Презентація до уроку з історії України для 10 класу на тему "Українська держава (Гетьманат Павла Скоропадського)"

Українська держава (Гетьманат Павла Скоропадського) Г. Нарбут - обкладинка проекту великого гербу Української Держави, 1918 р.

План уроку Прихід до влади П. Скоропадського Гетьманський переворот. 2. Внутрішня політика гетьмана Павла Скоропадського. 3. Зовнішньополітичний курс Української держави.

Павло Петрович Скоропадський (1873 – 1945 рр.) Народився у Вісбадені (Німеччина). Дитинство провів у Тростянці на Чернігівщині, походив з козацького роду. Батько - полковник російської армії, згодом – мировий суддя, голова шкільної ради на Стародубщині. В 10 років Павло з сім’єю переїхали до Москви. Навчався спочатку вдома, згодом у Стародубській гімназії, потім – у Київському кадетському корпусі. Під час російсько-японської війни Павло воював на чолі сотні Читинського полку, повернувся полковником. Був нагороджений Геогріївським хрестом 4-го ступеня, став генерал-лейтенантом. На початку Лютневої революції командував 34-м армійським корпусом на Волині. 16 жовтня 1917 р. обраний в Чигирині отаманом Вільного козацтва. 29 квітня 1918 р. Конгрес хліборобів обрав його гетьманом.

Нащадок козацького роду; в роки Української революції став командувачем Першого Українізованого корпусу російської армії; врятував УЦР від наступу збільшовизованих підрозділів на Київ; у жовтні 1917 р. на з’їзді Вільного козацтва його було обрано отаманом Вільного козацтва. Павло Скоропадський (1873—1945) Скоропадський в козацькій уніформі

З Виступу гетьмана на з’їзді хліборобів- землевласників: «Панове! Я дякую вам за те, що ви довірили мені власть… На вас, хлібороби, і на статечних кругах населення буду спиратися…» Павло Скоропадський – гетьман України, почесний отаман Вільного козацтва

Соціальна опора Гетьманату Помірковано-консервативні діячі; більшість – зрусифіковані українці; використання проти політичних опонентів репресивних методів. Гетьман П.Скоропадський зі своїм оточенням Заможні верстви суспільства: поміщики; промисловці; заможні селяни. Особливості

Перші кроки П.Скоропадського «…тією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України»; розпуск Центральної Ради, її уряду і земельних комітетів; проголошення права приватної власності; проголошення свободи торгівлі і підприємництва; обіцянка нового порядку виборів до Українського Сойму. «Грамота до всього українського народу» Основні положення:

Перші кроки П.Скоропадського назва «УНР» була замінена назвою «Українська Держава»; до скликання парламенту, повнота влади зосереджувалась у руках гетьмана; проголошувалися права й обов’язки козаків і громадян; визначалися права і повноваження Ради Міністрів. визначалися структура і компетенція судової влади. Закон про тимчасовий державний устрій України Основні положення:

підготовлено понад 400 законодавчих актів; одним із найважливіших став закон про громадянство (набував чинності з 1 липня 1918 р.) - згідно з ним громадянами України визнавалися «всі російські піддані», що перебували на її території на час ухвалення документа; «територіальне», а не «національне» розуміння держави - ліквідовано закон про національно-персональну автономію національних меншин. Державна печатка Української Держави

Система влади за гетьмана П. Скоропадського Органи місцевого самоврядування Міські зібрання Земства Старости (губернські) Рада Міністрів Гетьман Голова Ради Міністрів Секретаріат на чолі з Державним секретарем Мала Рада Міністрів Зміна форми правління: республіка гетьманат

Рада Міністрів Голову і склад уряду – призначав гетьман Формування не за партійною, а за професійною ознакою Невдача в залученні до уряду соціалістичних представників Г.Нарбут - малий герб Української держави, 1918 р. Микола Прокопович Василенко (представник партії кадетів) – перший голова гетьманського уряду

Голова (отаман) Ради Міністрів

Відомі українці в Раді Міністрів Дмитро Дорошенко – міністр закордонних справ Микола Василенко – міністр народної освіти Михайло Туган-Барановський– міністр економіки

Головне завдання уряду На прийомі в гетьмана Скоропадського Гетьман України П.Скоропадський із щойно отриманиманим від кайзера Німеччини Вільгельма ІІ Орденом червоного орла

Адміністративно-територіальний поділ Української Держави Зелена пунктирна лінія — територіальні претензії

Аграрні відносини збережено поміщицьке землеволодіння; повернення поміщиками майна, стихійно захопленого селянами раніше; застосування репресивних заходів ( у тому числі каральні акції за участю німецької армії). Розстріл у Нікополі. 1918 р. Публічні страти в Катеринославі.1918 р.

Впродовж 2 років поміщики вільно продаватимуть свою землю – не більше 25 га в одні руки; Держбанк потім викупить нереалізовані маєтки понад 200 га; землею за викуп наділялися “справжні хлібороби” з тягловою силою і інвентарем. Аграрні відносини Вища земська комісія (очолює гетьман) розробка проекту основ земельної реформи Липень 1918 р. Мітинг селян, повсталих проти гетьманської влади

Наслідки аграрної політики Привід до повстань: землю, здобуту восени 1917 — взимку—навесні 1918 р. селяни сприймали вже як свою і не бажали повертати колишнім власникам; заходи окупаційних військ із реквізиції продовольчих ресурсів. Масові селянські повстання Кінець травня 1918 р. у районі Єлизаветграда Перше повстання

Основні повстання Київщина (Звенигородський і Таращанський повіти) 2 червня 1918 р. Микола Щорс – організатор повстанських загонів. Згодом командир Богунського полку Василь Боженко – організатор повстанських загонів. Згодом командир Таращанського полку

Основні повстання Катеринославщина в районі Гуляйполя Літо 1918 р. Нестор Махно – організовує повстанську боротьбу під гаслами анархізму Знамено Чорної Гвардії. 1918 рік

Основні повстання Єлизаветградщина та Херсонщина Матвій Григор'єв – формує з розрізнених частин боєздатне військо Наслідки повстань Зірвано план постачання продовольства до Німеччини та її союзників ( виконано лише 20%)

Становище промисловості розвал залізничного транспорту; виплавка чавуну порівняно з 1913 р. скоротилася в 11 разів, сталі — у 13 разів, видобуток залізної руди — у 17 разів, вугілля — у 3 рази; із 63 доменних печей працювали лише дві, а зі 107 мартенівських — лише сім; масове безробіття; процвітання спекуляції і дефіциту. Загальна характеристика (на початок правління)

• Скасування законодавства УЦР щодо робітництва і промисловості; • відновлення права приватної власності; • підтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупації; • збільшення робочого дня до 12 годин; • законодавство про покарання робітників; • заборона страйків; • налагодження торговельних відносин з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Становище промисловості Діяльність гетьманського уряду

створена національна банківська система; грошова одиниця — карбованець — досить стабільна (основним забезпеченням карбованців став цукор, який був стратегічним товаром у воєнний час, а також інші ресурси); сформовано держбюджет; повна державна скарбниця (4 млрд. гривень золовалютного резерву). Становище промисловості Діяльність гетьманського уряду Фінансова політика “ Козаки”. Гроші, підготовлені урядом П.Скоропадського, а використані Директорією з зображенням старого геральдичного символу – козака з самопалом

Наслідок діяльності у промисловості Масові страйки робітників 14 липня — 20 серпня 1918 р. Всеукраїнський страйк залізничників 200 тис. робітників і службовців На металургійному заводі. Донбас, 1918 р.

Збройні сили згода Німеччини на формування 8 корпусів та інших частин української армії кількістю 300 тис. осіб; військові міністри (генерали О.Лігнау, О.Рогоза, Д.Шуцький) створили штабні структури 8 територіальних корпусів. Плани П.Скоропадського Здійсненню всіх планів гетьмана перешкоджала Німеччина Олександр Лігнау – військовий міністр (8 травня 1918 - 16 травня 1918) Олександр Рогоза – військовий міністр (16 травня 1918 - 14 листопада 1918)

Збройні сили Літо 1918 р. Кокарда війська Української держави Парад українських частин в Києві. 1918 р.

Згідно зі статуту: … бійці «повинні бути набрані із селян-хліборобів, які мають велике земельне господарство... Усі повинні бути українцями, православними». Збройні сили Реальне становище Сердюцька дивізія Липень 1918 р. Формування з добровольців Сердюцька кокарда, так звана «Зоря»

Збройні сили Реальне становище Сердюцька дивізія Генерал-хорунжий Віктор Іванович Клименко, командир дивізії Офіцери Сердюцької дивізії Української Держави:Ліворуч — хорунжий 1-ого Сердюцького полку; Праворуч — Військовий старшина Лубенського Сердюцького кінно-козачого полку

Збройні сили Реальне становище Синьожупанники (2 дивізії) Назва від кольору уніформи Вояк української дивізії Синьожупанників 1-ша Українська стрілецька дивізія - Синьожупанники Згодом була розпущена німцями Підстаршина Синьожупанної дивізії, літо 1918 р.

Збройні сили Реальне становище Назва від кольору уніформи Сірожупанники Дивізія сформована в Австро-Угорщині з полонених українців Іван Перлик – командувач дивізії Гетьман Скоропадський оглядає Сірожупанну дивізію. 1918 рік Сірожупанники на марші Під час повстання проти гетьмана перейшла на бік Директорії

Збройні сили Реальне становище Запорізька дивізія Хорунжий 2-го Запорізького полку, літо 1918 р. Старшина 3-ї сотні 1-го Запорізького кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка, 1918р. Козак Запорізького кінно-гірного артилерійського дивізіону

формування Окремого загону Січових Стрільців; місце розташування - Біла Церква. Збройні сили Реальне становище Січові стрільці Кінець серпня 1918 р. 900 осіб Євген Коновалець – командир загону Січових стрільців Вояк 1-ї сотні Окремого загону Січових Стрільців

Збройні сили Реальне становище Відродження козацького стану Жовтень 1918 р. Іван Полтавець-Остряниця – підготував проект "Статуту українських козаків«(липень 1918 р.)

29 квітня 1918 р. - проголошення українського бойового флоту; більшість кораблів вивели більшовики до Новоросійська або потопили; чисельність: сім лінкорів, три крейсери і п’ять міноносців. Збройні сили Реальне становище Український флот Підйом українського прапора 29 квітня 1918 року в інтерпритації художника Леоніда Перфецького

Збройні сили Реальне становище Український флот Не досягнуто повного завершення створення національного флоту; листопад 1918 р. - війська Антанти перебрали на себе контроль над суднами. Службовці воєнного міністерства Української Держави — Микола Максимов (крайній зліва, в білій українській морській формі) і воєнний міністр генерал Олександр Рогоза (крайній справа) Форма Українського державного флоту

Наслідки військових заходів Не вдалося реалізувати плани створення регулярної армії; Збройні сили не перевищували 65 тис. осіб. Причини: прагнення австро-німецької сторони бачити Україну маріонетковою державою; численні перешкоди австро-німецької сторони на шляху будівництва українських Збройних сил. П.Скоропадський пiд час кавалерійських вправ Парад Германських військ на Софійській площі Києва

Національно-культурна політика

Національно-культурна політика Заснування університетів Київ Кам’янець-Подільський Технічне училище. Стара дореволюційна листівка поч.ХХ ст. 22 жовтня 1918 року у цій споруді відбулось урочисте відкриття Державного українського університету Приміщення Миколаївського артилерійського училища, в якому 6 жовтня 1918 р. відбулося відкриття Українського державного університету

Згідно зі статутом Академія мала 3 відділи: історично-філологічний, фізико-математичний, соціально-економічний. Національно-культурна політика 27 листопада 1918 р. Українська Академія наук Володимир Вернадський — перший президент УАН Агатангел Кримський, вчений секретар Академії наук (1918–1928)

Започатковано Національно-культурна політика

Національно-культурна політика Утворення української автокефальної церкви Василь (Липківський) - Митрополит Київський і всієї України Опір єпископів-росіян Погодження на обмежену автономію від Московського Патріархату

Дипломатичні відносини Української Держави Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія, Швейцарія, Швеція, Норвегія. Посольства Українська дипломатична місія у Берліні О.Палтов, В.Кочубей, Ф.Лизогуб (серпень 1918 р.)

Дипломатичні відносини Української Держави Дипломатичні представництва Грузія; Азербайджан; Фінляндія. Гетьман П.Скоропадський приймає посла, 1918 Карл Густав Маннергейм – фінський воєноначальник, добрий друг П.Скоропадського

Дипломатичні відносини Української Держави Консульства та представництва Польща; Фінляндія; Англія; Румунія; радянська Росія; Дон; Кубань; Крим. Гетьман Скоропадський перед своєю резиденцією на вул. Інститутській, 40 де він проводив зустрічі з іноземними послами

Дипломатичні відносини Української Держави 30 країн визнали Українську державу

Українська держава і країни Антанти Осінь 1918 р. Проголошення Німеччини республікою (9 листопада 1918 р.)

Українська держава і країни Антанти

Підсумки уроку Пам’ятник Павлу Скоропадському встановлений в Тростянці Полтавської області

Домашнє завдання Опрацювати параграф 19 Використані матеріали презентації (автор: вчитель історії і правознавства Гук Олександр Іванович)