Презентація "ДОБРОВІЛЬНІ ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ"

ДОБРОВІЛЬНІ ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Простими словами Корпорація — це бізнес, який належить акціонерам і є окремою податковою одиницею. Кожен з акціонерів вклав гроші в цей бізнес. Акціями можуть володіти кілька людей. Вони також можуть бути запропоновані для продажу населенню. Корпорація забезпечує максимальний захист своїх власників. Корпорації оподатковуються окремо від своїх власників за ставкою корпоративного податку. Корпорація платить податки на основі свого чистого прибутку або прибутку щороку.

Kraft Foods. Компанія заснована в 1903 році Джеймсом Крафтом. Перша назва – J. L. Kraft & Bros. Сьогодні – це друга за велечиною корпорація по випуску пакованих харчових продуктів. Продає продукцію в 155-и країнах світу і займає близько 35% глобального ринку плавлених сирків. Nestlé S. AПовна назва – стратегічне об'єднання Nestlé. Заснована в 1866 році фармацевтом із Швейцарії Арні Нестле. Головний світовий виробник продуктів харчування (також виготовляє корм для тварин, косметика та фармацевтичну продукцію). В компанії один з найбільшим річних оборотів –67, 8 млрд. євро. Procter & Gamble. Лідер світового ринку споживчих товарів і найбільший рекламодавець –затрати на рекламу якого перевищують 8 млрд. доларів у рік. Компанія заснована в 1837 році миловаром Джеймсом Гембелом і свічкарем Вільямом Проктером. Johnson&Johnson. Виготовляє косметику, санітарно-гігієнічні товари, медичне обладнання. Була заснована в 1886 році трьома братами: Робертом Вудом Джонсоном, Джеймсом Вудом Джонсоном та Едвардом Мидом Джонсоном. В складі корпорації понад 230 дочірніх компаній. Unilever. Один з провідних виробників побутової хімії, продуків харчування та парфумірії. Компанія заснована в 1930 році в результаті об'єднання нідерландської Margarine Unie та британської Lever Brothers. Mars, IncІсторія транснаціональної корпорації почалася на кухні скромної хатинки в Такомі, штат Вашингтон, де Френк Марс разм з дружиною вручну робили домашні цукерки, продаючи їх всім бажаючим. Сімейний бізнес приносив хороший прибуток, і в 1911 році була зареєстрована компанія під назвою Mars Candy Factory, Inc.

Kellogg's. Один з найбільших виробників сухих снідавків і продуктів швидкого приготування. Компанія була заснована в 1906 році Вільмямом Кейтом Келлогом, і займалася виробоництвом кукурудзних пластівців. Перша назва –Battle Creek Toasted Corn Flake Company. Через більше ніж сто років компанія не відійшла від початкового напряму. Kellogg's досі займається виготовленням продуктів швидкого приготування. General Mills, Inc. Одна з найбільших світових корпорацій. Займається виробництвом продуктів харчування, іграшок, одягу та володіє мережею ресторанів. Була заснована конгресменом Робертом Смитом в 1856 році під назвою Minneapolis Milling Company. Pepsi. Co. Формально корпорація заснована не так давно, в 1965 році, шляхом злиття компанія The Pepsi Cola Company и Frito Lay. Випускає напої, закуски, продукти харчування. Coca-Cola. Найбільший в світі виробник сиропів, концентратів, безалкогольних напоїв. Одна з найбільших компаній в США. Продає свої товари в понад 200 країнах світу.

Концерн (англ. concern – фірма, підприємство) – об’єднання підприємств різних галузей народного господарства, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об'єднання фінансовий контроль. Іноді для керівництва концерном створюється спеціальна компанія, учасники якої стають власниками контрольного пакету акцій підприємств, що входять до концерну.

Найбільш розповсюдженими є фінансово-промислові конгломерати Нью-Йорка, до складу яких входить 50% трастових відділів комерційних банків, 40% активів страхових компаній, 90% усіх інвестиційних операцій банків, брокерських фірм та фондових бірж. Їх загальна чисельність нараховує близько 100 корпорацій і їх частка в економіці країни - 55 - 60% ВНП США, 60% інвестицій та 45% робочої сили. Найбільш відомими є каліфорнійські та техаські концерни, які спеціалізуються в нафтодобувній, авіакосмічній та банківській сферах. Такі угрупування характеризуються великим ступенем централізації управління фінансово-господарською діяльністю учасників ділової групи. Однак для американської моделі ділової групи (основу становить англосаксонське право) помітне збільшення частки промислового капіталу над фінансовим

Масштабними та потужними є японські конгломерати. В сучасній економіці Японії є 2 види об'єднань: кейрецу (форма співпраці між банками та компаніями в Японії, яка об'єднує їх зусилля та, таким чином, призводить до економічного прогресу, японський вид вертикального концерну), сюдани (універсальна фінансово-промислова група, де керівництво відбувається на основі циркулярного холдингу). Кейрецу є об'єднанням 20-30 компаній різних за галузевою приналежністю, які організовані за принципом змішаного концерну, організованих навколо банку, страхової, торгової або промислової компанії. Орієнтуються на виробництво (вертикально інтегровані) або фінансовий бізнес (горизонтально інтегровані), або на маркетинг. Фінансові інститути виконують головну роль в інтегруванні, фінансуванні та моніторингу ФПГ, а торгова компанія централізує всі зовнішні комерційні зв'язки. Головна фірма контролює фінансову діяльність своїх дочірніх підприємств - підрядників. Підрядники контролюють наступний рівень організації об'єднання - субпідрядників. Найнижчий рівень - сателіти. Кожний сателіт виробляє вузькоспеціалізовану продукцію. Субпідрядник може замовити дану продукцію тільки у одного виробника. В наслідок цього, головна фірма компанії Toyota Zidosa - Toyota Motor Co має справу тільки з 200 - 250 підрядниками та субпідрядниками. Аналогічна компанія Daimler-Chrysler працює зі 150000 незалежними компаніями-субпідрядниками. Тому керованість в Японії вище ніж в Європі. Важливими групами є Міцуі (банк «Principal Investments Ltd.», торговий дім - «Міцуі Буссан» та «Томен», виробнича частина - 46 підприємств), Міцубіші (28 великих виробничих підприємств, банк «Tokyo-Mitsubishi UFJ»), Сумімото (банк «Сумімото», торговий дім «Сумімото Сьодзі» і 21 промислова фірма), Санва, Фуко, ДКБ. На частку зазначених концернів припадає 14-15% ВНП.

Наступною країною, де розповсюджені концерни (чеболі) є Південна Корея. Загальна кількість об'єднань складає декілька десятків (найбільші з котрих «Самсунг», «Деу», «Хенде», «Ел Джі», «Ес Ка Глобал»). Вони контролюють майже всі галузі економіки і виробляють продукцію, що еквівалентна 64% ВВП та 7% експорту. До них входять всі середні та великі промислові підприємства. Головною відміною чеболі є залучення сімейного капіталу, але не дивлячись на це, доля сімейних кланів в акціонерному капіталі групи рідко перевищує 50%. Зростання кількості чеболей здійснювалось за допомогою державної підтримки, що стало причиною великої кредитної заборгованості південнокорейських корпорацій та призвело до низької долі власного капіталу у власних активах, що знаходилась в межах від 1,5% у «Хенде» до 15% у «Самсунг». Сьогодні чеболі знаходяться на етапі реструктуризації та реінжиніринга виробництва. Завершуються переговори між чеболями та банками-кредиторами про трансфер боргів в акції філіалів, а також залучення прямих іноземних інвестицій в розмірі приблизно 29 млрд. дол. США

Холдинг - це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення по відношенню до них функцій контролю й управління. У світовій практиці холдингові компанії (ХК) – це перш за все, фінансові центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності. На сьогодні практично всі найбільші корпорації США і Західної Європи мають у своєму складі фінансовий центр у вигляді холдингової компанії.

Перше місце посів металургійний холдинг "Метінвест" найбагатшої людини в України Ріната Ахметова. Його дохід виявився на 23 млрд грн більшим від консолідованої виручки НАК "Нафтогаз України", найбільшої за виручкою юридичної особи в країні. Друге місце посів ДТЕК Ріната Ахметова. Цей енергетичний холдинг – монополіст в тепловій генерації України та у видобутку вугілля. На третій сходинці опинився гірничо-металургійний гігант "Арселор Міттал Кривий Ріг". "Кернел" – найбільший виробник соняшникової олії у світі. Компанія обробляє 560 тис. га – другий за величиною земельний банк в Україні. Вирощує соняшник, сою, кукурудзу та пшеницю. Потужності з переробки соняшника, сої та рапсу групи становлять 5,1 млн тонн на рік. І це не межа. Наразі компанія будує найбільший в Україні завод з переробки олійних культур в Старокостянтинівському районі Хмельницької області. Миронівський хлібопродукт, "Наша Ряба", і таке інше

Консóрціуми— тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети (спільне розміщення позики або здійснення єдиного промислового проєкту). Консорціум може створюватися для здійснення великого капіталомісткого проєкту або для спільного розміщення позики. У міжнародній торгівлі консорціуми створюються для спільної боротьби за отримання замовлень. Усередині консорціуму ролі розподіляються так, щоб кожен учасник працював в тій сфері діяльності, де він досяг найвищого технічного рівня при найменших витратах виробництва.

Північний консорціум - це благодійна організація, заснована в 1987, щоб полегшити доступ до британської освіти для іноземних студентів. Північний консорціум був створений групою перспективних університетів на півночі Англії. Група, яка прагне поділитися своїми знаннями та досвідом, створила одне з перших прикладів транснаціональної освіти. У результаті десятки тисяч студентів отримали вигоду від доступу до міжнародної освіти за останні тридцять років. У 2003 Північний консорціум створив свою дочірню компанію, що належить повністю, NCUK, щоб продовжувати створювати можливості на міжнародному рівні, що покращує доступ студентів до вищої освіти у всьому світі. Основним благодійним об'єктом Північного Консорціуму є просування освіти, яке він здійснює через діяльність НККК, і безпосередньо через надання стипендій, нагород та інвестицій на міжнародний ринок освіти.

Трест — найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню. Реальна влада в тресті належить правлінню або головній компанії. За НЕПу, в 1922 — 23, в УРСР відбулося трестування і синдикування промисловості, при тому частково ліквідовано головне управління, а територіально пов'язані групи підприємств з метою здешевлення продукції та впровадження раціональніших виробничих процесів об'єднано в трести. Процес створення трестів як юридичних одиниць не відбувався систематично в усіх галузях промисловості і був остаточно завершений законом ВЦВК і РНК СРСР 10. 4. 1923,

В Україні порівняно з іншими республіками трести розвинулися найшвидше: у жовтні 1921 організовано трест «Південсталь», що об'єднував три великі металургійні заводи: Макіївський, Юзівський і Петровський (згодом йому підпорядковано ще 19 менших) з рядом вугільних шахт і коксовими підприємствами; у вугільній промисловості створено великий трест «Донбасвугілля», у рудній — «Південнорудний трест» (ПРТ), заводи важкого машинобудування були об'єднані в Південно машинобудівний трест (ПМТ), а сільськогосподарського машинобудування — у двох трестах: «Південний Сільмаштрест» з центром у Запоріжжі й «Укртрестсільмаш» у Харкові. З інших трестів більшими були «Хімвугілля», «Укрпапіртрест», «Шкіртрест Правобережжя», «Донбасцемент», «Донбаскераміка», «Маслотрест», «Тютюнтрест», «Махортрест», «Цукротрест», «Електротрест», «Текстильтрест», «Спиртотрест», «Склосода», «Коксобензол» і «Укрборошномельтрест». Всього за НЕП в Україні нараховувано 36 місцевих і 24 республіканські трести, але їхнє адміністративне підпорядкування не було точно визначене. Номінально трести були підпорядковані Українській Раді Народного Господарства (УРНГ), але починаючи з 1925, деякі адміністративні обов'язки перебрав також Держплан УРСР. Боротьба за Т. між Держпланом УРСР, гол. управліннями ВРНГ та всесоюзними наркоматами призвела у 1929 — 30 до поступової ліквідації більшости трестів в Україні, а з ліквідацією ВРНГ 1932 трести та синдикати були роздрібнені й перестали існувати. Окремі підприємства підпорядковано безпосередньо наркоматам.

У зв'язку з реформами Хрущова та запровадженням системи раднаргоспів Т. в СРСР і УРСР з поч. 1960 відродилися, але вже тільки як виробничоадміністративні об'єднання, що виконували ролю проміжної ланки між гол. управлінням міністерств та підприємствами, виконуючи допоміжні функції координації-виробничих планів. У такій зміненій формі Т. проіснували до сер. 1970-их pp. у різних галузях промисловості (у вугільній «Антрацит», «Червоноградвугілля», у мангановій «Никопольмарганець»; у будів. «Головхарківбуд», «Полтаваспецбуд», у деревообробній «Львівдеревпром» та ін.). У березні 1973 здійснено в СРСР реформу органів управління пром. підприємств з поступовою ліквідацією Т. і заміною їх виробничими об'єднаннями союзного і респ. підпорядкування. Сучасні пром. об'єднання, на відміну від кол. Т. є госп. комплексами з правами юридичної особи, що несуть повну адміністративну відповідальність за діяльність підпорядкованих їм підприємств або й груп льокальних об'єднань. До таких об'єднань респ. підпорядкування в Україні належать львівське об'єднання скляної промисловості «Райдуга», об'єднання шкіряної промисловості «Прогрес» й ін.

Картель— об'єднання офіційно незалежних виробників однієї галузі, метою якого є збільшення їхнього колективного прибутку шляхом встановлення ціни, обмеження пропозиції чи іншої обмежувальної практики. Сучасне антимонопольне законодавство забороняє картелі. Картельна змова (або «угода») протирічить статтям 101 та 102 Договору про функціонування Європейського союзу і відноситься до організованної злочинності. На відміну від інших, стійкіших, форм монополістичних структур (синдикати, трести, концерни), кожне підприємство, яке увійшло в картель, зберігає фінансову і виробничу самостійність. Об'єктами угоди можуть бути: ціноутворення, сфери впливу, умови продажу, використання патентів, регулювання обсягів виробництва, узгодження умов збуту продукції, найм робітників. Картелі діють, як правило, в рамках однієї галузі, їх існування ускладнює функціонування ринкових механізмів.

Приклади Ринок нафти і нафтопродуктів в Україні умовно можна поділити на три групи гравців:І. Імпортери. Вони мають великі роздрібні мережі та імпортують паливо із сусідніх Росії, Білорусі, Литви, Польщі, Румунії та інших країн. Це відомі бренди, такі як WOG, ОККО, Shell, SOCAR, Amic тощо.ІІ. "Національний виробник" – компанії, які пов'язують із фінансово-промисловою групою "Приват". Виробляють пальне переважно на Кременчуцькому НПЗ. До них належать мережі, які працюють під брендами "Авіас", ANP, "Укрнафта", "Укртатнафта", Sentoza та іншими. Загалом це 15-20 юридичних осіб, які орендують або суборендують АЗС. Якісну конкуренцію їм намагається скласти пальне, вироблене на Шебелинському заводі державної "Укргазвидобування", яка має невелику мережу АЗС.ІІІ. Численні місцеві чи регіональні мережі, що конкурують з групою "Приват" у нижньому ціновому діапазоні та не мають напрацьованих схем постачання нафтопродуктів. Три групи трейдерів здебільшого конкурують між собою – тож міжгрупові змови малоймовірні. Однак коли інтереси перетинаються, узгоджені дії цілком можливі. Ідеться переважно про паралельну цінову поведінку, коли компанії підтримують на власних АЗС майже однакові ціни.

Дещо інша тактика – у компаній, які пов'язують із групою "Приват". "Більшість АЗС цих компаній перебувають в оренді, суборенді або перехресному орендуванні. При цьому орендарі майже що півроку змінюються. Це робиться, щоб "оптимізувати" податки. Адже тоді фіскалам набагато важче буде зорієнтуватися, хто й скільки має сплатити податків. І хоча учасники "ротації" можуть бути прописані за однією адресою і мати схожі назви – для податкової це різні учасники ринку, "не пов'язані між собою відносинами контролю". Фактично, "під наглядом" групи "Приват" працює сьогодні до 1.625 заправок. Попри відсутність видимого зв'язку між власниками АЗС – усі вони піднімають і опускають ціни одночасно. При цьому ані Антимонопольний комітет, ані правоохоронні органи не бачать у цьому порушень. "Щодо імпортерів, то їхні дії також можуть здатися узгодженими, адже на стелах їх АЗС інколи також спостерігаються однакові ціни, Нещодавно це стало приводом для звинувачення шести провідних гравців ринку в паралельній ціновій поведінці. Антимонопольний комітет навіть оштрафував їх на 204 мільйони гривень. Але насправді вартість пального в імпортерів є різною. Інакше кажучи, завдяки програмам лояльності, споживач купує паливо за ціною, на 1-3 грн/л нижчою, аніж зазначена на стелі. Інша річ, що навіть аналітики не можуть вам пояснити, як насправді діють ці програми лояльності". Проте змовитись і встановити завищену ціну – сенс для імпортерів невеликий, адже залишається дві третини ринку, що працюють у нижньому ціновому сегменті. Споживачі просто не купуватимуть задорогий брендовий бензин. Тому картельну змову на цьому сегменті ринку знайти навряд чи вдасться.

Синдика́ти — одна з форм капіталістичної монополії — договірне об'єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами. Зазвичай організувалися у формі акційних спілок фірм-учасників, зі спільним статутним капіталом та єдиним репрезентативним органом (управою), що приймав спільні замовлення від споживачів і розподіляв їх за квотами між членами синдикату. Класичним прикладом є алмазний синдикат "Де Бірс", що зосередив у своїх руках реалізацію практично всіх, що видобуваються у світі, необроблених алмазів.

Промисло́во-фіна́нсова гру́па ( — об'єднання, до якого можуть входити промислові й сільськогосподарські підприємства, банки, наукові й проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, зокрема програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.[1] Сучасні ПФГ — універсальні за характером діяльності та транснаціональні за їх масштабами об'єднання. Створені на основі акціонування, поєднання фінансових і ділових зв'язків, вони об'єднали промислові фірми, банки та інші фінансові інститути, торговельні і будівельні компанії, а також компанії інших галузей господарства.[2] Головне підприємство промислово-фінансових груп (ПФГ) — підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами. Головне підприємство ПФГ втрачає право на будь-які пільги з питань оподаткування, яке воно мало або може мати згідно з чинним законодавством України.[3] Транснаціональна промислово-фінансова група — ПФГ, до складу учасників якої входять українські та іноземні юридичні особи. Можна також визначити ПФГ як промислово-фінансове об'єднання підприємств особливого виду, яке створюється і діє на засадах партнерських відносин між державою та суб'єктами господарювання.[4] ПФГ є суб’єктом господарювання – господарською організацією, що виникає з Генеральної угоди ПФГ як організаційного господарського договору, який укладається за участю господарських організацій та органів публічної влади, містить елементи приватноправового та публічно-правового регулювання і направлений на створення суб’єкта господарювання (за діючим законодавством – без статусу юридичної особи) та забезпечення організаційно оформленої спільної діяльності його учасників

Приклади в Україні Приват Ferrexpo Систем кепітал менеджмент Група ТАС Група «Укрпромінвест» Смарт-Холдинг Енергетичний стандарт Індустріальний союз Донбасу Фінанси та Кредит ,DMS, East. One Group, DCH, ТІС Трансінвестсервіс, Ukr. Land. Farming, Бурісма Холдингс, Епіцентр К, Group DF, Миронівський хлібопродукт, Нібулон

Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Простий і зрозумілий, а головне, близький багатьом приклад – ОСББ (Товариство власників житла), або асоціації органів місцевого самоврядування, асоціації об'єднаних територіальних громад

Кінець презентаційної роботи