Презентація до відкритого заняття з української літератури на тему "Література рідного краю.Творчість поетів-земляків"

«Літературний портрет С. Черкасенка»Ім'я Спиридона Черкасенка тісно пов'язане з нашим краєм. Надовго відсторонений від літературного життя України поет та письменник повертається до нас, несучи частку культури минулого століття

Спиридон Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг на Миколаївщині в родині селянина. Закінчив учительську семінарію і з 1895 року став працювати вчителем на Лідіївських рудниках (зараз Кіровський район міста Донецька).

Тут прожив дев'ять років, навчаючи шахтарських дітей і проводячи серед шахтарів культурно-освітню роботу. Довголітня учительська праця в шахтарському середовищі дала початківцеві великий запас життєвих спостережень, які він художньо реалізував у своїх поезіях, оповіданнях та п'єсах з шахтарського життя, що друкувалися в українських журналах «Дзвін», «Нова громада»

1910 року С. Ф. Черкасенко переїжджає до Києва, захоплюється журналістикою, займається педагогічною діяльністю, в театрі Миколи Садовського завідує літературною частиною.

У 1917 - 1918 роках Спиридон Черкасенко укладав читанки й букварі для українських шкіл

Поезії С. Черкасенка "Тихо над річкою" та "Ой, чого ти, дубе" стали піснями і не сходили з репертуарів українських співаків і хорових капел.

Разом з театром М. Садовського в 1919 році він переїхав до Кам'янця-Подільського, де діяв Державний театр УНР, куди змушені були перед більшовицьким наступом перебратися з Києва урядові і культурно-освітні інституції Української Народної Республіки. Уряд УНР відрядив поета до Відня вивчати стан народної освіти і на Батьківщину більше не повернувся.

Знаходячись за кордоном, поет продовжував літературну діяльність. У 1919-1921 роках видав три томи "Творів".

Помер поет у Празі 7 лютого 1940 року. Його поховали на Ольшанському цвинтарі поряд із могилами Олександра Олеся, Софії Русової, Володимира Немировича-Данченка.

Шахтарська праця була основною темою творчості С. Черкасенка, коли він перебував на Донбасі. Він знайомився з робітниками, праця яких була дуже небезпечною. Шахтарі змушені були вести боротьбу за поліпшення умов своєї праці.

«Шахтарі»

«Під землею» «Під землею»

У поезії „ Вечір у степу” поет змальовує картину степової краси рідної Донеччини. Душевний стан ліричного героя співзвучний із станом рідної природи.