Презентація.Досягнення в культурі.Наш край 19-20ст

Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров,ям. Дозвілля,розваги19-20ст. Практична робота “Наш край”Картку підготувала Мотенко І. О. Запишіть тему уроку

План Уроку: Зміни у побуті та звичаях українців на початку ХХ ст. Фізкультура і спорт. Діяльність товариств «Сокіл», «Січ»Релігійне та церковне життя на початку століття. Основні терміни та поняття теми. Середній клас, міщани, побутове життя, звичаї, фізкультурні та спортивні організації

Перед читанням тексту складіть схему «дерево передбачень». Для цього, орієнтуючись на назву тексту, передбачте, які будуть елементи його змісту. Обґрунтуйте кожне зі своїх припущень. Зобразіть результати вашої роботи у вигляді дерева, де сама тема – це «стовбур дерева», «листочки» – це прогноз, «гілочки» – це аргументи, обґрунтування. На початку ХХст. у побуті населення українських земель відбулися суттєві зміни. Вони були викликані стрімкою технологізацією виробництва та модернізаційними процесами, що охопили суспільство, насамперед урбанізацією, зміною ролі жінки, зростанням освіченості тощо. Зміни у побуті обумовили певні зрушення і в звичаях та традиціях українського населення. Такі процеси були характерні й для інших країн та народів за доби індустріалізації. Проте в Україні вони мали свої особливості (збереження патріархальності* у сімейних відносинах, прив’язаність до землі значної частини міщан та ін.). Спосіб життя окремих людей визначався їхніми матеріальними можливостями, рівнем освіти, культури, духовними потребами. Нові риси побутової культури проявлялися насамперед у житті населення великих і середніх міст. На початку ХХ ст. почав швидко змінюватися зовнішній вигляд міст. Міська влада приділяла значну увагу благоустрою. Вулиці вимощувалися камінням, будувалися мережі водопостачання, каналізації, створювалися міські сади та парки.

Звернімося до джерелІз статті в газеті «Киевская почта» (1909 р.) «Не знати, що таке фірма «Торговий дім Люд мер і сини» - це гріх, бо вибір одягу тут величезний. Усі новинки Парижу, Лондона, Відня, Берліну є у Людмера. Проте й одяг з його власної фабрики за якістю не поступається закордонній. Це підтвердили виставки в Брюсселі і Парижі де власники торгового дому одержали вищі нагороди». Яка мета статті? Чи є у документі фрази які свідчать про ставлення автора до торгової фірми? На які верстви населення були розраховані такі магазини? Чи можна стверджувати, що виникнення таких торгових фірм було пов’язано з модернізаційними процесами? Поясніть свою думку. «Більшість ювелірів берегли честь марки, але попадались і такі, хто заради користі йшов на ризик. Один з них Микита Винниченко осоромився …тим, що видавав посеребрені мідні обручки за срібні. На шахрайстві попалась його дружина, яка продавала ці вироби. Будучи викритою вона заявила, що не знала про підробки чоловіка і уникла покарання. Самому ж «майстру» «прописали» 25 ударів батогом, а потім заслали на віддалене поселення. Проте подібне було скоріше виключенням, оскільки за чистотою своїх рядів слідкували самі цеховики, які вважали, що тільки самовідданою працею можна зробити собі ім’я, а буде ім’я - будуть і гроші». Про яке явище йдеться у статті? Яка причина шахрайства? Де воно було більш поширено? Чому? Які методи боротьби використовувались з шахраями?

Фізкультура і спорт. Діяльність товариств «Сокіл», «Січ» Напишіть два запитання, відповіді на які ви сподіваєтесь знайти у цьому тексті. Запишіть відповіді, коли ви їх знайдете. Також зафіксуйте 3-4 факти чи ідеї, які ви не очікували побачити. Під впливом модернізаційних процесів у країнах Західної Європи стала розвиватись фізична культура і спорт, згодом цей рух поширився й на українські землі. У Львові ще наприкінці ХІХ ст. було створене перше українське фізкультурно-спортивне товариство «Сокіл». Його завданням було фізичне вдосконалення його членів та проведення заходів серед населення с метою виховання почуття національної єдності. Товариство мало свій прапор (лев на синьому полі), гімн (Соколи, соколи, вставайте в ряди), гасла («Де сила – там воля!», «Всі вперед – всі разом!»), свої періодичні видання «Сокільські вісті», «Вісті з Запорожа» та ін. Члени товариства займались різними видами спорту: гімнастика, веслування, фехтування, футбол, волейбол, баскетбол, бокс

Модернізаційні процеси позначились і на релігійному житті. Характер зрушень у цій сфері визначався утвердженням нових життєвих цінностей людей та проблем з якими стикалося суспільство.Індустріалізація та урбанізація руйнували патріархальний характер життя значної частини українського населення, який базувався на релігійному світобаченні. У містах серед окремих кіл інтелігенції утверджувалися атеїстичні ідеї та рухи. Церква почала втрачати монопольне право на духовне життя суспільства.Із «Порадника для сільських пасторів» Православної церкви про недоцільність виголошення проповідей українською мовою«…немає потреби поширювати барвисту говірку тільки тому, що два-три мільйони вельми російських людей, під впливом сусідства, чи історичних подій дещо відокремили мову старослов’янську і склали обласне наріччя (але зовсім не мову), яке певною мірою перекручує мову більшості синів Росії. Оратор, що говорить в церкві на місцевому наріччі, слухачами сприймається якимось комедіантом, а не вчителем». Які поради дає сільським священикам російська Православна церква? Чим була зумовлена така позиція?

Уявіть себе жителем Охтирщини в 19-20ст. Опишіть як би ви жили.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 34 Повторити діячів,поняття,події,дати. Напишіть невеличкий твір на тему «Один день мешканця великого (маленького) міста початку ХХ ст.». Не забувайте уявити себе представником конкретної верстви населення. Успіхів!