Презентація "Друга світова війна в європейській літературі"

Друга світова війнав європейській літературі

Булат Акуджава «До побачення, хлопчики»Константи Галчинський. «Пісня про солдатів із Вестерплятте», «Лист із полону»Альфред Маргул-Шпербер. «Про назву концтабору «Бухенвальд»Імануєль Вайсґлас. «Круки»

Костанти Ільдефонс Галчинський (1905 – 1953)Біографічна довідка. Польський поет і перекладач, до війни був відомий як автор гумористичних та сатиричних творів. Упродовж 1931-1933 рр. поет обіймав посаду аташе з питань культури в польському посольстві у Берліні. Потім кілька років прожив з родиною у Вільнюсі, а в 1936 повернувся до Варшави.24 серпня 1939р. його мобілізували. В армії продовжив писати.17 вересня 1939 потрапив у полон, де провів майже шість років. Твори Константи, написані у полоні, передавали на волю і друкували в підпільних збірках. Концтабір підірвав здоров’я: третій інфаркт виявився фатальним.

Костанти Ільдефонс Галчинський з дружиною Наталею. Два вірші, датовані 16 вересня 1939 р, - «Пісня про солдатів Вестерплятте» і «Сон солдата» - дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім шестирічне табірне життя поета. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка…

У повоєнному ліричному шедеврі «Веселі свята» поет так написав про той жахливий час, коли був у полоні: Скільки днів у полоні прожито,Знемагав я у рабській роботі. Срібний місяць, мов серце розбите,Повисав на колючому дроті.(Пер. В. Гоцуленка) Чимало табірних поезій Галчинського збереглося. Вірші ходили у списках, їх передавали з уст в уста. Серед них — знаменита «Пісня про солдатів Вестерплятте» («Piesc о zolnierzach Westerplatte»), присвячена захисникам Гданська.

182 поляки протистояли 3, 5 тисячам німецьких солдат. Німці направили в Гданську бухту навчальний лінкор, після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня з 18:05 по 18:45 бомбардувальники скинули 26,5 тон бомб. В історію ця подія ввійшла під назвою оборона півострова Вестерплятте.Історична довідка

Питання вибору: Чому майор Сухарський прийняв рішення про капітуляцію? Чому не всі солдати його підтримали?Про що свідчий цей вибір? Це прояв героїзму чи боягузтва?Чому німецький офіцер з повагою приймає капітуляцію?

Коли вже дні спинили плинІ випало вмирати,До неба лавами пішли. Солдати з Вестерплятте.(А літо було гарне того року)І так співали: "То пусте. Що нам боліли рани —Зате ж весела путь веде. На осяйні поляни.(А на землі того року було стільки вересу)Стояли в Гданську ми, як мур,Не брали нас гармати. Тепер Ми в хмарах після бур,Солдати з Вестерплятте". Пісня про солдатів з ВестерпляттеІ ті, чий слух сяга зірок,Зір плине в даль бездонну —Почули в небі рівний крок. Морського батальйону.І спів лунав такий: "Аби. Не згаять час чудесний,Ми грітись будем в теплі дніНа вересі небеснім. Коли ж подмуть вітри зимиІ стане сніг кружляти. Понад Варшавою — то ми,Солдати з Вестерплятте".«Випало вмирати» - чи мали вибір солдати? Який саме? Що означає до неба лавами пішли»?Веселим чи сумним настроєм пройнята пісня? Чому?Який спогад хотіли б залишити солдати в пам'яті своїх нащадків?Чому «весела путь», адже солдати загинули? Про які «осяйні поляни» йде мова?Де перебувають солдати з Вестерплятте?Чому в небі чути «рівний крок морського батальйону»? Хто може чути той крок?Чому вірш завершується приходом холоду, снігом, вітрами?На кого перетворилися солдати?

Пісня про солдатів з Вестерплятте. Коли вже дні спинили плинІ випало вмирати,До неба лавами пішли. Солдати з Вестерплятте.(А літо було гарне того року)І так співали: "То пусте. Що нам боліли рани —Зате ж весела путь веде. На осяйні поляни.(А на землі того року було стільки вересу)Стояли в Гданську ми, як мур,Не брали нас гармати. Тепер Ми в хмарах після бур,Солдати з Вестерплятте".І ті, чий слух сяга зірок,Зір плине в даль бездонну —Почули в небі рівний крок. Морського батальйону.І спів лунав такий: "Аби. Не згаять час чудесний,Ми грітись будем в теплі дніНа вересі небеснім. Коли ж подмуть вітри зимиІ стане сніг кружляти. Понад Варшавою — то ми,Солдати з Вестерплятте".«Випало вмирати» - чи мали вибір солдати? Який саме? Що означає «до неба лавами пішли»?Чому «весела путь», адже солдати загинули? Про які «осяйні поляни» йде мова?Веселим чи сумним настроєм пройнята пісня? Чому?Де перебувають солдати з Вестерплятте?Чому вірш завершується приходом холоду, снігом, вітрами?На кого перетворилися солдати?Який спогад хотіли б залишити солдати в пам'яті своїх нащадків?Чому в небі чути «рівний крок морського батальйону»? Хто може чути той крок?

Ідейно-художній аналіз вірша«Пісня про солдатів з Вестерплятте»Рік написання: …Жанр: …ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ ВИРАЗНОСТІ: Епітети: …Порівняння: …Персоніфікація: …Метафора: …Інверсія: …Антитеза: …Тема: …Ідея: ... Головна думка: …

Ідейно-художній аналіз вірша«Пісня про солдатів з Вестерплятте»Рік написання: 1939 Жанр: патріотичний вірш. Розповідь про бій польських солдатів з німцями під містом Вестерплятте. ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ ВИРАЗНОСТІ: Епітети: весела путь, на осяйні поляни, даль бездонну, рівний крок, час чудесний, теплі дні, вересі небеснім. Порівняння: «стояли…, як мур». Персоніфікація: путь веде, зір плине, слух сяга зірок, стане сніг кружляти. Метафора: «дні спинили плин», «до неба лавами ішли солдати з Вестерплятте», «ми в хмарах після бур», «не брали нас гармати». Інверсія: пішли солдати, боліли рани, стояли ми, в даль бездонну, не згаять час чудесний, подмуть вітри. Антитеза: «вітри зими – теплі дні», «боліли рани – весела путь», повторення «Солдати з Вестерплятте»Тема: розповідь про героїчний опір захисників з Вестерплятте. Автор показує, як один за одним вмирали солдати, але вони з оптимізмом дивилися у майбутнє, і навіть на небі вони захисники Варшави. Ідея: возвеличення солдатського подвигу захисників. Головна думка: захист своєї землі – святий обов’язок кожного громадянина.

ЛИСТ З ПОЛОНУКохана моя, кохана!Ти спиш уже? На добраніч!В пітьмі я твій образ бачу,А ніч весняна, духмяна!Єдина у цілім світі,Ім’я твоє хай святиться!Вода ти для мене влітку,А взимку — моя рукавиця. Ти щастя моє весняне,Осіннє, зимове, літнє... Скажи мені: «На добраніч!»,Прийди уві сні, кохана!За що мені все це щастя. З тобою в раю у Бога?.. Світліше за сонце ясне,Ти — пісня моєї дороги. Яке звертання та питання є риторичним?Чому ніч «весняна, духмяна»?З чим порівнює кохану ліричний герой? Чому саме ці предмети?Про що говорять слова «Щастя моє весняне, осіннє, зимове, літнє…»?Яке щастя випало на долю героя?

Аналіз поезіїНазва твору: «Лист з полону». Жанр: лірика. Тема: розповідь про почуття до коханої людини.Ідея: возвеличення щирого почуття кохання та його життєдайної сили. Мета: підкреслити значимість щирих почуттів. Художні засоби. Епітети: ніч духмяна; щастя весняне, осіннє, зимове, літнє; сонце ясне. Оклики: «Кохана моя, кохана!», «На добраніч!», «А ніч весняна, духмяна!», «Ім’я твоє хай святиться!», «Прийди уві сні, кохана!». Метафора: «Ти - пісня моєї дороги». Риторичні запитання: За що мені все це щастя З тобою в раю у Бога?Порівняння: «Вода ти для мене влітку, а взимку - моя рукавиця», «Світліше за сонце ясне».Інверсія: «ти щастя моє весняне».

Біографічна довідка. Альфред Маргул - Шпербер – (23.09.1896 - 03.01.1967)румунський німецькомовний поет єврейського походження, родом з Буковини. В 20-і роки його вже друкують в Німеччині, Австрії – скрізь, де читають німецькою. Думка всіх була єдиною – з’явився класик. Та прийшли 30-і роки, його друзі поступово потрапляють в місця, про які сьогодні людство згадує з болем і жахом. Лише завдяки протекції знайомих йому вдалося уникнути концтабору.

Питання вибору: хто має право вирішувати?11 квітня відзначається Всесвітній день звільнення в’язнів фашистських таборів. Концтабір «Бухенвальд». На воротах напис «Кожному своє»

Концтабір «Бухенвальд». На воротах напис «Кожному своє»

Концтабір «Бухенвальд». На воротах напис «Кожному своє»

Історичні факти Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. За роки Другої світової в Бухенвальді було страчено близько 10 тис. військовополонених, з них 8,5 тис. – радянські військові. Всього ж за роки існування у цьому концтаборі було замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей.

Дай відповіді на питання: Про назву концтабору Бухенвальд. Як близько звідси Веймар гомонів!А тут - навіки мовкли голоси... Мене проймає невимовний гнів,Бо й край мій зветься: Букові ліси. Давно було це: килим з ніжних трав. Ліс буковий, так пам’ятний мені. Хлопчиськом на поляні я лежав,Пливли біляві хмари в вишині. О лютий час, що сон дитячий стерІ кожен спомин взяв у колію!.. Коли я чую слово це тепер —Не можу юність згадувать свою. Бо в спомини мої вповза кошмар,Який виймає серце із грудей: А чи оте біляве пасмо хмар. Було не димом спалених людей? (Переклад Петра Рихла)

Тема: Ідея: Засоби художньої виразностіЕпітети: Персоніфікація: Метафора: Риторичне запитання: Контраст: Ідейно-художній аналіз вірша«Про назву концтабору Бухенвальд»

Ідейно-художній аналіз вірша«Про назву концтабору Бухенвальд»Тема: розповідь про назву концтабору Бухенвальд. Страждання ліричного героя через усвідомлення трагедії концтабору Бухенвальд.Ідея: засудження фашизму, застереження людства від страждань та лиха війни. Засоби художньої виразностіЕпітети: невимовний гнів, з ніжних трав, біляві хмари, лютий час, біляве пасмо. Персоніфікація: «Веймар гомонів», «мовкли голоси», «пливли хмари», «вповза кошмар». Метафора: «лютий час, що сон дитячий стер», «виймає серце із грудей», «біляве пасмо хмар». Риторичне запитання: «А чи оте біляве пасмо хмар/ Було не димом спалених людей?». Контраст: «Як близько звідси Веймар гомонів! А тут — навіки мовкли голоси».

Булат Шалвович Окуджава9 травня 1924 – 12 червня 1997 р.

Булат Окуджава. Автор близько двохсот пісень, написаних на власні вірші, один із засновників та найяскравіших представників жанру авторської пісні. Значна частка власності лірики Окуджави написана враженнями військових років

Булат Окуджава широко відомий не тільки як автор чудових віршів, але і як перекладач, прозаїк, драматург, композитор і виконавець власних пісень. Після дев’ятого класу добровольцем пішов на війну. Був поранений. З 1956 року Окуджава жив і працював у Москві. Написав більше 800 віршів. Його пісні звучали в кінофільмах і спектаклях, у концертних програмах, у теле- і радіопередачах

«До побачення, хлопчики»Ах, війна, що ж ти, підла, накоїла: стали тихими наші двори, підняли наші хлопчики голови – і змужніли вони до пори,  на порозі прощалися похапцем -   і пішли, за солдатом солдат... До побачення, хлопчики! Хлопчики,повертайтеся швидше назад. Не ховайтеся, будьте високими,  не шкодуйте ні куль, ні гранат і себе не жалійте... І попри все повертайтеся швидше назад. Ох, війна, що ж ти, підла, накоїла не весілля – розлуки і дим! І дівчатка всі платтячка білії віддали своїм сестрам малим. Форма й чоботи... Де ж від них дітися?  Два зелених на плечах крила... Пліткарів ви, дівчатка, не бійтеся!З них спитаємо потім сповна. Хай говорять, що віру розтрачено,що йдете повійні наздогад... До побачення, наші дівчатонька!  Повертайтеся  швидше назад!  Чому стали тихими двори?Який наказ дістали хлопчики?Чому наказ є протиріччям настанові?У яких словах звучить контраст зображеного?Кого проводжає ліричний герой з болем у серці?

Аналіз поезії (визначення теми, основної думки вірша, художніх засобів)Назва твору: «До побачення, хлопчики»Жанр: авторська (бардівська) пісня. (Бард поет та виконавець авторської пісні). Тема: зображення страшної війни, яка змінила життя ще вчорашніх хлопчиків і дівчат, забрала в них юність. Ідея:  засудження війни, яка понівечила долі молодих юнаків і дівчат. Мета: засудження війни. Художні засоби. Антоніми: «весілля» - «розлука», «білі сукні» - «чоботи, зелені крила погон». Антитеза: дівчинка, краса непорочна, любов ... і війна. Метафори: «зелені крила погон» підкреслює невизначеність майбутньої долі дівчаток: як птахи полетять вони в невідомі краї, що буде з ними там?

Біографічна довідкаІмануель Вайсґлас(1920 - 1979)німецькомовний поет єврейського походження, родом з м. Чернівці. Ще школярем І. Вайсґлас прекрасно грав на фортепіано, писав вірші, багато перекладав. Ще в гімназії молодий поет опублікував в бухарестському часописі "Румунське життя" німецькі переклади кількох віршів видатного румунського поета 20 століття Тудора Арґезі. У 1942 його разом з батьками депортували в один з «трудових» таборів Трансністрії (нині територія Вінницької області). Вайсґласам вдалося вижити, хоча вони терпіли там нелюдські приниження і знущання. Цей трагічний досвід поет згодом втілив у віршах збірки «Каменоломня над Бугом».

Крук вважається одним із найрозумніших птахів.. Науковці вирішили перевірити, чи справді крук наділений інтелектом, птахам давали пити воду з глибокого глечика, яку він не міг дістати дзьобом. Піддослідний крук здогадався кидати в глечик різні предмети, аби рівень води піднявся. Раніше таку ж саму кмітливість вчені виявляли лише в людиноподібних мавп. Якщо дати крукові тверду їжу, скажімо, сухарик, а біля нього буде вода, то він спершу візьме сухарик, розмочить його у воді і лише тоді з'їсть. Крук, ворон або кракун

Міфологема крука символізує передчуття біди, нещастя, смерті, як трупна птиця чорного кольору зі зловісним криком, ворон – демонічний та пов’язаний із царством мертвих і зі смертю, з кривавою битвою – виступає вісником зла. Оскільки ворон у пошуках їжі порпається в землі, він пов’язаний з нею. Ворон асоціюється з небом, він виконує посередницькі функції між трьома світами – небом, землею, загробним царством, будучи медіатором між верхом і низом. Падаль – вже не тваринна, але і не рослинна їжа, тому ворон уособлює якийсь компроміс між хижими і травоїдними, протиставлення яких один одному виявляється суперечністю між життям і смертю.

Імануель Вайсґлас. «Круки»Майбутнім не живем, його немаєТа може наостанок осягнем,За що наc небо гнівно поливаєЦим градом чорних круків, мов вогнем. А круків тих без ліку і без міри,Летять зі свистом, моторош пройма. Нема прихистку і немає сили,Свист в голові триває, не вгава. На цих шляхах зостанемось навіки,Де мертві не довіряться живим,Поляжем всі, розімкнуться повіки,І зграї круків, і клубами дим. Руками захиститися несила. Нехай у нас була б і сотня рук. Туман спадає, ось - наступна хвиля,І скоро смерть ухопить нас, мов крук.(Переклад з німецької - Ігоря Папуші)Нема надії вже позбутись муки. Та хоч би впевнитись в останню мить,Що то не небо шле нам чорних круків,Як тільки знову густо засніжить. О, скільки круків в’‎ється понад нами!Як моторошно, коли чорний птах. Кружляє над душею, над думками,Вселяючи якийсь незнаний жах. А хто із нас відстане по дорозі, —Того уже вважають неживим,Він тихо ляже, щоб спочити в Бозі,Вдивляючись у зграї чорний дим.І креслячи, немовби у тумані,Холодний простір змахом кволих рук. Ще трохи, і ми будем бездиханні,І смерть прокряче нам, як чорний крук. (Переклад Петра Рихла)

Імануїл Вайсглас. «Круки»Майбутнім не живем, його немаєТа може наостанок осягнем,За що наc небо гнівно поливаєЦим градом чорних круків, мов вогнем. А круків тих без ліку і без міри,Летять зі свистом, моторош пройма. Нема прихистку і немає сили,Свист в голові триває, не вгава. На цих шляхах зостанемось навіки,Де мертві не довіряться живим,Поляжем всі, розімкнуться повіки,І зграї круків, і клубами дим. Руками захиститися несила. Нехай у нас була б і сотня рук. Туман спадає, ось - наступна хвиля,І скоро смерть ухопить нас, мов крук.(Переклад з німецької - Ігоря Папуші)Дай відповіді на питання

Імануель Вайсґлас. «Круки»Жанр: Тема: Ідея: Засоби художньої виразностіЕпітети: Порівняння: Гіпербола: Метафора: Риторичне ствердження: Контраст: 

Імануель Вайсґлас. «Круки»Жанр: вірш-сповідь. Тема: розповідь про нещадний бій з фашистськими загарбниками.Ідея: засудження війни і велич ратного подвигу воїнів-захисників. Засоби художньої виразностіЕпітети: чорні круки, гнівно поливає. Порівняння: градом чорних круків, мов вогнем, смерть ухопить, мов крук. Гіпербола: круків без ліку і без міри, немає прихистку, немає сили. Метафора: небо гнівно поливає, градом круків, летять зі свистом, моторош пройма, свист в голові триває, на цих шляхах зостанемся навіки, зграї круків, туман спадає, смерть ухопить нас. Риторичне ствердження: «майбутнім не живем, його немає». Контраст: поливає вогнем, туман спадає – нова хвиля.

Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи. Провідні мотиви поезії про війну1. Війна- зло, що несе смерть і руйнацію.2. Війна- час мужності і героїзму людей.3. Доля маленької людини у вирі великої війни.4. Пам’ять про уроки війни.

Джерела1. Л. Сич. Література проти війни. Зарубіжна література.7 клас.2. Пастерук І. Друга світова війна в європейській поезії.3.Інтернет-ресурсиhttp://blog.i.ua/user/2768355/529288/https://www.youtube.com/watch?v=PQfc. IJIGves