Презентація "Формування математичної компетентності"

Моделювання життєвих і проблемних ситуацій (формування математичної компетентності) Мангуська ЗОШ №1 Мурлян Л. Ф.

„Щодня поспішаю я з ранку до школи,Щоб двері найменшим в світ знань відчинить,Щоб творчості іскру і віру у себе,У кожному серці зуміть запалить!“ Найдосвідченіший педагогніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання. В. Сухомлинський

Наші діти – це люди нового покоління, іншого інформаційного суспільства. Ми бачимо,що ключові освітні компетенції перетворюються в засоби розвитку особистих якостей й особистих значень учнів. Тому, найважливіше визначити: як виховувати та навчати компетентну особистість у школі.

Компетентність – це термін, що походить від латинського слова „competens“ „competentic“,що в перекладі означає належний, здатний. Компетентність – це певна сума знань особистості, які дозволяють їй судити про що–небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку. (Словник іншомовних слів за редакцією І. В. Льохіна, Ф. М. Петрова)

Компетентність – ближче до „знаю як“, ніж „знаю що“. ( З доповіді В. Хутмахера на симпозіумі, присвяченомупроблемам європейської середньої освіти у 1996 р.)

Компетентність – це володіння учнем компетенцією, що поєднується з йогоособистісним ставленням до предмет-ної діяльності. Компетенція – готовність використовува-ти засвоєні знання, вміння і способи діяльності в реальному житті для вирішення практичних задач.

комунікативнасоціальнаінформаційнасамоосвітняформування ключових компетенцій школяраздоров‘язберігаюча

Предметна математична компетенція – це здатність актуалізувати, інтегрувати і застосувати у конкретній життєвій ситуації навчальний досвід.

За С. Раковим (Український центр оці-нювання якості освіти (Київ), професор кафедри інформатики) , під поняттям „математична компетентність“ розуміють спроможність особистості бачи-ти та застосовувати математику в реально-му житті, розуміти зміст і метод матема-тичного моделювання, будувати математич-ну модель, досліджувати її методами мате-матики,інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

Предметна математична компетентністьобчислювальнаінформаційно - графічналогічнаалгебраічнагеометрічна

?

Визначати місцезнаходження об‘єкта на площині і в просторіВизначати довжину об‘єктів, площу і периметр геометричної фігури. Зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку, будувати прямокутники, кола. Конструювати геометричні фігури, розбивати на фігури

Ознаки предметної математичної компетентностіЦілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики в пізнанні діяльностіРоспізнання проблем, які розв‘язуються із застосуванням математичних методів. Здатність розв‘язувати математичні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом. Уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією Здатність використовувати обчислювальні навички і досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях. Уміння орієнтуватися на площині та у просторі

Один із засобів формування математичної компетентності є моделювання життєвих і проблемних ситуацій. Моделювання – науковий метод, заснований на використанні моделей як засобу пізнання світу і висновку за аналогією, виступая як процес поглиблення пізнання

Моделі дають можливість:наочно представити об‘єкти;перевірити ті або інші гіпотези;стають джерелом нових гіпотез. Види моделювання:фізичнезнаковетеоретичне. Чисельне моделювання на комп‘ютеріматематичне

Використання способів моделювання жит-тєвих ситуацій у процесі вивчення математики здійснюється через:складання та перетворення змісту і розв‘язку сюжетних задач (розв‘язування та складання сюжетних задач-ключова складова маатема- тичної компетентності молодшого школяра). Сюжетні математичні задачі є моде-лями життєвих ситуацій, формуючи загальні способи і методи розв‘язування сюжетних математичних задач, педагог навчає дітей на основі математичних знань певним чином діяти у ситуаціях, що виникають у повсякден-ному житті.

Розв‘язування сюжетних задач:репрезентативні моделірозв‘язувальні моделі-короткий запис задачі ( схеми чи таблиці);-схематичний рисунок- у вигляді „ дерева міркувань“ Моделювання життєвих ситуацій та навчальних проблем – робота з математичними виразами.

Гра „ А що відбувається, якщо…″Постановка проблеми. А що відбувається, якщо …?Висловлення припущення (здогадка,осяяння, результат логічних розмірковувань-пропозиція власної моделі-способу розв‘язання проблеми). Моделюючи життєву чи навчально-математичну ситу-ацію, діти формують судження за поданою моделлю висловлювання: „Якщо …, то …“ Доказ-перевірка припущення на конкретних фактах:складання таблиць та схем (робота з даними);використання проблемних завдань геометричного змісту ( наприклад: треба виміряти довжину та ширину своєї кімнати й скласти задачу з використанням отри-маних даних або ж у грі „Чарівна лінійка вирішила виміряти …“

Моделювання життєвих ситуацій пов‘язується зі створен-ням проблемних ситуацій, тому основною дидактичною одиницею практичної реалізації досвіду є проблемна (або творча) ситуація, навчально-пізнавальна діяль-ність учнів в умовах проблемної ситуації (ця технологія грунтується на ідеях і теоретичних положеннях американ-ського філософа, педагога Джона Дьюї).

Дякую за увагу!