Презентація до уроку з теми :”Технологія визначення показників якості зерна у виробничій лабораторії елеватора”

ДНЗ “Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І.Г.Боровенського” Презентація до уроку з теми :”Технологія визначення показників якості зерна у виробничій лабораторії елеватора” Предмет: Спецтехнологія лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу Підготувала: Надія Самченко, викладач спецтехнології лаборантів ХБА

ЗАДАЧІ ЛАБОРАТОРІЙ зерноПРИЙМАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ Висока якість зерна забезпечує його краще збереження, скорочує втрати при зберіганні, підвищує потужність підприємств, що переробляють зерно, а також збільшують вихід і якість готової продукції. Лабораторії хлібоприймальних підприємств зобов’язані здійснити правильну оцінку якості зерна під час його приймання. Вони повинні розмістити зерно у відповідності з його цільовим призначенням, забезпечити формування крупних однорідних товарних партій зерна з урахуванням його технологічних властивостей, що дозволить раціонально використовувати ємності для зберігання зерна. Лабораторії хлібоприймальних підприємств по прибуванню зерна від господарств перевіряють його візуально на відповідність зернової культури що здається, вказаним даним в накладній зерноздавача. Здійснюють відбір, формування середньодобових проб, їх аналіз у відповідності до стандартів.

При сушінні зерна і насіння працівники лабораторії повинні перевіряти якість всіх партій зерна, що просушуються, до і після сушіння. Для цього відбирають проби кожні дві години та визначають наступні показники: температуру зерна, запах, колір, вологість, зараженість, наявність потемнілих зерен, піджарених обвуглених зерен в усіх культурах, кількість і якість клейковини в зерні пшениці, наявність зруйнованих зерен для курп’яних культур, наявність тріщин в зерні рису. Також складають середньозмінні проби до і після сушіння зерна і в них додатково визначають: натурну масу, забруднюючі та зернові домішки.

При проведенні активного вентилювання та охолодження зерна лабораторія визначає вологість, температуру (по кожному шару) до початку вентилювання, в процесі і після закінчення роботи, а також зараженість шкідниками до початку і після закінчення вентилювання. Ефективність вентилювання перевіряють кожні 3-6 годин. Про недоліки та негативні явища терміново повідомляють майстру по активному вентилюванню. В період зберігання лабораторія веде спостереження за зберіганням зерна, здійснює контроль за санітарним станом в приміщенні та за проведенням заходів по боротьбі з шкідниками хлібних запасів.

Оцінку якості зерна проводять по аналізу середньої проби масою 2 кг, що виділена з об’єднаної або середньодобової проби. На зерно однорідних партій, що здаються протягом доби одним господарством, допускається видача одного документу про якість або одного сортового посвідчення. Результати аналізу середньої проби розповсюджують на всю партію зерна. При надходженні зерна від господарств автомобільним транспортом, результати аналізу середньої проби розповсюджують на всі однорідні за якістю автомобільні партії зерна, які надійшли протягом однієї оперативної доби з одного господарства.

Формування середньодобової проби При надходженні на зерноприймальне підприємство від одного господарства зерна на протязі оперативної доби декількох однорідних по якості автомобільних партій зерна, а також кукурудзи в качанах формують середньодобову пробу. Однорідність автомобільних партій зерна встановлюють органолептично, а також по вологості та зараженості – на основі лабораторних досліджень. Якщо органолептична оцінка викликає сумніви, пробу піддають лабораторному аналізу по всім показникам якості. Середньодобову пробу формують виділенням на ділителі з об’єднаних проб, відібраних від кожного автомобілю (причепу), частини зерна із розрахунку 50 г на кожну пробу.

Відбір проб зерна пробовідбірниками Точкові проби відбираються з кожного автомобіля щупом або пробовідбірником. Кількість точкових роб залежить від вантажопідйомності автомобіля.

ВИДІЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ПРОБИ ЗЕРНА НА ДІЛИЛЬНО-ЗМІШУВАЛЬНОМУ ПРИСТРОЇ Ділитель БІС-1 призначений для виділення середньої проби зерна з об’єднаної або частини середньодобової проби, а також для виділення наважок масою 25,50 та 100 грам. Ділитель складається з трьох частин, кожна з яких обладнана ділильно-змішуючим пристосуванням. У верхній частині знаходиться лійка для зерна. В середній частині розташовані два ділильно-змішуючих пристосування. В місцях з’єднання конусу з лійкою є 8 рівних отворів. Друге пристосування має додатковий відвідний рукав для видалення з ділителя половини проби. Третє ділильно-змішувальне пристосування розташоване в нижній частині конусу і складається з двох рухомих секцій. Кожна секція (канал) оснащена рухомою заслонкою, за допомогою якої змінюють розмір отвору, вирізаного в нижній частині лійки, і таким чином регулюють кількість зерна, що відділяється.

ВИКОРИСТАННЯ ВАГОВОГО ЛАБОРАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ ПРИ АНАЛІЗІ ЗЕРНА В ЛАБОРАТОРІЇ ЕЛЕВАТОРУ Циферблатні терези – це терези з відліковим пристроєм у вигляді циферблата та покажчика, який вказує на значення маси вантажу, що зважується. Циферблатні терези – це терези з відліковим пристроєм у вигляді циферблата та покажчика, який вказує на значення маси вантажу, що зважується. Напольні терези – це терези, що мають вантажопідйомний майданчик та шкалу. Масу речовини вказує стрілка, що зупиняється на певній поділці

Технохімічні терези та електронні терези Технохімічні терези ( або терези для точного зважування) Технохімічні терези – це терези для точного зважування, які мають точність від 10 до 1мг, мають вантажопідйомність від 200г до кількох кг, чим вигідно відрізняються від аптечних. Електронні терези – це дуже точні терези, які дозволяють зважувати з точністю до 0,00001 г.

ЛІТРОВА ПУРКА ПХ-1, З ПАДАЮЧИМ ВАНТАЖЕМ Літрова пурка ПХ-1 – це терези спеціального призначення, які використовуються в лабораторіях елеваторів (хлібоприймальних підприємств), комбікормових заводів та ін., з метою визначення натурної маси зерна. Натурна маса зерна (натура) – це маса одного літра зерна, що визначається на літровій пурці ПХ-1. Літрова пурка складається: • з ящика, який є основою терезів, а також футляром для транспортування; • колонки з кронштейном; • сережок; • підвіски з чашкою для гир; • мірної пурки; • ножа; • падаючого вантажу; • циліндра накопичувача; • циліндра з лійкою.

Визначення забруднюючих, зернових та металомагнітних домішок. До забруднюючих домішок відносять: увесь прохід, отриманий при просіюванні зерна через сито, прийняте по стандарту для даної культури; мінеральні домішки (грудочки землі, гальку, шлак, руду та ін); органічні домішки (частини стебел, частин колосу, остюки, плівки та ін); насіння дикоростучих рослин; насіння культурних рослин, не віднесених до зернових домішок; зіпсовані зерна всіх культурних рослин: підгнивші, запліснявілі, обвуглені, піджарені з явно зіпсованим ядром; зерна всіх культурних рослин у яких повністю з’їдений ендосперм; шкідливі домішки: спорин’ю, головню, зерна, вражені нематодою, насіння плевели п’янкої, гірчаку повзучого, софори лисохвостої, термопсису ланцетного (мишій), в’язелю різнокольорового, геліотропу опушеноплідного.

Зернові домішки До зернових домішок відносять пошкоджені зерна основної культури, забрудненість якої визначється: 50% битих і з’їдених не залежно від характеру і розміру пошкоджень, але не віднесених до забруднюючих домішок (решту 50% буду відносити до основного зерна); давлені; щуплі – сильні недорозвинуті; пророслі – у яких корінець чи росток вийшли назовні, деформовані з явно зміненим кольором оболонки внаслідок проростання; захвалені морозом – зморщені (деформовані), білуваті, сильно потемнівши, зелені; пошкоджені самозігріванням або сушінням (піджарені), запліснявілі з зміненим кольором оболонок та затронутим ендоспермом від кремового до світло-коричневого кольору; роздуті при сушінні; зелені; зерна інших культур як цілі, так і пошкоджені (вказані в стандартах на окремі культури) не віднесені по характеру пошкоджень до забруднюючих домішок.

Металомагнітні домішки Металомагнітні домішки - визначають після проведення аналізу зерна на зараженість шкідниками хлібних запасів. Зерно і проходи через сита об’єднують, перемішують та виділяють наважку масою 1 кг. Наважку розсипаю тонким шаром ( не більше 5 мм) і провожу магнітом вздовж і поперек. Потім наважку знову збираю, перемішую, розрівнюю і повторюю видалення металомагнітних часточок. Зібрані з магніту металеві часточки зважую на електронних терезах з точністю до 0,0002г і кількість їх виражаю в мг/кг. Для аналізу використовую підковоподібний магніт вагою не менше 12 кг.

Визначення пошкоджених і зіпсованих зерен Якщо при виконанні аналізу по визначенню забрудненості зерна в пшениці, житі, ячменю, сорго виявляються сумнівні по зовнішньому вигляду зерна, ступінь пошкодженості яких встановити не можна, виконують додатковий аналіз. Для цього з зерна, у якого видалені явно виражені забруднюючі та зернові домішки, виділяють наважку 10 г. Всі сумнівні по зовнішньому вигляду зерна розрізають та виділяють зіпсовані та пошкоджені зерна у відповідності з їх характеристикою, викладеною в стандартах на відповідну культуру. Потім обчислюють вміст в % зіпсованих та пошкоджених зерен та загальний вміст пошкоджених та зіпсованих зерен.

Визначення вологості зерна в сушильній шафі Визначення вологості без попереднього підсушування З підготовленого для визначення вологості зерна виділяю наважку 20г та подрібнюю її на лабораторному млині: В два попередньо висушених та зважених бюкса з подрібненого зерна відбираю та зважую наважку на технохімічних терезах масою 5,00±0,05 г. Бюкси відкриваю і з кришками поміщаю в сушильну шафу для висушування. Подрібнене зерно всіх культур висушую при температурі 130є С протягом 60 с, а кукурудзу – 90 с. Облік часу веду з моменту, коли температура в шафі встановилась на позначці 130є С. Вільні гнізда в сушильній шафі закриваю заглушками. Після висушування бюкси виймаю з шафи, закриваю кришками та переношу в ексикатор до повного охолодження (приблизно на 20 хв, але не більше двох годин). Охолоджені бюкси зважую з точністю до 0,01 г і поміщаю в ексикатор до кінця обчислень. Обчислення вологості буду проводити за різницею маси бюкса до висушування та після висушування, розділеною на масу наважки, помноженої на 100 та плюс поправочний коефіцієнт для кожної зернової культури:

Відбір та зважування середньої проби зерна 2. Зважування наважки зерна 3. Розмелювання зерна на лабораторному млині 4. Відважування розмеленої наважки для висушування 5. Поміщення бюкса з наважкою в сушильну шафу; 6. Розміщення бюкса в ексикаторі для охолодження після висушування. Технологічна схема визначення вологості в зерні

1. Виділення середнього зразка на ділителі 2. Просіювання середнього зразка на наборі сит 3. Зважування наважки зерна на електронних терезах 4. Розбір наважки зерна на лабораторній дошці 5. Зважування окремих фракцій розібраної наважки, підрахунок результатів 6. Розібрана наважка досліджуваного зерна Технологічна схема визначення зернових, сміттєвих та металомагнітних домішок у наважці зерна

Визначення вологості зерна на вологомірах Для визначення вологості експрес-методом використовують вологоміри, дія яких ґрунтується на діелектрометричному методі вимірювання вологості. Цей прилад визначає повний опір первинного ємнісного перетворювача. Прилад складається з вологоміра, перетворювача та блока живлення. До приладу приєднані терези. Вимірювання проводять в частоті 11 кГц електричної ємності. На вологомірі можна вимірювати вологість пшениці, жита, ячменю та вівса в діапазоні 10...35%. Зважую наважку зерна 100г на технохімічних терезах, висипаю в перетворювач. Ставлю перемикач в положення „вимірювання” та ручкою „відлік” встановлюю точність балансу. По шкалі для пшениці проводжу відлік вологості у відсотках при температурі +20є С. Якщо температура інша – при допомозі перемикача знаходжу величину поправки і додаю до результатів першого вимірювання. На приладі можна проводити вимірювання при температурі навколишнього середовища 0...+40є С.

Визначення вологості з попереднім підсушуванням. В сітчастий бюкс, попередньо просушений і зважений, відбираю наважку зерна масою 20,0±0,1 г. Бюкси з зерном висушую в сушильній шафі при температурі 105є С. Шафу перед розміщенням в нього бюксів попередньо прогріваю до потрібної температури. Підсушування здійснюю до залишкової вологості в межах 9...15%. Бюкси з зерном після підсушування охолоджую, потім зважую і зерно подрібнюю. Після подрібнення швидко відбираю в два металевих бюкси наважки масою 5,00±0,5 г (на технохімічних або лабораторних електронних терезах) і проводжу висушування в сушильній шафі при температурі 130є С по методиці, прийнятій для зерна без попереднього просушування.

Розрізняють чотири стана по вологості: сухе; середньої сухості; вологе; сире. Стан по вологості для зернових культур (пшениці, ячменю, жита): Сухе – не більше 14,0% Середньої сухості – 14,1-15,5% Вологе – 15,5-17,0% Сире – 17,1 і більше

Визначення натурної маси зерна Натурну масу зерна ( тобто масу зерна в літровому об’ємі) визначаю на літровій пурці з падаючим вантажем. Спочатку готую терези до роботи. Для цього всі частини пурки виймаю з ящика. Вгвинчую штатив терезів в спеціальний отвір на кришці ящика, одягаю кронштейн, вставляю в нього коромисло так, щоб стрілка пройшла в отвір, а призма лягла на подушку. На конуси коромисла одягаю сережки, звертаючи уваги на позначки, що знаходяться на сережках та коромислі. На правий бік коромисла підвішую мірний циліндр, а на ліву чашку для гир. В спеціальне гніздо на ящику поміщаю та закріпляю мірку. В її щілину вставляю ніж, на який кладу вантаж (цифрові позначки на ножі та вантажі повинні бути зверху). На мірку накладаю наповнювач. В циліндр з лійкою набираю зерно і поміщаю на наповнювач. Відкриваю заслонку лійки, зерно пересипається в наповнювач. Потім, притримуючи однією рукою прилад, швидким рухом виймаю ніж. Вантаж і зерно падають в мірку. Ніж знову вставляю в щілину до упору, закриваю заслонку лійки та знімаю циліндр з лійкою. Мірку з наповнювачем знімаю з ящика. Притримую пальцем ніж, видаляю залишки зерна в наповнювачі. Знімаю наповнювач з мірки та видаляю окремі зернинки на ножі, що залишилися. Виймаю ніж із щілини. Мірку підвішую на коромисло терезів і зважую зерно з точністю до 0,5 г, а в документах про якість проставляю з точністю до 1 г. Визначення провожу в двох повторностях одного зразка, користуючись різними порціями зерна. Різниця в результатах двох паралельних зважувань або при арбітражі не повинна перевищувати для всіх культур 5г, а для вівса – 10г.

420 і нижче 421...480 - Вище 480 Овес 545 і нижче 546...605 - Вище 605 Ячмінь Нижче 685 685...714 715...729 730 Жито Нижче 725 725...764 765... 784 Від 785 і вище пшениця Низька Середня Вище середньої Висока Культура Натурна маса зерна г/л

Визначення компонентів зерна на аналізаторі „Спектран-119М” Для проведення цього аналізу спочатку вмикаємо аналізатор. Вмикання аналізатора: встановити аналізатор на столі. Підключити аналізатор до мережі за допомогою силового кабелю з вилкою; увімкнути тумблер „СЕТЬ”, розташований на станині аналізатора з тильного боку. Після включення аналізатора повинне зявитися вікно з основними відомостями про аналізатор: найменування та заводський номер аналізатора, також текуча дата та час; через кілька секунд на дисплеї повинне зявитися меню вибору продукту; стабільна робота аналізатора забезпечується через 5 хв після його включення; процес вимірювання на аналізаторі повністю автоматизований, робота оператора полягає в правильному виборі параметрів, підготовці та встановленні в робочому положенні зразка, що аналізується;

Визначення числа падіння зерна Цей показник визначається в пшениці та житі на приладі ПВЧП-01. вставляємо штекер в мережу; коли на індикаторі зявиться напис „Готов” – вимірюємо температуру киплячої води ртутним термометром „ТЛ-2” (через отвір для пробірок). Якщо температура води відрізняється від 99±1єС - довести її до 100 єС, додавши в неї етиленгліколь або гліцерин у відповідності з стандартом 30498-97. Це вимірювання проводимо один раз при встановленні приладу; підготувати пробу у відповідності з методикою стандарту 30498-97; пробу поміщаємо в пробірки віскозиметра; закріплюємо пробірки в тримачах; тримач з пробірками поміщаємо в киплячу водяну баню; натискаємо кнопку „СТАРТ/СТОП”; проводимо вимірювання числа падіння ; по закінченні кожного вимірювання необхідно зареєструвати отриманий результат і перевести прилад в стан „ГОТОВ” шляхом натискання кнопки „СТАРТ\СТОП”.