Мета: - висвітлити життєвий і творчий шлях Бодлера, особливості його естетики, - визначити місце поета в літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ ст., його зв'язки з модернізмом та символізмом, - схарактеризувати книгу “Квіти зла” й проаналізувати окремі вірші з неї; - розвивати навички виразного читання, усного мовлення, аналізу тексту; - виховувати любов до Краси, до мистецтва слова.
Коли з'являється поет на цьому світі, Його родителька від розпачу й журби На Бога кидає прокльони ядовиті, І співчутливо Бог приймає ті клятьби: Чом народила я цей поглум? Чи не краще На світ спровадити гадюк ціле кубло? Будь прокляте моє кохання негодяще І лоно трепетне, що блазня зачало! Благословення
Висновок: Збірка «Квіти зла» Ш. Бодлера відкрила нову сторінку світової поезії. Бодлер вперше поставив проблему співвідношення дійсності й ідеалу в залежність від розуміння прекрасного самою творчою особистістю. Завдання мистецтва він убачав у тому, щоб відтворити боротьбу добра і зла, яка відбувається в душі людини. Прояви добра і зла, «внутрішнього пекла» і «сучасної краси» є провідними мотивами збірки.
Композиційна єдність твору досягається за допомогою центрального образу альбатроса Альбатрос втратив міць, крило схоже на поламане весло – жертва насилля Поет не знаходить розуміння серед людей і тому не може злетіти думкою, а «волочить… крила велетня по землі» Як поступово змінюється сприйняття образу? Переростає у романтичний образ-символ поета і його долі у людському вирі життя Що ми бачимо на першому плані?
ЧИМ РІЗНИТЬСЯ АЛЬБАТРОС У НЕБІ І НА ПАЛУБІ? У НЕБІ НА ПАЛУБІ величний ясних висот владика велетень плавець повітряний пролітає приборкане крило знесилено ступає зборканий каліка незграбний і смішний кульгає Альбатрос - гордий і сильний птах, народжений для волі. В небі він почувається володарем, а на землі – блазнем.
Висновок В творчості Бодлера поєдналися романтичні та символічні елементи; Вірші збірки мають двопланову структуру, де на передньому плані зображені предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, за якими прихована ідея, абстракція, що перетворює конкретні образи на символи; Автор утверджує велич людської душі, що прагне високого ідеалу, краси, духовності, а натовп не розуміє цих поривань – духовність беззахисна перед грубою реальністю