Презентація "Галич сьоме чудо України"

ГАЛИЧ сьоме чудо України

Галич – маленьке (7 тис. мешканців) і затишне місто. Колись це була столиця одного з найбільших давньоруських князівств і одним з найвеличніших міст на теренах сьогоднішньою західної України. В наші дні від колишньої величі залишилося небагато, але Галич і сьогодні закохує в себе з першого погляду і надовго залишає найприємніші враження

Галич веде свій відлік з кінця ІХ століття. Розквіт Галича та Галицького князівства припадає на період князювання Ярослава Осмомисла (1153-1187 роки). 

На високому пагорбі над Дністром у 1367 році розпочалося спорудження замку – головної твердині Галицького староства. Спочатку це було дерев’яна споруда. У 1621 році татари зруйнували замок, який незабаром був відбудований. Замок споруджений з вапняку, мергеля і цегли. Має численні підвали. Стіни зберігають сліди поспішних різночасних ремонтів. У стінах пам’ятника збереглися закладені цеглиною бійниці.

З замкової гори відкривається чудова панорама середмістя. Центр міста Галич розташувався у підніжжя замкової гори: маленький, але милий і симпатичний.

На центральній площі 22 вересня 1998 року – у день святкування 1100-літнього ювілею Галича, відкрито пам’ятник королю Данилу Галицькому. Поява пам’ятника саме на цьому місці не випадкова, адже історики вважають, що саме князь Данило сприяв появі площі на довколишніх купецьких кварталах.

Центральним елементом архітектурного ансамблю міста є церква Різдва Христова, перша документальна згадка про яку датується 1550 роком. Проте очевидно, що храм набагато старіше: одні спеціалісти датують її XIV – початком XV століття, інші – кінцем XIII – початком XIV століття.

Дерев’яна дзвіниця, яка збереглася й до сьогодні. Нова дзвіниця

Поруч з новою дзвіницею споруджено макет давнього Галича

Крім пам’ятника і церкви до ансамблю центру сучасного Галича входять лише кілька старих кам’яниць

 Княжа криниця. Це невичерпне джерело з цілющою водою, до якого прикладалися вустами князі та ратники перед битвами, від якого здобували силу немічні.

А південніше відкривається легендарна Галичина могила. В урочищі Качків, на південно-західний околиці Крилоського городища, між внутрішніми і зовнішніми оборонними валами старого Галича стоїть одинокий курган. Колись це був високий пагорб, що вивищувався над стольним містом, ніби охороняючи підступи до нього.

Храм святого Пантелеймона на Виноградній горі в селі Шевченкове — єдина білокам’яна церква княжої доби. Він був збудований у 1194 році. Це монументальна хрестобанна церква з взірцями білокам’яної різьби, рисунками та графіті на стінах. За довгих вісім століть споруда зазнала не одне руйнування та відбудову, зберігає сліди різних архітектурних стилів. Фактично автентичною залишилася лише частина західного порталу церкви. Проте дбайливі реставратори майже відновили її первісний вигляд.

Підготував вихователь ЗДО №2 «Малятко»м. Галич. Дисак Ірина Романівна Дякую за увагу !