Презентація "Г. Сковорода. «De libertate». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості збірки «Байки Харківські

Г. Сковорода. «De libertate». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості збірки «Байки Харківські». «Бджола та Шершень».

Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку, і щодо світогляду свого — чисту та моральну... Павло Тичина

Це 30 віршів, які автор називав піснями. Популярність збірки «Сад божественних пісень» зумовлена тим, що зміст її творів був зрозумілим і близьким звичайній людині того часу: ліричний герой перебуває в пошуках правди й добра; він, як і Г. Сковорода, любить народ і закликає людину жити в єдності з природою; журба, тривога, розмірковування завжди зворушували чутливу душу людини з народу. На 1755–1759 рр. — час другого строку перебування Г. Сковороди в родині Томар — припадає початок його літературної творчості. У Ковраях він створив кілька поезій, що разом із творами, написаними в 50–60-х роках, увійшли до поетичної збірки «Сад Божественних пісень».

Що є свобода? Добро в ній якеє?Кажуть, неначе воно золотеє?Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,Проти свободи воно лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись,Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою,Вольності отче, Богдане-герою!De libertate. Автограф вірша Г. Сковороди «De libertate»

До найвідоміших творів Г. Сковороди належить вірш «De libertate» («Про свободу»), який є зразком високої патріотичної лірики. Для ліричного героя воля — найбільше багатство. Поет переймався долею селян, які за кріпацтва були віддані поміщикам у довічне рабство, тому проблема свободи в закріпаченій Україні дужеактуальна. Звернімо увагу, що поняття свободи в усіх своїх творах Сковорода розглядає не в плані суспільнополітичних реалій, а як шлях духовних пошуків. Тому несподіваною у вірші є згадка про гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького як втілення омріяної вольності.

1. Чи відповідає поезія жанру оди?2. Чи є розгорнутою характеристика героя?3. Яку моральну категорію людського буття Сковорода ставить на перше місце?4. Яким художнім засобам надає перевагу? Яка їх роль у розкритті теми та ідеї твору?5. Яка роль у творі ліричного героя?Подумай!

Не зневажай байкарства, його любили ще древніГригорій Сковорода

Засновником жанру байки вважають Езопа, 564 р. до Різдва Христового, Греція. Творив свої байки Езоп прозовою мовою. Вони мали неабияку популярність. Складалися з двох частин: розповідь і мораль. Художній прийом, на якому ґрунтується байка, отримав назву алегорія ( інакомовлення), “ езопівська мова “. Екскурс в історію байки У центральній Європі цей жанр особливо став відомим у другій половині ХVІІ ст.. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена. Байки принесли Лафонтену всесвітню славу і зробили письменника класиком французької літератури.

Історія створення й видання. Байки написані Сковородою у 1760-70-их роках. За словами Сковороди, з пів-десятка байок він написав у 1770-их роках, решта ж 15 байок написані 1774 року в селі Бабаях У тому ж 1774 році, Сковорода надіслав увесь збірник до свого приятеля Панаса Панкова з листом-посвятою, в якому висловив свої погляди на жанр байки. Збірка вперше видана у 1837 році. Автограф збірки не зберігся. Відомо про три списки збірки, один з яких, що датують 1774 роком, зберігається у Бібліотеці Вернадського. Байки Харківські

8) уславлення дружби, засудження лицемірства та хитрощів («Собака і Вовк»). Тематика збірки «Байки Харківські»1) необхідність праці для оновлення людей і їхнього життя («Змія і Буфон»)2)оспівування наполегливості, сили волі, працелюбності, засудження лінощів («Верблюд і Олень»). 3) необхідність праці за природними нахилами («Бджола та Шершень»).4) висміювання розумової обмеженості (“Жайворонки”).5) засудження чванства й самодурства панства (“Голова і тулуб”).6) відтворення істини й висловлення критичного ставлення до суспільних явищ («Олениця і кабан”).7) протиставлення простоти і розуму пихатості й глухості (“Чиж і Щиглик”).

Особливість байок Г. Сковороди1) прозова форма (як у Езопа)2) складається з 2-х частини: І - стислий виклад якоїсь події, факту; ІІ- об’ємне тлумачення її автором, повчання, мораль або, як назвав її Г. Сковорода, — «сила»3) перевага надається ІІ частині – моралі4) діалогічна форма викладу5) виразний, по-філософськи переданий зміст

Григорія Сковороду називають народним філософом. В центрі уваги його перебувала проблема щастя. Вона пов`язувалася зі “сродною працею”, яка, на тверде переконання філософа, є необхідною передумовою щастя. Цією ідеєю пройняті байки “Дві курки”,”Орел і сорока”. Однією з найкращих байок є “Бджола та Шершень”. У моралі автор вчить людей жити щасливо. Філософ відстоює думку, що кожна людина може бути щасливою, якщо йтиме шляхом добра

— Скажи менi, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї працi не стiльки тобi самiй, як людям кориснi, а тобi часто i шкодять, приносячи замiсть нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурiсть свою збирати мед. Багато у вас голiв, але всi безмозкi. Видно, що ви без пуття закоханi в мед.— Ти поважний дурень, пане раднику,— вiдповiла Бджола.— Мед любить їсти й ведмiдь, а Шершень теж не проти того. I ми могли б по-злодiйському добувати, як часом наша братiя й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрiвнянно бiльша радiсть збирати мед, анiж його споживати. До сього ми народженi i будемо такi, доки не помремо. А без сього жити, навiть купаючись у меду, для нас найлютiша мука. Бджола та Шершень

 Сила: Шершень — се образ людей, котрi живуть крадiжкою чужого i народженi на те тiльки, щоб їсти, пити i таке iнше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому дiлi трудиться. Багато шершнiв без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нiчого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?. Бджола та Шершень

1. Хто є дійовими особами байки?2. Що ви знаєте про бджіл та шершнів зі звичайного життя? 3. У чому Шершень звинувачує Бджолу? 4. Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною? 5. Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу? 6. У чому вбачає своє призначення Бджола?7. Що значить «природжене діло»? 8. Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода? 9. Що є мукою для героїні? 10. Кого намагався засудити Григорій Сковорода на прикладі Шершня?11. Кого символізує Шершень?12. Кого символізує Бджола? 13. Чим пояснити те, що людина без діла — карається і страждає? 14. Коли праця для людини є насолодою і задоволенням? Дай відповіді на питання!

Ідейно-художній аналіз твору. Тема: розкриття важливої ролі праці за покликанням.Ідея: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитичного способу існування. Головні герої: Бджола (образ працьовитої, мудрої, досвідченої людини); Шершень (образ людини лінивої, яка звикла користуватися результатами чужої праці). Жанр твору – літературна байка.Ідейний зміст байки у афоризмі: «Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе».ІДЕЯСРОДНОЇПРАЦІ

• «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».• «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».• «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».• «Веселість серця — життя для людини». Проблематики байки. Людина і суспільствосенс життя кожноголюдське покликання; праця і безділля. Філософська мудрість у творі

1. Шершень дорікав Бджолі за те, що вона: а) хитра і підступна; б) надто серйозна і ретельна; в) дурна і безглузда; г) ледача і неповоротка. 2. Що, на думку Шершня, люди завдають Бджолі? а) Збитків; б) шкоди; в) зайвих клопотів; г) болі і страждань. 3. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном… а) розумником; б) обліковцем; в) писарем; г) радником. ТЕСТИ

4. Тварина, яка полюбляє їсти мед: а) вовк; б) заєць; в) ведмідь; г) кабан. 5. Що є мукою для Бджоли? а) Рано підводитися; б) сидіти без діла; в) працювати щодоби; г) охороняти медові сховища. 6. Бджола — це образ людей, які: а) живуть крадіжкою чужого; б) бачать смисл свого життя у праці; в) розповсюджують науку в суспільстві; г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.

Григорієм Сковородою написані філософські трактати, вірші-пісні, байки. Всі ці твори єднає думка: мета людського життя – щастя, але люди обирають різні шляхи до нього. У Сковороди був свій шлях. У підrрунті щастя, на його думку, лежать душевність, сердечність, простота, скромність, але не приниженість. “ Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; - писав він, - як риба в воді, так і ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою ”

1. Чи були байки Сковороди кроком уперед?2. Над чим тебе змусили замислитися твори Г. Сковороди?3. Чи актуальні на сьогоднішній день проблеми, порушені в байці?