Презентація "Економічне та суспільно-політичне життя"

9 клас Андріївська ЗОШ І-ІІІ ст. Урок № 31. Економічне та суспільно-політичне життя

Завдання уроку:характеризувати зміни в промисловому розвитку західноукраїнських земель;визначати провідні галузі економіки краю; указувати на зміни в сільському господарстві західноукраїнських земель на початку XX ст.; визначати роль кооперативного руху в житті українського населення цього регіону.

План вивчення: Що було характерним для розвитку промисловості підавстрійської України на початку 20 ст. Що визначало розвиток сільського господарства. Як виникла українська діаспора. Що свідчать історичні джерела про боротьбу за створення українського університету у Львові

Опорні дати:

Основні поняття, терміни, назви: кооперативний рух, іноземний капітал.

Персоналії:

Актуалізація опорних знань Тестова перевірка домашнього завдання Фронтальне опитування

Пр. Робота з картою:

Вивчення нового матеріалу Що було характерним для розвитку промисловості підавстрійської України на початку 20 ст.

Наповнення нафтою залізничних цистерн у Бориславі

Пожежа нафтогазової свердловини «Ойл Сіті» у м. Бориславі. 1908

Вивчення нового матеріалу2. Що визначало розвиток сільського господарства

Селяни працюють у полі

Вивчення нового матеріалу3. Як виникла українська діаспора

Словник: Українська діаспора - громади українців (осіб українського походження), які проживають за межами України.

Вивчення нового матеріалу4. Що свідчать історичні джерела про боротьбу за створення українського університету у Львові

Закріплення нових знань. Складіть речення, використавши поняття і терміни: «аграрне перенаселення», «селянські страйки», «українська діаспора».

Закріплення нових знань2. До положень, що характеризують стан економіки західноукраїнських земель на початку 20 ст., доберіть конкретні факти за матеріалом підручника. Розвиток тих галузей промисловості, які пов’язані з видобутком сировинних ресурсів. 2. Заохочення урядом проникнення в регіон іноземного капіталу. 3. Зростання чисельності міських мешканців. 4. Переорієнтування сільськогосподарського виробництва у великих поміщицьких маєтках на потреби ринку. 5. Селянські страйки як провідна форма соціального руху на селі. 6. Розвиток споживчої та кредитно-позичкової кооперації.

Закріплення нових знань3. Конкретизуйте й уточніть загальне твердження. Одним із ключових питань для галицьких українців наприкінці 19 - на початку 20 ст. була боротьба за український університет.

Закріплення нових знань4. Які твердження характеризують особливості економічного життя західноукраїнських земель на початку 20 ст.?Іноземні капіталісти прибрали до своїх рук нафтодобувну, нафтопереробну, деревообробну, хімічну галузі промисловості. 2. Західноукраїнські землі залишались аграрно-сировинними придатками австрійського капіталу і ринком збуту для товарів, виготовлених у розвинених регіонах Австро-Угорщини. 3. Нафтова промисловість Прикарпаття була цілком у руках українських підприємців. 4. Зростала кількість пролетаріату за рахунок розореного селянства. 5. Швидко розвивалися ті галузі промисловості, в яких були зацікавлені іноземні інвестори. 6. Швидко розвивалися цегляне, бетонне вапняне виробництва, тоді як нафтова й дерево переробна промисловість залишались у стані застою. 7. Характерними явищами економічного життя краю були: постійне безробіття; надзвичайно тяжкі умови праці робітників, відсутність техніки безпеки, постійні каліцтва: занадто довгий робочий день.

Закріплення нових знань5. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?«У Львівському університеті, який має бути весь русинським, оскільки призначений для русинської частини Галичини, є всього 6 кафедр з викладанням українською мовою, і ус і клопотання про збільшення кількості цих кафедр розбиваються об опір польських представників, так само, як і вимоги особливого русинського університету. Поляки розглядають кожний набуток русинів у цій сфері як свою втрату...» (М. Грушевський)«Браття селяни! Вже доволі каторжної праці! Досить наших сліз, нужди та кривди. Браття! Не за морем, не в далекій чужині, не на переселенні наш хліб! Тут нам повинно бути велике життя, а не вічна недоля на землі, яку наші прадіди кров'ю заливали. Тут буде наш рай, як тільки в згоді і єдності, рука в руку, плече в плече будемо триматися. Тоді прийде добро в наші хати і згине нужда» (З відозви Гусятинського страйкового комітету 1902 р.).

Закріплення нових знань5. Змушену еміграцію на Американський континент галицькі українці сприймали як трагедію, як крайній вчинок, що звичайно не виключав смерть, а лише давав можливість її трішки віддалити. Про це з болем писав видатний західноукраїнський новеліст Василь Стефаник. Один із його героїв, вирушаючи в подорож за океан, прощався з односельцями словами: «Підемо світами й розвіємось на старість, як лист по полю». Доведіть, що такі песимістичні настрої українців-емігрантів мали підстави. У чому, по-вашому, найбільша трагедія для вимушених емігрантів?

Підсумок уроку:на західноукраїнських землях активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер, — нафтоозекеритова, лісопильна, борошномельна, соледобувна. Найшвидше розвивалася нафтова промисловість. На початку XX ст. на Галичину припадало 4—5 % світового видобутку нафти.відбувалося інтенсивне проникнення іноземного капіталу, який майже повністю контролював промисловість краю і по-хижацьки експлуатував його природні багатства.західноукраїнські землі поступово перетворювалися на ринок збуту для підприємств більш розвинених регіонів Австро-Угорщини.злиденне становище більшої частини населення стимулювало трудову еміграцію за Океан.

Домашнє завдання: Підручник