Слайд 1. Оцінювання – це процес, з яким стикається кожна людина протягом життя на різних його етапах. І вдома, і на роботі, і в колі друзів та знайомих ми щодня отримуємо оцінки: зовнішності, поведінки, інтелекту, світогляду, нашої обізнаності, тощо. Але ставлення до цього процесу формується ще під час навчання в школі. Саме тоді визначається чи буде оцінювання для нас тією рушійною силою, яка сприятиме розвитку, чи стане джерелом неприємностей та комплексів.
Слайд 2. А що для вас оцінювання? З чим воно у вас асоціюється? Пропоную разом створити хмаринку асоціацій. Перейдіть за посиланням та запишіть 3 слова, з якими асоціюється у вас слово «оцінювання». Час виконання – 3 хвилини.
Час вичерпано – подивимося на результат.
Слайд 3. Отже, як бачимо, оцінювання може бути як ресурсом для розвитку, а може бути інструментом покарання.
Бути ресурсом для розвитку |
Бути інструментом покарання |
|
|
Слайд 4. В англійській мові є два слова, які позначають оцінювання: assessment та evaluation. Українською їх перекладають одним словом – оцінювання.
Англійське assessment в українській трактують як оцінювання “формувальне”, “формативне”, “формуюче”, “формаційне”, “розвивальне”, “аналітичне” тощо. А evaluation перекладають як “традиційне”, “підсумкове”, “сумативне” оцінювання.
В країнах, які вже понад два десятиліття практикують компетентнісне навчання та формувальне оцінювання в школах, assessment та evaluation розділені чітко і зрозуміло:
1. Формувальне оцінює процес, а підсумкове – результат навчання.
2. Формувальне і підсумкове оцінювання підпорядковані різним цілям:
3. Формувальне оцінювання здійснюється під час навчального процесу, підсумкове – по його завершенні.
Слайд 5. Формувальне оцінювання:
Слайд 6. Педагогам варто чітко усвідомлювати, що від врахування психологічних особливостей здобувачів освіти, правильного підходу до організації навчальної роботи й оцінювання їхніх навчальних досягнень значною мірою залежить формування інтересу учнів до навчання, а також розвиток таких важливих особистісних якостей як самостійність, ініціативність, мотивація, критичне мислення, самоефективність та самооцінка.
Слайд 7. Самооцінювання – це навичка для життя, яка формує:
Адекватна самооцінка рятує від залежності чужих оцінок, невпевненості, вразливості, маніпулювання, булінгу.
Використання вчителем розгорнутих умотивованих оцінювальних суджень, що містять не лише характеристики досягнутого результату, але і процес виконання роботи, динаміки досягнень та докладених дитиною зусиль, матиме позитивний вплив на психоемоційний стан дитини та розвиток її самооцінки й критичного мислення.
Слайд 8. Хочу попросити вас поглянути на зображення, що зараз зявиться на екрані, і написати в чаті, що це, на вашу думку.
Формувальне оцінювання має вербальний характер. А слова сприяють формуванню особистості. І як показали дослідження японського науковця – вони мають вплив не лише на людину, але і на воду.
В 1995 році доктор Ямомото Массару провів експеримент, в ході якого над водою вимовляли різні слова, після чого її моментально заморожували в криогенній камері. Далі кристали води роздивлялися під мікроскопом. І ось як вода реагує на слова різного емоційного та змістового наповнення. Пропоную подивитися на результат.
(Перегляд відео протягом хвилини).
Слайд 9. Отже, як бачимо якісне оцінювання має величезний вплив на емоційний стан особистості.
Критика |
Якісний зворотній зв’язок |
Дає можливість продемонструвати статус, підвищити свою вищість, виплеснути емоції. Часто викликає роздратування, агресію, апатію. Може відбити бажання проявляти ініціативу, може загальмувати справу. Руйнує контакт, загрожує подальшій взаємодії. |
Мотивує на досягнення результату, спонукає ставити нові цілі, більш якісно відпрацьовувати навички. Дає можливість м’яко вказати на слабкі місця, зберегти контакт і взаємодію, будувати партнерські відносини. Привчає до культури позитивної взаємодії. Отримуючи такий зворотній зв’язок, людина звикає так само реагувати на дії інших: не оцінювати або знецінювати, а бачити та підсилювати. |
Слайд 10. Перш за все успішне формувальне оцінювання відбуватиметься тоді, коли сам педагог відчуватиме себе в емоційно-гармонійному стані спокою. Адже саме педагог формує навчальне середовище для дитини. Емоційне середовище – це сукупність загальних і специфічних педагогічних умов, що забезпечують емоційну підтримку і стабілізацію емоційно-комфортної атмосфери в групі, що створюють відповідний емоційний настрій, різноманітно активізують розвиток емоційної сфери дітей і сприяють оволодінню навичками емоційної регуляції.
Слайд 11. Ефективність навчання залежить від емоційного середовища, в якому воно відбувається.
Складові позитивного психологічного клімату:
Слайд 12. Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (дії, відповіді) з тим, як дитина працювала раніше. Доцільно активно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень здобувачів освіти.
Слайд 13. Перш за все потрібно використовувати Індивідуальний підхід до кожної дитини. Враховувати її темперамент, характер, емоційно-вольові навички, вплив оточення (сімейне, особисте), життєві труднощі, вікові кризи.
В формувальному оцінюванні важливо використовувати позитивні прояви всіх аспектів особистості дитини.
Слайд 14. Заохочення — це спосіб педагогічного впливу на особистість, що виражає позитивну оцінку вихователем поведінки вихованця з метою закріплення позитивних якостей і стимулювання до діяльності. Проте заохочення не повинно перетворюватися у захвалювання, тому що тоді воно гальмуватиме прагнення до діяльності. Заохочення має бути своєрідним психологічним підживленням.
Слайд 15. Освітній процес неможливий без мотивації учнів до навчання, яка сприяє інтелектуальному розвиткові дитини, а також є рушійною силою удосконалення особистості в цілому.
Мотиватори, які може використовувати вчитель для учня:
Слайд 16. Замість притчі наприкінці, хочу розповісти вам про ще один эксперимент.
(Перегляд відео «Банки з рисом»)
Доктор Ямомото провів ще один цікавий эксперимент. Він насипав у три скляні банки рис та залив його водою. І кожного дня протягом місяця говорив: спасибі – першій банці, ти дурний – другій банці. А на третю зовсім не звертав уваги. Через місяць рис, якому говорили «Спасибі» почав бродити. Від нього йшов сильний та приємний запах. Рис з другої банки почорнів. А рис. На який не звертали уваги почав гнити. Доктор Ямомото вважає, що цей експеримент презентує дуже важливий урок: з дітьми потрібно розмовляти. А вербальні оцінки здатні як формувати, так і руйнувати.
Слайд 17. Формувальне оцінювання дасть можливість помітити і оцінити руйнівну силу ям і бар’єрів та підказати учням, що робити, щоб їх подолати. Якщо вчитель ігнорує формувальне оцінювання і тільки оцінює підсумковий результат, то учні мають самостійно долати усі перешкоди без професійної підтримки вчителя. Якщо зможуть – подолають, якщо ні – допоможуть батьки чи репетитори, чи доведеться залишитися на цій дорозі і не вибратися. Усі рухатимуться далі, а тим, хто відстав, буде складно наздогнати інших на новій біговій доріжці.
Слайд 18. Дякую за увагу.