Мета уроку: ● перевірити рівень засвоєння учнями програмного матеріалу за темою ”Додавання і віднімання раціональних чисел ”, систематизувати й узагальнити даний матеріал, ознайомити учнів з історією розвитку від′ємних чисел. ● розвивати логічне мислення учнів, пам’ять, творчу активність, обчислювальні навички; ● Виховувати доброзичливість, уважність, самостійність, інтерес до математики.
У Китаї від′ємні числа виникли близько 2100 років тому. У ті часи знаків «плюс» та «мінус» ще не було, тому від′ємні числа позначали іншим кольором на відміну від додатніх. Додатними числами позначали майно, прибуток, наявні гроші. Їм раділи та зображали червоним кольором ( китайці їх називали «чен» ), а від′ємні числа позначали борг, збиток, тому зображали їх чорним кольором ( називали їх «фу» ). Такий спосіб зображення використовувався в Китаї до середини XIII століття, поки вчений Лі Є не запропонував зручніше позначення. Цифри, що зображали від'ємні числа, перекреслювали рискою навкіс.
XV ст. – це час, коли від’ємні числа стали відомими у Європі. Користувалися ними дуже рідко. Більшість європейських математиків називали їх «несправжніми», «хибними» числами. Тільки починаючи з XVІІ ст., коли вчені все частіше використовували координати точок і необхідно було розв′язувати рівняння, вони поступово звикли до від’ємних чисел. Оскільки віднімати натуральні числа було можливо лише за умови, що зменшуване більше за від’ємник. Теорію від’ємного числа найбільш змістовно розробив німецький математик. Він називав від’ємні числа «числами меншими за ніщо», тобто меншими від нуля. Він писав: «Нуль міститься між істинними та абсурдними числами».
З українських вчених велику роль відіграв в розвитку від’ємних чисел М.В. Остроградський. Він народився на Полтавщині. Розповідають, що вже в дитинстві він завжди ходив із шнурком у кишені, прив'язавши до нього камінець, за допомогою якого вимірював глибину всіх криниць. Остроградський навчався в гімназії, в Харківському університеті на механіко-математичному факультеті. У 1822 році він їде до Парижа, де привертає до себе увагу французьких учених. Його вважали науковим авторитетом у галузі математики і механіки, символом стійкості та енергії .