Як функкціонують рецептори. Рецепторне поле - сукупність рецепторів, пов’язаних з певним нейроном центральної нервової системи. Аби рецептори сприйняли певний подразник, потрібно, щоб він подіяв на них з певною силою. Наприклад орган слуху людини може сприймати звукові хвилі із частотою від 16 до 20 000 Hz. При цьому, одні рецептори в органі слуху людини здатні сприймати низькі звуки, інші - високі.
Роль рецепторів. Полягає в тому, що вони перетворюють одні форми енергії подразників: фізичну (механічну, теплову та ін.) або хімічну на електричну енергію нервових імпульсів які передаються по чутливих нейронах у певні зони кори великих півкуль кінцевого мозку. Там інформація, що надходить від рецепторів, відбивається у свідомості людини у вигляді суб’єктивних образів - відчуттів, відтворень і уявлень
У великих півкулях унаслідок взаємодії кіркових відділів різних сенсорних систем формується програма поведінки людини, оцінка певних дій тощо. У головному мозку збудження, які надходять від органів чуття, аналізуються, від нього також надсилаються сигнали органам, які відповідають за виконання певних функцій. Наприклад, побачивши на дорозі гострий предмет, людина його обходить, почувши дзвінок телефона, реагує на нього.
Людина отримує об’єктивну інформацію про зміни зовнішнього і внутрішнього середовища організму за допомогою сенсорних систем (аналізаторів). Кожна сенсорна система сприймає тільки специфічний вид подразника. Усі сенсорні системи мають однакову загальну структуру: рецептори (периферичний відділ), провідні шляхи (провідниковий відділ), нервовий центр (центральний відділ). На базі отриманої інформації в людини формуються суб’єктивні відчуття і психічні процеси. Для рецепторів характерне явище адаптації, тобто пристосування до тривалої дії подразника, а для сенсорних систем - явища взаємодії та взаємокомпенсації.
Як функкціонують рецептори. Рецепторне поле - сукупність рецепторів, пов’язаних з певним нейроном центральної нервової системи. Аби рецептори сприйняли певний подразник, потрібно, щоб він подіяв на них з певною силою. Наприклад орган слуху людини може сприймати звукові хвилі із частотою від 16 до 20 000 Hz. При цьому, одні рецептори в органі слуху людини здатні сприймати низькі звуки, інші - високі.
Роль рецепторів. Полягає в тому, що вони перетворюють одні форми енергії подразників: фізичну (механічну, теплову та ін.) або хімічну на електричну енергію нервових імпульсів які передаються по чутливих нейронах у певні зони кори великих півкуль кінцевого мозку. Там інформація, що надходить від рецепторів, відбивається у свідомості людини у вигляді суб’єктивних образів - відчуттів, відтворень і уявлень
У великих півкулях унаслідок взаємодії кіркових відділів різних сенсорних систем формується програма поведінки людини, оцінка певних дій тощо. У головному мозку збудження, які надходять від органів чуття, аналізуються, від нього також надсилаються сигнали органам, які відповідають за виконання певних функцій. Наприклад, побачивши на дорозі гострий предмет, людина його обходить, почувши дзвінок телефона, реагує на нього.
Людина отримує об’єктивну інформацію про зміни зовнішнього і внутрішнього середовища організму за допомогою сенсорних систем (аналізаторів). Кожна сенсорна система сприймає тільки специфічний вид подразника. Усі сенсорні системи мають однакову загальну структуру: рецептори (периферичний відділ), провідні шляхи (провідниковий відділ), нервовий центр (центральний відділ). На базі отриманої інформації в людини формуються суб’єктивні відчуття і психічні процеси. Для рецепторів характерне явище адаптації, тобто пристосування до тривалої дії подразника, а для сенсорних систем - явища взаємодії та взаємокомпенсації.