1. «Властелин колец» — Джон Р. Р. Толкин….5. «Гарри Поттер и Кубок огня» — Джоан Роулинг6. «Убить пересмешника» — Харпер Ли…8. «1984» — Джордж Оруэлл…15. «Над пропастью во ржи» — Джером Сэлинджер…20. «Война и мир» — Лев Толстой21. «Унесённые ветром» — Маргарет Митчелл…30. «Алиса в Стране чудес» — Льюис Кэрролл…35. «Чарли и шоколадная фабрика» — Роальд Даль…43. «Великий Гэтсби» — Фрэнсис Скотт Фицджеральд…47. «Рождественская песнь» — Чарльз Диккенс…54. «Анна Каренина» — Лев Толстой…60. «Преступление и наказание» — Федор Достоевский…71. «Парфюмер» — Патрик Зюскинд…94. «Алхимик» — Пауло Коэльо…118. «Портрет Дориана Грея» — Оскар Уайльд…130. «Мастер и Маргарита» — Михаил Булгаков…141. «На западном фронте без перемен» — Эрих Мария Ремарк…173. «Старик и море» — Эрнест Хемингуэй…179. «Чайка по имени Джонатан Ливингстон» — Ричард Бах180. «Маленький принц» — Антуан де Сент-Экзюпери
Антиутопія — це анти-жанр, особливий вид літературного жанру, або, як його іноді називають, «пародійний жанр». Якщо до утопії зверталися у порівняно мирний, передкризовий час в очікуванні щасливого майбутнього, то антиутопії писали в складний період невдач. Антиутопічний роман — це роман, у якому розкрито абсурдність і безглуздість нового порядку; він показує неспроможність ідей утопістів. Не можна побудувати ідеальне суспільство, де було б щастя для всіх.
Ознаки антиутопії: змалювання певного суспільства або держави, їхньої політичної структури; зображення дії в далекому майбутньому (передбачається майбутнє); подано світ «із середини», через бачення його окремими мешканцями, що відчувають на собі дію його законів; показ негативних явищ у житті тоталітарного суспільства, класової моралі, нівелювання особистості; ведення розповіді від імені героїв, у формі щоденника, нотаток; відсутність опису домашнього житла і родини як місця, де панують свої принципи і духовна атмосфера; мешканцям антиутопічних міст притаманні такі риси, як раціоналізм і запрограмованість.
Паспорт твору{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Жанр Роман-антиутопія. Стиль Публіцистичний. Тема. Показ духовної деградації людини в умовах тоталітарної системиІдея. Протест проти насилля, захист прав людини. Основна проблема. Як відбувається перетворення нормальної, здатної мислити особистості з почуттям власної гідності на людину, що здатна лише виконувати вимоги режиму.
«Если ты чувствуешь, что оставаться человеком стоит, ты все равно их победил» . «Если ты в меньшинстве – и даже в единственном числе, — это не значит, что ты безумен. Есть правда и есть неправда, и, если ты держишься правды, пусть наперекор всему свету, ты не безумен»«Будущему или прошлому – времени, когда мысль свободна, люди отличаются друг от друга и живут не в одиночку, времени, где правда есть правда и былое не превращается в небыль. От эпохи одинаковых, эпохи одиноких, от эпохи Старшего Брата, от эпохи двоемыслия – привет!»