій темі. На запитання, чому так сталося, він відповідав: “Напевне, тому що минула війна була всеосяжною і там усьому було місце...”

Біографія письменника Василь Володимирович Биков народився 19 липня 1924 року в бідній селянській родині в с. Бички Ушацького району Вітебської області. Навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища. Коли почалася війна, Бикова направили в інженерний батальйон, на будівництво оборонних укріплень, потім брав участь у важких боях на Південно-Західному фронті, після закінчення Саратовського піхотного училища воював на 2-му і 3-му Українських фронтах. Двічі поранений. Батьки отримали повідомлення про його загибель. З діючою армією пройшов Румунією ,Болгарією, Угорщиною, Австрією; старший лейтенант, командир взводу полкової, потім – армійської артилерії. Демобілізований в 1947 році. Працював у Гродно. З 1947 року друкується. З 1972 по 1978 роки – секретар Гродненського відділення Спілки письменників Білорусії. Весною 1989 року обраний депутатом З’їзду народних депутатів СРСР. У 1990 – 1993 роках – президент об’єднання білорусів світу «Батьківщина». Покинув Білорусь в кінці 1997 року. Спочатку на запрошення ПЕН – центру (організація, яка займається захистом прав творчої інтелігенції) у Фінляндії проживав у околицях Хельсінкі, потім отримав запрошення ПЕН – центру ФРН, переїхав до Німеччини. Народний письменник Биков прожив нелегке життя. Починаючи з середини 90-х років, йому довелось пережити і нападки в державній пресі, і заборону творів. В 2003 році важкохворий письменник повертається в Мінськ, де йому залишилось жити зовсім недовго. Символічною стала дата смерті людини, відданої своїй темі в літературі і долі – 22 червня 2003 року.

Нагороди: Народний письменник Білорусі (1980), Герой Соціалістичної Праці (1984). Державна премія (1986). Ленінська премія (1986). За творами Бикова зняті фільми: «Третя ракета» (1963) «Альпійська балада» (1966)  «Дожити до світанку» (1975) «Вовча зграя» (1976) «Обеліск» (1977)  «Сходження» (за повістю «Сотников», 1977)  «Знак біди» (1985)

Могила Василя Бикова

Один із дослідників творчості Бикова зауважив, що в серці письменника «… б’ється попіл спалених білоруських сіл». Дійсно, за роки війни на території Білорусі фашистами було спалено 186 сіл, де не залишилось жодної сім’ї; там же було біля 260 таборів смерті, загинуло 2 млн. 230 тисяч чоловік - кожний четвертий житель цієї багатостраждальної країни.

Страхіття війни

Передісторія створення повісті Василь Биков згадував: “Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах. Тут був глибокий тил німецького рейху, і тут, як повсюди в його тилу, було багато працюючих на війну промислових підприємств, в тому числі всіляких таборів. Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди. Довжелезна колона артполку завмерла на вуличці. І раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина – худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці, вона перебирала поглядом обличчя бійців і заперечно хитала головою. «Хто є Іван?» - запитувала вона. Звісно, Іванів у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке: її звати Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування воєнного заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні та холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку напоролись на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до табору, а що сталося з Іваном, вона не знає. Я згадав про цю історію через 18 років, коли почав літературну діяльність. І тоді я написав все те, що ви прочитали в «Альпійській баладі».

Сюжет і композиція твору Сюжет твору не позбавлений пригодницького начала: в основі його — втеча з концентраційного табору, розташованого в Австрійських Альпах. Волею випадку, відстоюючи власну гідність у конфлікті з есесівцем, Іван Терешко здійснює ще одну, тепер уже вдалу, втечу із фашистського полону. Одночасно вдається втекти дівчині-італійці Джулії Новеллі. Пригодницьке начало поступається далі лірико-романтичному і жертовно-героїчному: осмислюється традиційна вже, але невичерпна в художньо-філософських вимірах проблема «кохання і війна». Твір складається із 24 розділів; також лист – замість епілогу; вставні частини – 4, в яких розповідається про те, як Іванові вдалося здійснити втечу з табору; вставка – сон Івана (він символічний); спогади про дівчину свого друга та про невдалі втечі з табору.

Герої твору В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешко. Він родом з Білорусії, це фізично міцний 25-ті річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах, адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, - з гіркотою думає Іван, - плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням.

Сенс назви твору Вчитаймось в назву – «Альпійська балада». Чому «Альпійська» - зрозуміло – за місцем розвитку подій. А про що говорить поняття «балада»? За визначенням балада – невеликий за обсягом ліро-епічний твір на історично-героїчну, легендарну, фантастичну чи соціально-побутову тему з напруженим сюжетом і драматичною, часто несподіваною розв'язкою. Основну увагу в баладній оповіді зосереджено на зображенні захопливих подій та моральних питаннях. Для балади характерна виразна емоційна оцінка персонажів і подій; зазвичай у ній наявні розповідач, діалоги, повтори, зачин і кінцівка (див. форзац підручника). У творі Бикова присутні й історична тема, і трагізм, і драматичний діалог, фінал твору теж несподіваний, але баладний жанр, як правило, належить до поетичних форм; обсяг твору Бикова, порівняно з баладою, досить великий. У даному випадку “балада” – поняття умовне. Балада – це жанр романтичний. І у Бикова без романтики не обійшлося, все-таки балада альпійська: у ній письменник оспівує таку любов, яка в підсумку перемагає все: холод і голод, муки і страждання, війну і смерть. Повість - епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. Отже, твір В. Бикова – це повість, але повість лірична, що витікає з назви твору.

Сюжетні лінії твору Перша – минуле Івана Терешка, його участь у боях, поранення, госпіталізація, втечі з концтабору, оточення й полон. Друга – колізії втечі з табору й кохання Івана та Джулії. Переплетіння цих ліній сприяє увиразненню протиприродності війни й утвердженню загальнолюдських цінностей. Сюжетна лінія кохання. Кохання Івана і Джулії тривало всього три дні. Це трохи з погляду звичайної людської мірки, але у справжнього щастя інша міра. З 24 розділів повісті 6 присвячені любові Івана і Джулії. На час ми забуваємо про те, за яких обставин зустрілися і полюбили один одного герої. Та й вони самі немов забули про жорстоку реальність. Навколо них – казкова краса: пишність природи, луки альпійських маків, сонячне світло і тепло. Світлий пейзаж символізує натхненність, чистоту і святість почуттів героїв. У всьому світі, серед дрімучої первозданності гір” – тільки вони двоє і їх любов, і немов відступає тривога і відчуття небезпеки.

Елементи сюжету Зав’язка – сутичка героя із Зандлером, втеча з концтабору. Розвиток дії – нелегкий шлях Івана та Джулії в горах Кульмінація – кохання Івана та Джулії. Розв’язка – порятунок Джулії та загибель Івана. Епілог - лист Джулії до рідних Івана. Композиція та сюжет підпорядковані розкриттю характерів героїв, їхніх людських якостей.

Художній час, художній простір у творі Визначення художнього часу і художнього простору міститься у підручнику (с. 97). Художній час у повісті – події Другої світової війни. Події розгортаються як у хронологічному порядку (утеча Івана й Джулії, історія їхнього кохання), так і в ретроспективному плані, тобто з поверненням у минуле. Картини воєнного життя героїв переплітаються з їхнім довоєнним минулим. Таким чином повість містить два часових пласта: теперішнє – лист героїні, яка залишилась жити, минуле – поневіряння білоруського солдата й італійської дівчини під час втечі з концтабору. Художній простір – австрійські Альпи (переважно), Італія, Білорусь.

Літературний диктант 1. Де відбуваються події в повісті? 2. Хто за національністю Іван Терешко? 3. Якої національності Джулія? 4. У чому полягав план утечі полонених? Де Іван узяв зброю? Що зробив Іван, коли Джулія від утоми не змогла йти? Де молоді люди відчули себе щасливими? Куди вирішили піти Іван з Джулією? Про що мріяла Джулія? 10. Яку пісню, що збентежила німців, заспівала Джулія? 11. Із ким вступив Іван у двобій? 12. Як він урятував дівчину? Перевірте себе: Відповіді 1. В Австрії. 2. Білорус. 3. Італійка. 4. Підірвати в цеху бомбу, яка не розірвалася під час авіанальоту. 5. Розправився з гітлерівцем, який над ним знущався. 6. Поніс на руках. 7. На альпійських луках, укритих маками. 8. Подолати перевал і приєднатися до одного з партизанських загонів. 9. Про мирне життя, про дітей, щасливу родину. 10. “Катюшу”. 11. Із вівчарками. 12. Кинув у провалля на сніг.

Домашнє завдання Дібрати цитати до характеристики образів Івана та Джулії. За бажанням – передивитися фільм “Альпійська балада” (Реж. Б. Степанов. 1965 р.)