Презентація до уроку "Життєвий та творчий шлях ЛІНИ КОСТЕНКО"
«Я вибрала Долю собі сама»
«Моя свобода завжди при мені»
«Поети – це біографи народу»
1973р. — потрапила до «чорних списків», 1977 року вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ, — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії імені Т. Г. Шевченка. Перу Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетану-чих скульптур» (1987) , збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).
“1980: після заборони видання збірки “Неповторність” мама оголошує голодовку – це вже друга. Перша була після вирубаних строф із першої після 16 років мовчання публікації у 1976 р. Наш тато каже: “Ліно, у тебе ж діти!” Мама відповідає: “Діти мене простять”. (із спогадів дочки Оксани Пахльовської)
Ліна Василівна Костенко Українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994). Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилась від звання Героя України.