Відомі фараони. Міна був царем Верхнього Єгипту. Близько 3000 років до н.е. підпорядкував собі Нижній Єгипет і був оголошений "Владикою обох земель". Також вважається засновником І династії фараонів. З метою об'єднання Єгипту фараон Аменхотеп IV 1365 року до н.е. провів релігійну реформу, намагався запровадити новий культ бога Атона.
Тутмос III, Рамзес IIТутмос III здійснив найбільші завоювання близько 1500 до н.е. При ньому межа Єгипетського царства в Азії доходила до річки Євфрат, а Африці – до четвертого порога Нілу. Відновив панування Єгипту в Сирії та Палестині. Рамзес II був при владі 66 років. За роки свого правління він побудував сім храмів, найбільшим у тому числі вважається Абу-Симбел. У п'ятий рік його правління відбулася знаменита битва при Кадеші, в якій він насилу врятував свою армію від розгрому.
Джосер, Хеопс и Хефрен Їм належить будівництво перших пірамід, які служили усипальницями царів Стародавнього царства Джосер - перший фараон, який побудував ступінчасту піраміду. Хеопсу належить найбільша піраміда, яка вважається чудом світу. Хефрен - син Хеопса, при ньому була висічена зі скелі статуя Великого сфінкса.
Висновок: Фараон розглядався у Стародавньому Єгипті як божественний володар, який отримує владу, перебуваючи ще «в яйці». Він був вмістилищем життєвої сили країни, здійснював ритуали, завдяки яким змінювалися пори року та починалися розливи Нілу, життєвоважливі для Єгипту. Єгипетський фараон був гарантом світопорядку, переможцем пітьми. Життя єгипетських фараонів було повністю підпорядковане ритуалам: мирське і священне були для владик Єгипту нероздільні, божественна і людська сутність зливалися в них єдине ціле.