Класифікація емоцій. Б.І. Додонова. Альтруїстичні емоції - переживання, які виникають на основі потреби в допомозі, підтримці іншим людям: бажання приносити людям радість, почуття занепокоєння долею іншої людини, турбота про неї. Комунікативні емоції виникають на основі потреби у спілкуванні: бажання спілкуватися, ділитися думками та переживаннями. Глоричні емоції (від лат. «слава») пов'язані з потребою у самоповазі та славі: прагнення завоювати визнання; почуття гордості, почуття переваги, почуття задоволення собою, своїми успіхами.
Класифікація емоцій. Б.І. Додонова. Праксичні емоції - такі емоції викликані діяльністю, змінами в ході роботи, успішністю та неуспішністю, труднощами здійснення та завершення; бажання дійти успіху в роботі; почуття напруження; захопленість роботою; приємне задоволення від того, що робота зроблена. Пугнічні емоції (від лат. «боротьба»), визначаються потребами в подоланні небезпеки, інтересом до боротьби; жадоба до гострих почувань; почуття ризику; почуття спортивного азарту; рішучість. Романтичні емоції - прагнення до всього незвичайного, очікування чогось світлого, доброго; почуття лиховісно-таємничого, містичного.
Класифікація емоцій. Б.І. Додонова. Гностичні емоції (від грецького «знання»), пов'язані з потребою у пізнавальній гармонії, прагнення зрозуміти те, що відбувається, проникнути в сутність явища. Естетичні емоції пов'язані з ліричними переживаннями, жадоба краси та гармонії, почуття прекрасного. Гедоністичні емоції пов'язані із задоволенням потреб в тілесному та душевному комфорті: насолода приємними фізичними відчуттями - від смачної їжі, сонця; почуття безтурботності; почуття веселості.
Класифікація емоцій. Б.І. Додонова. Акизитивні емоції (від франц. «надбання»), породжуються інтересом, прагненням до накопичення, колекціонування, володіння. Виділяють також так звані фундаментальні емоції. Емоція вважається фундаментальною, якщо вона має власний механізм виникнення та виражається особливими мімічними та пантомімічними засобами. Вважається, що такі емоції вроджені.
До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): провина - емоція схожа на сором, оскільки також виникає в результаті неузгодженості між очікуваною та реальною поведінкою. Вина виникає при порушеннях морального або етичного характеру, причому в ситуаціях, коли людина відчуває особисту відповідальність.
Розподіліть емоції на позитивні та негативнізадоволення, нетерплячість, розчарування, впевненість, симпатія, жах, гнів, занепокоєння, захоплення, прикрість жаль, вдячністьбайдужість, здивуваннявідраза, ніжність,розгубленість, туга,розчулення, гордість, каяття, відчай,ревнощі, радощі,заздрість, цікавість, подив, сумління
Розподіліть емоції на позитивні та негативнізадоволення, впевненість, симпатія, ніжність,захоплення, розчулення,гордість, радощіцікавість, подив сумління, жаль вдячність, здивуваннявідраза, нетерплячість, розчарування, розгубленість, туга, каяття, відчай, ревнощі,заздрість, жах, байдужість, гнів, прикрість, занепокоєння,
Почуття – вищий рівень розвитку емоцій, специфічно людські, узагальнені, стійкі переживання ставлення до предметів, явищ та потреб, що мають мотиваційну, напрямну значимість. Більш тривалий, ніж емоція, психічний стан, який має чітко виражений предметний характер. Почуття відображають чітке ставлення до будь-яких конкретних об’єктів. Емоційність є вродженою, але почуття розвиваються протягом життя людини, у процесі розвитку її особистості.
Почуття: патріотизмучестісолідарностітворчого натхненнятрагічногодовіриполегшеннянезадоволеннягнівурозчаруваннястрахуобразинеприязнінудьги злості сорому докору сумліннявідповідальностіпрезирстваніжностісправедливосічестіпрекрасногоперелякуповагибезпекизанепокоєнняненависті люті смуткуневпевненості
Настрій – відносно слабо виражений емоційний стан, що позначається протягом деякого часу на всій поведінці людини. Характер і стійкість настрою залежать від життєвих обставин, які його породжують, і від індивідуальних особливостей людини. Настрій може бути радісним або сумним, бадьорим або пригніченим. Джерелом виникнення того чи іншого настрою є, як правило, стан здоров'я або становище людини серед людей.
Стрес – (від англ. stress — напруга, тиск) — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи. Стрес – стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах.
Г. Сельє у 1929 році ввів також поняття — еустрес і дистрес. Еустрес — це (дослівно) - гарний стрес, захисна реакція протікає без втрат для організму, безболісно, дистрес — (дослівно) — це надмірний стрес, захист від фактора, що ушкоджує, відбувається зі збитком для організму, з ослабленням його можливостей.
Фрустрація — це своєрідний емоційний стан, характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності у стані безнадійності, втрати перспективи. Розрізняють такі види фрустрації: агресивність, діяльність за інерцією, депресивні стани, характерними для яких є сум, невпевненість, безсилля, відчай.