Презентація "Фразеологія художнього мовлення, наукова, публіцистична, офіційно – ділова"

Фразеологія художнього мовлення, наукова, публіцистична, офіційно – ділова

На уроках української мови та літератури ми неодноразово зверталися до теми фразеології і вже маємо певні знання із цього розділу мовознавства. Щоб пригадати відомості із цієї теми я пропоную вам ряд питань, на які ви повинні дати відповіді. Бліцопитування. Що вивчає розділ «фразеологія»? Фразеологізм – це …- Яку роль відіграють фразеологізми у нашій мові? - Назвіть основні властивості фразеологізмів- Наведіть приклади фразеологізмів , поясніть, що вони означають.

Вибірковий диктант. Випишіть тільки фразеологічні сполучення. Білий сніг, фальшива нота, різати око, іти швидко, альфа і омега, забивати голову, ясний день, еолова арфа, оббивати пороги, забивати цвях, ламати комедію, око за око, цікава гра, гра долі, іти пішки, іти на користь, яскраве сонце, ясна голова.

Стилістичне використання фразеологічних одиниць. Фразеологічні запаси української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Тобто, усталені звороти властиві всім мовним стилям.- Які ви знаєте стилі мовлення?( с. 56 – 57) Кожен стиль має свій запас. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживанням у певному стилі. Стильове використання фразеологізмів залежить в першу чергу від наявності чи відсутності емоційного забарвлення у ньому. Нейтральними чи Міжстильовими називають фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: привертати увагу, із року в рік, піти на користь, робити послугу. Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові відтінки, значення, експресивність, емоційність.

Кирпу гнути; розпустити язика; чесати язики; зігнутися в три погибелі; придушити комара; хай йому грець; ні сіло ні впало; потрібний, як свині калатало. Цей перелік можна ще дуже довго продовжувати, бо фразеологізми вживаються дуже часто у нашому повсякденному житті, у побуті. - До якого стилю належать дані сполучення слів?Чим вони характеризуються? Серед фразеологічних зворотів книжного характеру виділяються властиві офіційно – діловому, науковому, художньому та публіцистичному стилям.

Спробуйте назвати стиль, у якому використовуються подані словосполучення. Взяти до уваги, заслухати і обговорити, оголосити догану. Це усталені звороти, що використовуються в документах та ділових паперах. Який це стиль? Фразеологізми офіційно - ділового стилю позбавлені образності, емоційного забарвлення і поступово перетворюються у штампи та канцелярські звороти. Розподільний диктант. В одну колонку виписати усталені звороти офіційно - ділового стилю, а в другу – наукового. З оригіналом згідно, зняти з порядку денного, провести експеримент, прийняти рішення, закон Ньютона, питома вага, порядок денний, теорема Піфагора.

До наукової фразеології відносять терміни - словосполучення. Це спеціальні звороти, що обслуговують певну галузь науки. Назвіть окремо терміни з кожної галузі науки. Назвіть ці галузі. (Завдання виконується усно). Дійсний спосіб, корінь квадратний, минулий час, плямистий олень, єнотовидний собака, прямокутний трикутник, доконаний вид, відокремлені другорядні члени речення, зрізана піраміда, прямий кут, дієприкметниковий зворот, знак оклику, рівнобедрений трикутник, муха цеце.

Широко використовуються фразеологічні звороти в публіцистичному й художньому стилях, вони досить неоднорідні за своїм складом і особливостями змісту. Багато фразеологічних сполучень, що вживаються у публіцистичному стилі, мають незначне емоційне забарвлення: У публіцистичних творах широко використовуються фразеологізми, характерні для розмовно-побутового і художнього стилів. Вони надають публіцистичний творам особливої емоційності і переконливості.мати вплив,досягти успіхів, надавати допомогу.

Книжні фразеологізми виникли на писемній основі і використовуються в книжних стилях. Це сталі словесні формули ділових документів (договірні сторони, доповідна записка), крилаті вислови (олімпійський спокій, ахіллесова п’ята, лебедина пісня) і афоризми («Очі дружби рідко помиляються» — Вольтер), термінологічні словосполучення (адамове яблуко, північне сяйво, неповне речення, юридична особа). У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (трансформуються), що служить засобом експресії, створення каламбурів тощо. Наприклад: 1. Як бути — ось у чім питання. 2. Пасажир — це звучить гордо (З газет).

Із якого тексту взятий уривок? Хто його автор?Мотря стояла коло мисника й з місця не зрушила. Кайдашиха замовкла й не знала, де й очі діти. Кума десь ділась, наче крізь землю провалилась. (не зрушити з місця – стояти на місці; не знати, де й очі діти - соромно; провалитися крізь землю – зникнути). Кайдашиха прикусила язика, але її розбирала злість. Омелько закричав не своїм голосом. Лаврінові слова запали Карпові в душу.(прикусити язика – замовкнути; кричати не своїм голосом – кричати дуже голосно; запали в душу – сподобалися). Тренувальні вправи

Українська фразеологія разом із іншими видами національного фольклорного мистецтва належить до його вершинного вияву. Повноправним смисловим та експресивним компонентом багатьох фразеологічних одиниць – прислів’їв, приказок, зворотів, порівнянь були, є і будуть власні імена. Власні імена дуже часто зустрічаються у фразеологізмах. Це зумовлено необхідністю виділити когось чи щось із ряду подібних осіб чи предметів. Із часом власні імена перетворилися на узагальнені назви і позначають певне явище чи певну рису людини. Власні імена у фразеологізмах мають різне смислове навантаження. Історичні: завдяки названим у них іменах можна прочитати сторінки з нашого минулого. Наприклад, фразеологізм про козацькі часи: «Висипав Хміль з міха та наробив ляхам лиха» (Б. Хмельницький). «За старого Хмеля була людей жменя», «Від Богдана до Івана не було гетьмана» (Про Івана Мазепу).

З – поміж різноманітних заспівів найбільшого розповсюдження набули ті, де згадувалися прадавні часи, коли правив цар Горох: наприклад, «було це за царя Гороха», тобто дуже давно. Коли дослідники почали досліджувати про царя Гороха, то виявилося, що він жив на межі мідної та залізної епох ( 3 тисячі років тому). Пізніше почали заміняти Гороха іншими іменами: «За царя Тимка, як земля була тонка», «За царя Омелька, як земля була тоненька», «За царя Митрохи, коли людей було трохи» та багато інших. І цар Горох, і всі ці люди існували, але не в реальному житті, а лише у фольклорному тлумаченні.

Виправте помилки у вживанні фразеологізмів. Мишко зробив з мухи слона та й пішов додому. Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька об лід. Від радості у нього очі на лоба лізуть. Затріщала крига і почувся голос волаючого в пустелі. Пішов Омелько свататися до Марусі, а та дала йому гарбуза на кашу. Закопав Тарас свій талант у землю і пішов служити козачком до пана

Складіть міні-розповідь на тему «Барви рідного слова», використовуючи фразеологізми перемовитися словом, ловлю на слові, замовити словечко, слово не горобець…Повторити: Короткі відомості з історії української писемності. Домашнє завдання