Оптичні прилади. Опти́чний при́лад - прилад, в основі якого лежить використання оптичних явищ. Основними складовими оптичних приладів, як правило, є використання лінз. Також часто використовується у їх складі дзеркало. До оптичних приладів належать наприклад телескоп, оптичний мікроскоп, інтерферометр Майкельсона та інші.фотоапараттелескопмікроскоплазеркінопроекторкінокамерабінокль
Окуляри. Окуляри для корекції вад зору — оптичний прилад, який застосовують для виправлення вад зору (астигматизм, аномалії рефракції ока та акомодації ока). Окуляри захисні — окуляри для захисту очей від механічних ушкоджень і шкідливого впливу будь-якого випромінювання. Окуляри сонцезахисні — окуляри для захисту очей від негативного впливу сильної зовнішньої освітленності, зокрема сонячного світла. Окуляри поляризаційні — окуляри з поляризаційними фільтрами, які пропускають світло з певним напрямком поляризації, тобто поляризують світло. Використовуються для спостереження за об'єктами в умовах відблисків та заважаючого фонового освітлення. Окуляри анагліфічні — окуляри з різнокольоровими скельцями-фільтрами для розглядання стереоскопічного зображення. Окуляри тактичні — для захисту очей від дрібних осколків та шрапнелі, раптового спалаху світла.
Телескоп Телеско́п (заст. — далекогля́д) — прилад для спостереження віддалених об'єктів, був сконструйований Галілео Галілеєм у 1609 році. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).
Лазер. Лазер (англ. Laser, акронім від light amplification by stimulated emission of radiation «посилення світла вимушеним випромінюванням») — пристрій для генерування або підсилення монохроматичного світла, створення вузького пучка світла, здатного поширюватися на великі відстані без розсіювання і створювати винятково велику густину потужності випромінювання при фокусуванні (108 Вт/см² для високоенергетичних лазерів).
Короткозорість. Короткозо́рість або міопія — дефект зору, коли людина чітко бачить лише близько розташовані предмети, результат підвищеної заломлювальної сили оптичних середовищ ока (кришталика, рогівки) або надто великої довжини осі (при нормальній заломлювальній силі) очного яблука. Короткозорість поділяється на вроджену та набуту. Набута — збільшення кривизни кришталика. Вроджена — зображення виникає не на сітківці, а перед нею.
Далекозорість. Далекозорість або гіперметропія — вада зору, що виникає внаслідок змін оптичної системи ока, і проявляється у вигляді нездатності сфокусувати зір на прилеглому об'єкті. При цьому промінь світла, який потрапляє після заломлення через лінзу ока (рогівку та кришталик) віртуально збирається за сітківкою (світлосприймальний апарат ока), а на сітківці формується нечітке зображення. Далекозорість зазвичай розвивається після 50 років.