21 травня о 18:00Вебінар: Психологічний супровід педагогів, дітей та батьків в умовах віддаленого спілкування та навчання

Урок. "В. Стефаник. Новела «Камінний хрест». Сюжетно-композиційні особливості твору, образи-персонажі та образи-символи"

Про матеріал

Матеріал стане в пригоді вчителеві під час опрацювання твору "Камінний хрест" В.Стефаника. Розробка містить проблемні питання та завдання, літературну гру "Так-ні" (з поясненнями).

Перегляд файлу

Тема. В. Стефаник. Новела «Камінний хрест». Сюжетно-композиційні особливості твору, образи-персонажі та образи-символи, українська література

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст, поетику твору; розвивати навички аналізу прозового твору короткої форми, вміння характеризувати образи, висловлювати власні думки про них та порушені автором проблеми; виховувати, здатність до співпереживання через драматичні, напружені життєві ситуації, усвідомлення того, що готовність допомогти є виявом гуманної та громадянської позиції людини.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: експресіонізм, новела, образи-персонажі, образи-символи.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.
    Ви, напевне, чули такий вислів: «Стислість — сестра таланту». Це своєрідне гасло В. Стефаника, його новел, а серед них і тієї, яку ми будемо аналізувати на уроці — «Камінний хрест». «Стефаник ніде не скаже зайвого слова; з делікатністю, гідною всякої похвали, він знає, де зупинитися, яку деталь висунути на ясне сонячне світло, а яку лишити в тіні. Він уміє бути реалістом, і чистим ліриком»,— писав І. Франко. Чи це так — переконаємося на уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

Зачитування планів до частин новели.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Евристична бесіда, проблемні питання та завдання.
  • До якого літературного об’ єднання входив Стефаник? («Покутська трійця»)
  • До якого літературного роду належить твір «Камінний хрест»? (Епос)
  • До якої стильової течії модернізму належить твір? (Експресіонізм)
  • Чи мають прототипів герої твору? (В основу новели покладено реальний факт: перед тим як покинути рідний край, односелець Стефаника Штефан Дідух ставить на своїй ниві кам’яний хрест (який і донині стоїть у Русові)
  • Чи багато в тексті описів? Чому? (Ні,автор змушує свого героя само розкриватися, максимально використовує монологи та діалоги)
  • Від якої особи ведеться розповідь у творі? (Від третьої)
  • Скільки частин складають твір? (Сім)
  • Якими дивацтвами вирізнявся Іван? (До церкви ходив тільки на Великдень, муштрував курей, не їв коло столу, а на лаві)
  • Яке враження справляє на односельців останній танець Івана? (Вони лякаються)
  • Що він символізує? (Танець І. Дідуха — символ трагізму й розпачу прощання з рідним краєм)
  • Пригадайте твори українських письменників, у яких танець передає психологічне напруження героїв. (Танець Чіпки в шинку «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного, танець Анни й Михайла («Украдене щастя» І. Франка); танець Івана Палійчука («Тіні забутих предків»

М, Коцюбинського)

  •  Чи не втратив твір актуальності в наш час?
  1. Колективна робота.
    Переказування змісту новели, складання «сюжетно-композиційного ланцюжка».

Експозиція: І.Дідух мав на господарстві одного коня і впрягався разом із ним. Після десяти років служби у війську повернувся додому, батьки померли. У спадок залишився горб, який він обробляв тяжко, щоб отримати врожай. Надірвався на роботі,ходив зігнутий, тому й звався переломаним.

Зав’язка: Гості в хаті Івана. До кожного він звертається, прощається, бажає добра. Тільки гримає на дружину, що плаче. Зізнається, що йому самому тоскно на душі.

Екскурс в минуле (позасюжетний елемент): Розповідь Дідуха про те, як сини дійшли думки про виїзд з України. Жалкує, що молодь відвертається від землі.

Розвиток дії: Селяни пригощаються, ведуть розмови про тяжке життя на селі. Іван із Михайлом співають, як у молоді літа.

Кульмінація: Син нагадує батькові, що пора виходити, щоб встигнути на потяг. Старі йдуть до хати збиратися, люди плачуть. Тоді Іван, ухопивши дружину, пускається в шалений танок. Сини силоміць виводять їх з хати.

Розв’язка: Усі селяни проводжають сім’ю Дідухів. Зупиняються біля хреста, чоловік каже жінці, що там викарбувано і її ім’я.

  1. Коментар учителя.
    В експозиційному першому розділі відразу ж показано, як людське життя (Івана) плине одним потоком із худоб’ячим. Бо ж обидва — і господар, і його єдиний кінь,— одягали шлеї, на обох набухали жили, коли вони возили гній на той «горб щонайвищий і щонайгірший над усе сільське поле». Ця каторжна робота виглядала покаранням «за якусь провину». Такою згадкою, а ще художньою подробицею — будяком, забитим у порепану Іванову п’яту, нагадано: виконується Божа покара («В поті лиця твого їстимеш хліб свій, доки не вернешся в землю. Терня й будяки буде вона тобі родити»,— казав Адамові Господь при вигнанні з раю.) Вже у цій частині введена магістральна тема єдності людини й довкілля, світу. Спочатку через експресію спільного руху коліс воза, кінських копит «і широчезних п’ят Іванових», що викликає гойдання придорожнього бадилля. А далі через проекцію тіні Іванової «як велетня, схиленого в поясі», далеко на ниви у світлі призахідного сонця. Іван і справді у труді був велетнем, що своєю працею оживляв світ — той же горб, на якому так тяжко працював.
    — Наступні шість розділів — розкриття складних почуттів головного персонажа. Низка картин фіксує зміни душевного стану Івана Дідуха, наростання болю, туги, розпачу аж до кульмінації — божевільного танцю, що передає всю глибину трагедії — розлуки з рідною землею.
  2. Складання «ланцюжку зміни настроїв, почуттів та переживань головного героя за розділами.

СУМ  → ЖАЛЬ → БАЖАННЯ СПОВІДАТИСЯ → ТУГА ЗА МОЛОДИМИ РОКАМИ → ВІДЧАЙ → НАПІВБОЖЕВІЛЬНИЙ СТАН ГЕРОЯ → ПРИРЕЧЕНІСТЬ

  1. Робота над характеристикою героя.

— Як ви думаєте, чи вірить Іван, що на чужині він знайде щастя?
— Заради чого він іде на такий крок?
— Про що просить Іван односельців? Як селяни характеризують Дідуха?

       6.  Складання сенкену до образу І.Дідуха.

       7. Міні-диспут.
         «Що я думаю про сучасну еміграцію українців, як я до неї ставлюся?»

V. Рефлексія.

     Літературна гра «Так-ні» з поясненнями

  1. І. Дідух разом з родиною виїжджає в еміграцію до Америки. (Ні, до Канади)
  2. Твір «Камінний хрест» має ознаки імпресіоністичного стилю. (Ні, експресіонізму)
  3. Розповідь у творі ведетьсяя від третьої особи. (Так)
  4. Слова «За цим краєм не варт туск до серця брати» промовляє І.Дідух. (Ні, односелець)
  5. І.Дідух купив синам ниви за гроші, зароблені у війську. (Так)
  6. Діідух залишає Якову кошти, щоб найняти службу в церкві та справити обід, коли односельці дізнаються про його смерть. (Так)
  7. У селі Івана називали емігрантом. (Ні, переломаним)
  8. Твір складається з шести розділів. (Ні, семи)
  9. «Камінний хрест» з а жанровими особливостями – це новела. (Так)
  10. Пссихологічне розкриття теми еміграції галицького селянства – це тема твору. (Так)
  11. У вислові «…ціла хата заридала» Стефаник використовує метафору. (Ні, метонімію)
  12. На хресті, що його поставив на горбі І. Дідух, викарбувано його ім’ я. (Ні, і дружини також)

VІ. Домашнє завдання: прочитати новелу «Новина»

docx
Додано
8 квітня 2018
Переглядів
4577
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку