Презентація «Формування природознавчої компетентності молодшого школяра» (з досвіду роботи)

Презентація на тему: «Формування природознавчої компетентності молодшого школяра» (з досвіду роботи) Підготовила: вчитель Краснолуцького НВК “ЗОШ Іст.-дитсадок” Сидорук Людмила Василівна

Світ, що оточує дитину, – це передусім світ природи з безмежним багатством явищ з невичерпною красою. Тут, у природі, вічне джерело дитячого розуму…. Василь Сухомлинський

Проблеми, суперечності Глобальність екологічних проблем. Гостра необхідність розвитку виробництва в Україні, що базуються на наукових досягненнях природничої науки Недостатній рівень якості природознавчої освіти в Україні (за результатами міжнародного дослідження TIMSS)

Програма “Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти відповідно до спірально-концентричного принципу, який забезпечує неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем, з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Уперше: * «Природознавство» - це освітня галузь і предмет * Час на вивчення природознавства в початковій школі удвічі збільшено.

Мета: формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Освітня галузь «Природознавство»

Завдання: виховання соціально активної особистості; формування природничо-наукової картини світу; розвиток розумових здібностей, емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності; забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. Освітня галузь «Природознавство»

Взаємозв'язок між категоріями компетентнісного підходу

1 2 Природознавча компетентність як предметна - це особистісне утворення, що характеризує здатність учнів розв’язувати доступні соціально і особистіснозначущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа". Компетентність є результатом набуття компетенцій.

Природознавчі компетентності Інформаційно-комунікаційні технології Інтерактивне навчання Інтегровані форми роботи Елементи проблемного навчання Використання ігрових технології Елементи технології розвитку критичного мислення Формую природознавчі компетентності такими засобами:

Для формування предметних і ключових компетентностей застосовую методи, які передбачають активну діяльність молодших школярів.

Урок є основною формою організації процесу навчання природознавства, де реалізую поставлену мету: Освітня формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи,взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота). спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: сприймання, логічне і творче мислення, уява,пам'ять, мовлення. А також на розвиток емоційної сфери дітей. Розвиваюча Виховна пов'язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Комбінований Предметний Урок-екскурсія Узагальнюючий Нестандартний Типи уроків Нестандартні уроки урок-міркування урок-змагання урок-взаємного навчання урок-проект урок-пресконференція урок – вікторина урок – подорож урок – диспут урок-мандрівка урок-сюжетно-рольової гри інтегрований урок театралізований урок урок- “Милування природою”

Мій клас - затишний куточок

спостереження у природі; власні дослідження учнів; практичні роботи; демонстраційні і фронтальні досліди; виготовлення моделей явищ природи та формування вмінь користуватися ними; екологічне моделювання та прогнозування; вирішення ситуативних завдань; робота з інформаційними джерелами; практична діяльність з охорони природи. Методи, прийоми організації навчальних занять з природознавства

Впроваджую інтерактивні методи навчання: «Акваріум»; «Ажурна пилка»(Мозаїка); «Мозковий штурм»; «Незакінчена думка»; «Асоціативний кущ»; «Робота в парах»; «Робота в групах»; «Рольова гра»; «Коло ідей»; «Мікрофон»; «Ігри-криголами»(«Дві правди, одна неправда», «Мій новий знайомий є особливою людиною, томущо…»). «Ігри-розминки»(«Космічна швидкість», «Казка»).

Форми та засоби проведення навчальних занять • використання місцевого природознавчого та краєзнавчого матеріалу у навчальних цілях; • проведення регулярних екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, планетарій; • дидактичні ігри; • уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій; • святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів; • власні учнівські дослідження; • виконання завдань пошуково-творчого характеру; • екологічні акції.

Гарний приклад - найкраща проповідь

Форми і засоби проведення навчальних занять Екскурсії Екологічні акції , дидактичніігри Використання дитячої літератури і усної народної творчості Імітаційне моделювання Спостереження ІКТ Дослідницька діяльність Задачі, завдання, конкурси і вікторини Проектна діяльність Проблемні ситуації Використання місцевого природознавчого та краєзнавчого матеріалу

Уроки і заходи серед природи

Проект “ Зеленій, ялиночко!” Акція “Годівничка”

Дидактичне забезпечення уроків природознавства Прилади для практичних робіт Картки Муляжі Географічні карти Предметні малюнки Таблиці Прилади для дослідження Альбоми Колекції гірських порід Інтернет-ресурси

Активізація навчальної діяльності: спонукання учнів до її енергійної, цілеспрямованої роботи, подоланню інерції та пасивних стереотипних форм викладання та учіння (Т. Г. Щукіна) мобілізація інтелектуальних, емоційно-вольових та фізичних сил учня, що здійснюється учителем за допомогою певних засобів (Т. Г. Шамова)

Ядром навчально-пізнавальної діяльності є бажання дитини здобувати знання. Здатність Потреба Уміння Бажання Самостійно вчитись (ключова компетентність)

Умови для активізації навчальної діяльності: дітям надаю можливість … -вільно висловлювати, захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуючись здобутими знаннями; -ставити запитання вчителю, товаришам, з'ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес пізнання; -рецензувати відповіді, повідомлення та творчі роботи однокласників, вносити корективи, давати поради; -допомагати товаришам, коли вони відчувають утруднення, пояснювати незрозуміле; -виконувати завдання- максимум, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження тощо…

Гра, загадка, казка, театральне дійство … *** Цікавий матеріал + активна діяльність + поступове формування творчого досвіду Умови гри: виконують – придумують свої; Загадки – відгадують – аргументують –доповнюють – складають свої; Запитання – відповідають – задають – відтворюють діалог - створюють діалог; Театралізація – виконання ролей – доповнення (зміна) частини тексту, створення свого сюжету розвитку подій (метод емпатії).

Еврістичні методи навчання ** Метод ключових евристичних запитань: знати все і про все… ЧОМУ? (колючі? згортаються?) ЩО? (їдять? роблять взимку?) Де? (живуть? зимують?) КОМУ? (подобаються? розкажете?) Як? (ставитесь до …?) ХТО? (вони? читав про ..? бачив? їхні вороги?)

Читання Українська мова Математика Природознавство Основи здоров‘я Інформатика Музика Трудове навчання Фізична культура Міжпредметні зв’язки. Інтеграція знань

Міжпредметні зв’язки Українська мова Напиши текст-міркування: Твердження: Доказ: Висновок: Кожної в..сни ми з сім..єю ходимо до лісу м…луватись синіми очима в..сни. Так мама називає сон-траву. Ця чудова квітка майже зникла з наших лісів. Чому так трапилось?

Створення ситуації успіху Проведення досліду Диференційований підхід Індивідуальна картка-помічниця Рослина стояла на підвіконні, отже вона мала достатньо …. . Температура повітря в класі 20 градусів тепла, тому рослині вистачало … Рослину поливали водою, отже , було достатньо Насіння було висіяне у піджарений пісок, який немає поживних речовин, отже рослині не вистачало … –Робимо висновок: щоб рослина добре росла і розвивалась, потрібні не тільки …., а й …. .

Спільна діяльність з батьками, позакласна та позаурочна робота Творчі зустрічі з природою: під час прогулянок, екскурсій; завдання природознавчого змісту на канікули; - перегляд мультфільмів, свята, олімпіади, змагання в КВК тощо.

Екскурсії

Висновок

Я зірвав квітку – і вона зів'яла. Я зловив жука – і він помер у мене в долоні. І тоді я зрозумів, Що доторкнутися до Краси Можна тільки серцем.

Дякую за увагу!