Наші діти – це люди нового покоління, іншого інформаційного суспільства. Ми бачимо, що ключові освітні компетенції перетворюються в засоби розвитку особистих якостей й особистих значень учнів. Тому, найважливіше визначити:як виховувати та навчати компетентну особистість у школі.Предметна математична компетенція – це здатність актуалізувати, інтегрувати і застосувати у конкретній життєвій ситуації навчальний досвід
„Щодня поспішаю я з ранку до школи,Щоб двері найменшим в світ знань відчинить,Щоб творчості іскру і віру у себе,У кожному серці зуміть запалить!“ Найдосвідченіший педагогніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання. В. Сухомлинський
Компетентність – це термін, що походить від латинського слова „competens“ „competentic“,що в перекладі означає належний, здатний. Компетентність – це певна сума знань особистості, які дозволяють їй судити про що–небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку. (Словник іншомовних слів за редакцією І. В. Льохіна, Ф. М. Петрова)
За С. Раковим (Український центр оці-нювання якості освіти (Київ), професор кафедри інформатики) , під поняттям „математична компетентність“ розуміють спроможність особистості бачи-ти та застосовувати математику в реально-му житті, розуміти зміст і метод матема-тичного моделювання, будувати математич-ну модель, досліджувати її методами мате-матики,інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.
Ознаки предметної математичної компетентностіЦілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики в пізнанні діяльностіРоспізнання проблем, які розв‘язуються із застосуванням математичних методів. Здатність розв‘язувати математичні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом. Уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією Здатність використовувати обчислювальні навички і досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях. Уміння орієнтуватися на площині та у просторі
Використання способів моделювання жит-тєвих ситуацій у процесі вивчення математики здійснюється через:складання та перетворення змісту і розв‘язку сюжетних задач (розв‘язування та складання сюжетних задач-ключова складова маатема- тичної компетентності молодшого школяра). Сюжетні математичні задачі є моде-лями життєвих ситуацій, формуючи загальні способи і методи розв‘язування сюжетних математичних задач, педагог навчає дітей на основі математичних знань певним чином діяти у ситуаціях, що виникають у повсякден-ному житті.
Гра „ А що відбувається, якщо…″Постановка проблеми. А що відбувається, якщо …?Висловлення припущення (здогадка,осяяння, результат логічних розмірковувань-пропозиція власної моделі-способу розв‘язання проблеми). Моделюючи життєву чи навчально-математичну ситу-ацію, діти формують судження за поданою моделлю висловлювання: „Якщо …, то …“ Доказ-перевірка припущення на конкретних фактах:складання таблиць та схем (робота з даними);використання проблемних завдань геометричного змісту ( наприклад: треба виміряти довжину та ширину своєї кімнати й скласти задачу з використанням отри-маних даних або ж у грі „Чарівна лінійка вирішила виміряти …“
Моделювання життєвих ситуацій пов‘язується зі створен-ням проблемних ситуацій, тому основною дидактичною одиницею практичної реалізації досвіду є проблемна (або творча) ситуація, навчально-пізнавальна діяль-ність учнів в умовах проблемної ситуації (ця технологія грунтується на ідеях і теоретичних положеннях американ-ського філософа, педагога Джона Дьюї).