Урок "Володимир Івасюк. Пісенна творчість. «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Водограй»

Володимир Івасюк. Пісенна творчість. «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Водограй»

Мета:

• навчальна: ознайомити школярів із відомим українським поетом і композитором  В.Івасюком ( його життєвим і творчим шляхом); охарактеризувати його пісенну творчість, навчати визначати й коментувати основні мотиви віршів, роль художніх засобів у них та символічність образів;
• розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати поезії, коментувати їхній зміст, висловлювати власну думку про порушену проблему, усвідомлювати важливість відродження і вивчення оригінальної творчості в наш час;
• виховна: прищеплювати любов до поезій, розвивати естетичні смаки, виховувати повагу до українських майстрів слова.

Обладнання:текст твору, портрет В.Івасюка, відеоролики пісень, презентація

  Не зорі падають із неба,

                                                                            Зірки ідуть у небеса

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя.

- Дорогі діти! Сьогодні урок незвичайний, бо починається він із пісні. Пропоную Вам переглянути  відеоролик української  естрадної пісні "Червона рута" , з автором  якої ми познайомимось.  Слухайте уважно і вкажіть, хто  виконавець цього творіння.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель.  Сьогодні ми з вами познайомимося  з творчістю . Володимир Івасюка.  Відкрийте зошити і запишіть тему уроку (повідомлення теми і мети уроку)

Сформулюйте, будь ласка, і свою мету уроку, в кінці уроку дасте відповідь, чи досягли ви поставленої мети.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (оголошення та обговорювання епіграфа до уроку).

Бесіда за питаннями:

1) Що таке пісня? (Пісня — це словесно - музичний твір або ліро - епічного характеру, мелодійний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу).

2) Які ви знаєте пісні за тематикою? (календарно-обрядові, родинно-побутові, соціально-побутові).

3) На які два види поділяються пісні? (народні та літературні).

4) Назвіть відомі вам літературні пісні та їх авторів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Лекція вчителя 

 Життєвий і творчий шлях В.М.Івасюка.

Феномен Володимира Івасюка, або «Червона Рута»

У II пол. XX ст., в складних умовах панування псевдо-мистецьких методів соціального реалізму, жорсткому тоталітарному  контролю усіх сфер життя суспільства у  Львові активно діяла й співпрацювала молодь, розвиваючи й поширюючи українське національне мистецтво, включаючи естрадну музику. Великий внесок у розвиток пісенної культури «міста Лева» та української культури загалом належить Володимиру Івасюку – видатному українському композитору, поету, Герою України (посмертно),  основоположнику української естрадної музики.

Виступи групи дослідників.

1 дослідник біографії

Творчість композитора базувалася на дослідженні української народної пісні, фольклору. Завдяки наполегливій роботі та співпраці з талановитими виконавцями такими як В. Зінкевич, С. Ротару, Н. Яремчук, Л. Відаш, В. Івасюк став творцем пісень, що здобули широку популярність і любов слухачів, адже втілювали у собі елементи народного та духовного життя українців.  І саме  місто Львів, як культурна столиця, стало осередком  тривалої діяльності  Володимира Івасюка.

Львів – місто, яке стало новим етапом в житті композитора. Тут він пише понад сімдесят пісень, романсів, балад, які стають окрасою його творчості. На превеликий жаль воно стало і останнім на його короткому життєвому, творчому  шляху. Львів’яни завжди шанували талант Володимира Івасюка – по сьогоднішній день тут витає дух  пісень, його люблять,  а легендарна  «Червона Рута»  вражає не тільки своїм звучанням та мелосом, а й історією.

В. Івасюк є автором ста семи пісень (найвідоміші: «Я піду в далекі гори», «Червона Рута», «Водограй», «Жовтий лист», «Балада про дві скрипки», «Балада про мальви», «Я твоє крило»), п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до двох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано та майстерно виконував свої пісні.

Михайло Івасюк у біографічній повісті про сина писав: «Музика наповнювала його життя неспокійним змістом», а сам композитор казав: «Якщо вважаєш себе хоч трохи причетним до творчості, то шукай вперто, із пристрастю, радістю і болем нові теми, сюжети, образи, символи, свіжі інтонаційні фрази. Кожним твором починай новий етап, якісно вищий у своїй роботі.  Виражай себе врешті-решт на повну силу, адже людські серця завоюєш тільки оригінальним твором із вагомим змістом і яскравою формою».

2 дослідник біографії

У другій половині шістдесятих років українську естраду, яка тільки почала зароджуватись, сколихнула поява пісні, уже відомого на той час композитора В. Івасюка – «Червона Рута». Її мелодія, в якій  органічно поєдналися сучасні ритми з найкращими елементами  народного українського співу, приголомшила слухачів своїм неординарним змістом і лунала повсюдно.  Її появі передувала фольклорно-дослідницька робота композитора, зокрема велике захоплення митця українською народною творчістю.

Свою роботу над піснею Івасюк розпочинає у 1967 р.,  прочитавши працю  «Коломийки», видану у 1906 р. українським етнографом, фольклористом В. Гнатюком. Цікавим є той факт, що легенд,  в яких йдеться про існування «чарівної квітки» було кілька. В першій розповідається про дівчину-гуцулку, яка долаючи важкі перешкоди, шукає «червону руту», квітку, що дарує щастя, багатство, долає гіркоту розлуки. А в другому, Червона рута –  це  квітка, що  з’явилася у важкі для українців часи й  постала загальноукраїнським символом боротьби за свободу нашого народу.

Батько композитора у праці «Монолог перед обличчям сина», зазначав: «Для вісімнадцятирічного композитора, закоханого в рідний фольклор, чутливого до всього нового, образ Червоної рути був хвилюючою знахідкою. Ця квітка не давала йому спокою майже три роки. У пошуках деталізації прочитаного у «Коломийках» він багато мандрував селами, особливо гірськими, шукаючи ключ до розуміння таємничого поняття. На Косівщині знайшов новий варіант коломийки про Червону руту, в Путивлі, знайшов ще один аналог пісні».

3 дослідник біографії

Про клопітку працю композитора у виборі сюжету твору свідчить наявність унікального документу – чернетки створення пісні, текст якої значною мірою відрізняється від оригіналу. Також варто зазначити й те, що знаменита «Червона рута» початково була баладою, бо саме в цьому жанрі можливо найбільш детально переповісти старовинну грецьку легенду про міфічну квітку, яка в гуцульському варіанті так захопила юного композитора. Зрештою, після трирічних  пошуків і вагань, «Червона рута» визріла у формі простої куплетної пісні з чітким лаконізмом, простотою і щирістю народної пісні.

13 вересня 1970 р. з Театрального майдану міста Чернівці обласне телебачення транслювало на всю Україну концерт (у рамках програми «Камертон доброго настрою»), де вперше прозвучали «Червона рута» й «Водограй» у виконанні О. Кузнєцової та В. Івасюка, акомпанував дуету ансамбль «Карпати» В. Громцева , а у  1971 р. «Червона рута»  стає піснею року на Всесоюзному конкурсі «Пісня 71».  На заключному концерті  в телевізійній студії Останкіно публіку вразило емоційне, виразне, з використанням українських мотивів, як у музиці так і у сценічному вигляді, виконання пісні солістами ансамблю «Смерічка» й її  автора – В. Івасюка, В. Зінкевича та Н. Яремчука. Після виступу пісня «Червона рута» отримала  визнання та любов серед багатьох слухачів, а її творець став одним із найпопулярніших композиторів Радянського Союзу та за його межами. Про це свідчать сотні  листів, телеграм, вітальних листівок  ід простих школярів, учителів артистів-початківців з Новосибірська, Омська, Уссуврійська, Смоленська, Челябінська із міст та сіл Московської області, Алтайського краю, Узбекистану, Казахстану, Латвії, Тбілісі.  До редакцій газет приходило все більше  повідомлень на публікацію  пісні  «Червона рута». Вона  стала  репертуаром виконання  не тільки В. Зінкевича, С. Ротару, Н. Яремчука, а й багатьох  українських вокально-інструментальних ансамблів, зокрема   «Кобза»,  «Жива вода», «Опришки», «Ватра», «Краяни»,  «Світязь».

4 дослідник біографії

Успіх «Червоної рути», став широкомасштабним – вона звучала по радіо й телебаченню, сотні листів надходили в усі газети й журнали з проханнями надрукувати її.  Листи до автора приходили не лише з України, а й  далекого Барнаула, Череповця, Орла й Воронежа, а однойменний фільм, знятий Романом Олексівом переможно транслювався на всіх екранах Радянського Союзу.

Така широкомасштабна популярність супроводжувалась дуже цікавим процесом: поступово «Червона рута» перевтілювалась, набувала нових рис, ставала народною. У розмові з журналістом Василем Бабухом  композитор зазначав: «Якось на вулиці я почув свою пісню. Її співали солдати. Це було так несподівано, що мимоволі сам рушив за строєм. Одверто кажучи, стало трохи сумно. Чому? Мабуть, від того, що пісня уже належала не мені. Знаєте, це почуття важко передати словами. Щоправда, відразу подумав: хіба можна тримати птаха у клітці? Йому потрібен простір. Для польоту».

5 дослідник біографії

Невідомо як надалі склався б розвиток подій, адже все перекреслила загадкова смерть композитора у 1979 р.  Це був важкий удар, не тільки для сім’ї В. Івасюка, але й для його колег, друзів – усієї молоді та людей старшого покоління, для яких творчість композитора була цінним, важливим надбанням. Обставини смерті В. Івасюка історія замовчувала, проте усім відомо, що було після: негласна заборона на його творчість, десять років забуття, призупинення розвитку української естрадної музики. Був знищений оригінал фільму «Червона рута» (є тільки копія збережена композитором), його твори зникли з ефіру, нотних магазинів, репертуару ансамблів та співаків. Через це Софія Ротару, яка виконувала більшість пісень композитора, змушена була  виїхати працювати до Москви.

Коли у 1979 р. тіло народного улюбленця знайшли у Брюховецькому лісі, радянська влада оголосила, що Володимир Івасюк скоїв самогубство.  Довгих 36 років саме це припущення було офіційною версією смерті композитора. Завдяки Революції Гідності, 12 червня 2014 року, Генпрокуратура відновила розслідування обставин смерті митця. Не минуло й року, як слідчі зняли з композитора тавро самогубця й офіційно підтвердили давно відомий факт: Володимир Івасюк став жертвою умисного злочину співробітників КДБ, хоча винних у цій трагедії не покарано і досі. Як далі розгортатимуться події не відомо,  проте ми повинні  пам’ятати, що пісня є  вагомим   елементом національної  української культури.  А наш обов’язок, як представників цього інституту – цінувати та гідно репрезентувати цінний скарб у вигляді пісенної творчості композитора.

2.ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРІВ  В.ІВАСЮКА

Звучить пісня «Червона рута»

 Виступи групи літературознавців (випереджувальне завдання)

1 літературознавець

 «Червона рута» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі.

Володимир Івасюк написав її у 1970 році під час навчання у Чернівецькому медичному інституті.

Історія створення

У дитинстві юнак натрапив у батьковій бібліотеці на виданий 1906 року збірник коломийок, впорядкований Володимиром Гнатюком, в якому були рядки:

Ой ходила, говорила гільтайова мати,

Назбирала троєзілля мене чарувати,

Назбирала троєзілля червону рутоньку,

Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.

За іншими даними, 1969 року В. Івасюк відвідав Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка (с. Велеснів), де натрапив на фольклорні матеріали Володимира Гнатюка, які використав для написання пісні «Червона рута». Згодом мандруючи гірськими гуцульськими селами, Володимир знайшов інші варіанти коломийки про червону руту та записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає в народних переказах символом вічного та чистого кохання.

Легенда про червону руту (зв'язок пісні з народною творчістю).

2 літературознавець

Червона рута пов'язана з українським святом Івана Купала. За переказами, в Карпатах росте цілюща рослина з червоними квітами, за допомогою якої можна привернути до себе кохану людину. Дівчина, яка її знайде і зірве, буде щаслива в коханні. На Гуцульщині та Буковині серед місцевої молоді — як хлопців, так і дівчат — побутують звичаї виходу в гори після того, як зійде сніг. Якраз у цей час — у травні-червні у високогір'ї масово розцвітає рододендрон карпатський, чудові рожеві квіти якого слугують підставою для численних романтичних легенд[3]. Оскільки рододендрон карпатський на рівнинах природно не трапляється, а також враховуючи його лікарські властивості[4] і красу, склалась уява про нього як про чудодійну та чаклунську рослину.

Існують і інші погляди на те, яка саме рослина відповідає червоній руті. Одні вважають її квіткою роду рутові[5], інші — квіткою рододендрона жовтого, яка нібито чудом раз на якийсь час цвіте червоним.[6]. Обидва ці варіанти менш вірогідні, оскільки в місцевих говірках «рута» — це збірна назва трав'янистих рослин чи чагарничків загалом, а також важко уявити собі, що хтось називатиме «червоною» квітку явно жовтого кольору. Виходячи з цього, рутою (тобто рослиною) з привабливими червоними квітами є саме рододендрон карпатський.

3 літературознавець

«Я піду в далекі гори»

Прослухування запису пісні «Я піду в далекі гори»

«Я піду в далекі гори» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших його пісень. Володимир Івасюк написав музику восени 1968 року, а слова взимку 1969 року, коли він був студентом Чернівецького медичного інституту.

Що вельми цікаво, є, мабуть, декілька варіантів тексту.

У різні часи пісню виконували Василь Зінкевич, Володимир Івасюк, Віктор Павлик, Плач Єремії, Русичі, Марія Яремчук, Квітка Цісик (альбом «Два кольори»).

3.   Робота в групах

А зараз, діти, ви будете працювати в групах. Продовжимо роботу над піснями автора, використовуючи Інтернет-ресурси

1 група –“Водограй”

Орієнтовна відповідь

Пісня у виконанні Володимира Івасюка, Квітки Цісик, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича та ін.

Випущено 13 вересня 1970

  «Водогра́й» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі.

Володимир Івасюк її написав 1970 року у 21-річному віці, ще коли він був студентом Чернівецького медичного інституту.

Історія створення

Задум «Водограю» навіяв композиторові косівський водоспад Гук. Пісня народжувалася в «муках творчості», довго викликала невдоволення. Івасюк вносив зміни в сюжет пісні і лише через певний час зміг написати варіант, який його влаштовував. У цій пісні — вираз нестримного буяння молодості.

На обласному телебаченні Івасюк мав добрих друзів: головного режисера Василя Селезінку та звукооператора Василя Стріховича, яким повідомив про дві нові пісні. Прем'єра пісень відбулася в програмі «Камертон доброго настрою». Для запису Івасюк запросив до студії оркестр ансамблю «Карпати» Валерія Громцева. Солісткою була молода вчителька музики Олена Кузнєцова, яка володіла гарним сопрано. Володимир з Оленою заспівали дуетом, зробивши дванадцять дублів.

13 вересня 1970 року пополудні Чернівецька телестудія на всю Україну транслювала прем'єри пісень «Червона рута» і «Водограй».

Обом пісням ансамбль «Смерічка» відкрив шлях у світ. У виконанні Назарія Яремчука та Мирослави Єжеленко «Водограй» став найкращою піснею СРСР на конкурсі «Пісня-72».

2 група –“Балада про мальви”

Орієнтовна відповідь

«Балада про мальви» — пісня Володимира Івасюка на вірші Богдана Гури. Вперше була виконана Софією Ротару у 1975 році, згодом увійшла до альбому «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару».

Історія написання

Мелодію до цієї пісні Володимир Івасюк написав наприкінці 1960-х і спочатку запропонував написати слова Тамарі Севернюк, яка створила у 1969 році ліричний текст про море. Того ж року чернівецький студент-філолог Богдан Гура написав вірш «Мальви», який тематично досить сильно відрізнявся від вірша Северенюк[1], але й він також був відкладений на декілька років.

10 лютого 1974 року Володимир Івасюк надрукував у газеті «Радянська Буковина» спогади про карпатські мандри — власний вірш «Чарівна недея» — один з варіантів «Балади про мальви».

Ходім, кохана, в сині гори,

Де вітер вільний, тихі зорі

Й недея сяє з вишини

Й кличе з вишини

Чарами весни.

Але згодом він відмовився від цього тексту і допрацювавши мелодію та аранжування повернувся до вірша Богдана Гури. Пісня була виконана в 1975 році Софією Ротару під назвою «Балада про мальви».

Спочатку В.Івасюк хотів назвати пісню «Балада про матір»: «Мати жде-не діждеться доньку з війни. А донька — ось вона, під вікном розцвіла мальвою. Мати, якій люди вклоняються до ніг за її подвиг, яка ніколи не перестане чекати…». Після вбивства Володимира Івасюка у багатьох дослідників ця пісня асоціюється із долею композитора. Перший директор меморіального музею Володимира Івасюка Парасковія Нечаєва наголошує:

«Було щось у цій пісні трагічно-пророче. Кожен звук, кожен інтонаційний зворот мав смислове навантаження, розкривав тему незнищенності життя, переходу однієї його форми в іншу, незнищенності материнської любові.»

 «Балада про мальви» є однією з найулюбленіших серед українських виконавців пісень Володимира Івасюка. Вона дає можливість продемонструвати вокальні дані та показати глибину відчуттів.

4. Інтерактивна технологія критичного мислення – «Асоціативний кущ».

Слово вчителя.

- Прослухайте, будь ласка, уривок  пісні «Червона рута» у  виконанні автора В.Івасюка . А під час прослуховування ви маєте виконати завдання: спробуйте записати у ваших робочих зошитах всі слова, можливо думки, які викликала у вас ця пісня.

(В робочих зошитах  діти записують всі слова, що асоціюються у них з піснею  про червону руту.)

5. Перевірка асоціацій, які учні записали в зошити (кілька учнів зачитують власні думки у зошитах).

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

1. Слово вчителя.

- Діти, протягом уроку ви записували у зошит основні відомості з біографії Володимира Івасюка, факти, що пов’язані з його творчістю, прослухали виступи груп учнів, які підготували повідомлення. А зараз за допомогою наступного завдання ми з вами спробуємо пригадати, що  ви запам’ятали  про українського композитора Володимира Івасюка

(на екрані три куби, на шести сторонах кожного з них записано числа, слова або дати, діти повинні сказати, з яким автобіографічним фактом із життя письменника пов’язане те чи інше слово).

Метод «сенкан»

- А тепер давайте спробуємо написати сенкан до слова рута  (вчитель перевіряє складені учнями сенкани, кілька учнів зачитують написане).

VI. Заключне слово вчителя.

Дорогі учні! Я дуже сподіваюсь, що після сьогоднішнього уроку ви по-особливому будете ставитись до  української пісні. Вона зайняла гідне місце серед найпрекрасніших пісенних зразків української культури. І отримала найвищу нагороду для митця – народну любов і визнання.

VII.  Оцінювання роботи учнів

VIIІ. Домашнє завдання

Записати ідейно-художній аналіз однієї з пісень на вибір