тренінги почались з філософії інклюзії, яка допомагає шукати можливості, а не причини для відмови в освіті. Семінари-тренінги для вчителів інклюзивних класів, директорів шкіл та працівників інклюзивно-ресурсних центрів проводило Міністерство освіти і науки України спільно з Посольством Держави Ізраїль та Ізраїльським центром міжнародного співробітництва MASHAV.
основна увага має бути зосереджена на допомозі в ранньому дитинстві та дошкільнятам, щоб підготувати їх до масової школи. Ті діагнози, які важко діагностувати з народження однозначно (наприклад, аутизм), за допомогою аналізів намагаються «вхопити» до 1–2 років. Таким дітям радять корекційні ясла, а з 3 років — дитсадок
Також в Ізраїлі діють інклюзивні центри для учнів від 0 до 21 року. Через додаткові заняття частина дітей з особливими освітніми потребами завершує середню школу не в 17 років, а у 21, причому це не залежить від рівня інтелекту. Центри напівкомерційні, але 40% коштів на їх утримання йдуть з держбюджету.
З асистентом, у класі, індивідуально, альтернативно. Після 6 років постає питання — як саме має навчатися дитина. Ізраїльські тренери чимало разів підкреслювали: важливий розумний підхід, орієнтований на потреби дитини та ресурси школи, а не на наше бажання дати кожному все найінноваційніше та найзручніше.
У школах є спеціальні класи, є змішані заняття: половина уроків з класом, решта — індивідуальні заняття з асистентом. Є й ті, хто навчається у звичайному класі, але в супроводі тьютора. Є учні, яким організовано додатковий відпочинок удень, або зменшене навантаження, тож вони раніше йдуть додому. Діти з інтелектуальною недостатністю можуть проходити програму в полегшеній формі, а деякі надто складні предмети (природничі науки, тригонометрію) не відвідують.
Учням можуть запропонувати альтернативну діяльність Діти, що не можуть говорити, вчать інший вид спілкування — PECS (обмін зображеннями та символами), інші — переписують диктант із роздруківки, а не сприймають на слух, за дислексії — наговорюють диктант на гаджети, а не пишуть). Вид інклюзії завжди приймають колегіально: з батьками, вчителями, психологами, реабілітологами.
Щодня — індивідуальний урок в обважненому жилетіЯк це виглядає на практиці, наприклад, за аутизму?У школі для таких дітей — окремий клас, де два вчителі та 2–3 тьютори на 6–8 дітей. Також працюють залучені фахівці: логопед, арт-терапевт (завдання якого — розвиток емоційного інтелекту), спеціаліст із сенсорної інтеграції. У найбільш просунутих школах у кабінеті є окрема їдальня, кімната відпочинку та вихід. Також тут є парти з високими бортами, за якими можна усамітнитися та не бачити однокласників, обважнені жилети, що приносять відчуття заспокоєння за аутизму.Є додаткові заняття: розуміння прочитаного, «праймінг» — попереднє вивчення уроку, візуальний «переклад» текстів (фото, відео, малюнки, опорні сигнали).
практикуми в рестораніЩороку інтеграція збільшується. Старшокласники можуть вже половину навчання проводити разом. Для них влаштовують спеціальні екскурсії-практикуми: навчитися поводитися в кафе, у театрі, у фітнес-центрі, спробувати орендувати квартиру, пройти співбесіду на вакансію.