Презентація "Володимир Діброва «Андріївський узвіз». Ярослав Мельник «Далекий простір» "

Володимир Діброва «Андріївський узвіз». Ярослав Мельник «Далекий простір»

Володимир Діброва. Письменник, перекладач, есеїст. Він представник «задушеного покоління», той, чия молодість припала на період брежневського застою, той, хто, наспівуючи пісні «Бітлз», висміював комуністичну ідеологію й плекав замість радянського колективізму індивідуалізм.   Народився 11 серпня 1951, у місті Донецьку. Батько — Георгій Савич Діброва, мати Нона Дмитрівна. Вчився у Київському університеті імені Тараса Шевченка, на факультеті романо-германської філології, відділ перекладачів (1968—1973). У 1985—1988 — аспірант Інституту літератури ім. Т. Шевченка АНУ. Яскравий представник «андеґраундної альтернативи» 1970 — 1980-х років, що творилася паралельно до радянського офіціозу — у самвидаві. Від 1994 року живе й працює в США, викладає в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

«Андріївський узвіз» аналіз (паспорт) твору. Рік написання: 2007 Жанр: роман. Літературний рід: епос. Тема: Переосмислення життя головним героєм унаслідок інсульту під час прогулянки Андріївським узвозом.Ідея: Життєва доля визначена наперед і змінити прожите неможливо, але варто переосмислити його заради майбутнього.

Проблематика. Визначення життєвої долі, яку не можна змінити (усвідомлення головного героя наприкінці роману);Переосмислення життя у критичній ситуації (подорож головного героя «зупинками» свого життя);Стосунки батьків і дітей (головний герой, його дружина й донька; головний герой зі своїми батьками);Повторення життєвої долі батьків дітьми, попри намагання не робити цього (головний герой повторив стосунки власних батьків у своїй сім’ї, згодом те саме зробила і його донька);Стосунки чоловіка й жінки (кохання, зради, прийняття, прощення, вірність і невірність);Чоловіча самореалізація на роботі (кар’єрна драбина, підйоми і спуски, зв’язки на роботі, які допомагають чи шкодять);Чоловіча самореалізація в особистому житті (стосунки з дружиною, донькою, коханкою);

Головні героїЧоловік (він же студент і хлопчик Андрюша) – проректор, проживає своє життя знову після інсульту, який він отримав, прогулюючись Андріївським узвозом. Переосмислює все, що з ним відбулось і розуміє, що інакше бути не могло. Дружина – переживає за доньку й чоловіка, знає про його зради. Донька – залишає свого чоловіка-поета за ради іншого поета, переїздить до нього в село, вагітніє.Інші герої: Коханка чоловіка – була його колегою по кафедрі, вони зустрічалися декілька років, а згодом вона покинула його, бо має вийти заміж за директора іноземної фірми, у якій тепер працює. Ректор – виїздить закордон, а потім повертається, що не дає гол. герою зайняти його місце. Його дружина (Мати-Заступниця) – влаштовує усі справи в навчальному закладі; щоб вирішити щось, потрібно спочатку звернутись до неї, а не до ректора. Товариш студентських років – підтримує творчість гол. героя, згодом бачиться з ним на новій квартирі. Батьки головного героя – занадто опікають хлопчика, сваряться і розлучаються згодом.

Композиція. Роман складається з семи розділів. Сюжет розгортається у зворотному порядку – спочатку теперішні події, а потім відбувається екскурс в минуле героя. Історія має обрамлення – власне теперішні події на початку і в кінці роману: Перед тим (експозиція) – прогулюючись Андріївським узвозом, головний герой отримує інсульт. П’ята зупинка (кульмінація) – головному герою 54 роки, розрив з коханкою, концерт з нагоди державного свята, звістка про те, що донька йде від чоловіка. Четверта зупинка (розвиток дії) – герою 38, чоловік випадково зустрічається зі своїм студентським приятелем у нього на квартирі. Третя зупинка (розвиток дії) – чоловіку 27, доньці п’ять і вона нарешті почала говорити, на роботі за ним стежать, а він не може просунутись далі кар’єрними сходами. Друга зупинка (розвиток дії) – він студент, пише пісні, грає на гітарі, але ніхто не сприймає його творчість; герой вперше закохується і зустрічає свою майбутню дружину. Перша зупинка (зав’язка) – герою 5, він з батьками живе в селі у дідуся з бабусею і дуже хоче покататись на тарзанці, та батьки не дозволяють; хлопчик порушує батьківську заборону. Після того (розв’язка) – герой приходить до тями після інсульту і розуміє, що «В який би він зараз бік не пішов, він вже знає, чому його так вабить линва. Він бачив, що вона проходить через все його життя». Та це його не лякає, а навпаки дає змогу жити далі.

Ярослав Мельник. Народився 6 лютого 1959 р. Письменник, філософ, критик. Лауреат багатьох міжнародних літературних премій. Ярослав Мельник народився у селі Смига Дубенського району Рівненської області. Закінчив українську філологію Львівського університету та аспірантуру Літературного інституту ім. М. Горького. Живе у Литві та Франції. Твори перекладалася англійською, французькою, німецькою, італійською, румунською, хорватською, російською та іншими мовами. Роман "Парії раю" видало французькою мовою одне з найбільших французьких видавництв Robert Laffont. Книжки Ярослава Мельника потрапляли в короткі списки "Книги року" в Литві, були номіновані на Європейську літературну премію. Автор працює в жанрі драматургії (п'єса "Імператор", з 1998 р. йде в російських театрах).

«Далекий простір» аналіз твору. Рік написання: 2013. Жанр: науково-фантастичний роман. Літературний рід: епос. Тема: Пошуки головним героєм свого місця у сучасному йому світі.Ідея: Показати внутрішню сліпоту людини та її обмеження «близьким простором», наголосити на необхідності прозріння і прагнення до «далекого простору», вищого в сенсі існування кожної людини.

Проблематика. Відчуття інакшості (Габр поміж сліпих зрячий, а між зрячих – сліпий);Протиставлення індивідуального і колективного (бути самотнім означає постати проти колективу, бути з колективом – відчувати захист і безпеку);Пошуки власного місця в житті (місія Габра серед повстанців Окса, робота героя в Міністерстві зайнятості, відчуття необхідності знайти те, що до вподоби);Тиск системи на життя людини, приреченість (і для сліпих, і для зрячих не існує життя поза мегаполісом);Внутрішня сліпота (задоволення лише базових потреб у їжі, сні, фізичній близькості, продовженні роду, відсутність цікавості до всього, що знаходиться поза межами цього);Прозріння: нагорода чи покарання? (Габр після прозріння опиняється між двох світів – сліпих і зрячих, він більше не може жити як тоді, коли був сліпим, але не хоче жити за законами зрячих);

Головні героїГабр Силк – головний герой, науковець, працівник університету, що прозрів; згодом член повстанської групи, пізніше – міністр в Міністерстві зайнятості. Мокр – професор, старший співпрацівник Габра, висловлює теорію про те, що колись люди мали інші, додаткові органи чуття. Ліоз – дівчина Габра, «закладає» його Міністерству контролю, оскільки думає, що він хворий. Окс Нюрп – керівник повстанців, покладає на Габра головну місію повстання – знищити мегаполіс. Нія – одна із повстанців, також зряча, між нею та Габром встановлюються близькі стосунки. Річардсон – член Вищої Державної Наради, приймає Габра в світ зрячих, допомагає йому з посадою. Наталі – донька Річардсона, згодом дружина Габра, щиро кохає героя, проте не розуміє його потреби у «далекому просторі».

Сюжет. Роман складається з чотирьох частин, прологу та епілогу. Експозиція – розповідь про світ, у якому живе головний герой Габр Силк і його прозріння. Зав’язка – Габр звертається за допомогою, щоб позбутись хвороби, але згодом розуміє, що насправді не хворий. Розвиток дії – намагання Габра знайти своє місце у світі: серед повстанців, а потім – серед зрячих. Кульмінація – Габр знову потрапляє до лав повстанців, загибель терористів під час нападу на головний корпус ЦЕУ. Розв’язка – Габр і Нія йдуть назустріч далекому простору.