Презентація "Гендерна дискримінація"

Гендерна дискримінація

ГЕНДЕРНА ДИСКРИМІНАЦІЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДИТИНСТВА Гендерні упередження та, як результат, гендерна дискримінація починаються з дитинства. З моменту народження дівчатка та хлопчики стикаються з нерівними гендерними нормами щодо очікувань і доступу до ресурсів і можливостей, що має наслідки на все життя – у їхніх домівках, школах та громадах. Наприклад, хлопчиків у всьому світі часто заохочують ходити до школи та здобувати освіту, щоб підготуватися до роботи, тоді як дівчата несуть важкі домашні обов’язки, які не дозволяють їм навчатися, збільшуючи ймовірність дитячих шлюбів і вагітності.

ПОНЯТТЯ «ГЕНДЕР» Гендер (статева роль) — поняття культурне і соціальне. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві. Наприклад, у більшості культур жінкам приписують такі риси вдачі, як турботливість, поступливість, емоційність, а чоловікам — лідерство, стриманість.

ПОНЯТТЯ «СТАТЬ»Стать найчастіше пов’язують з такими біологічними ознаками як будова геніталій, репродуктивна система, набір хромосом. Загалом визначаються наступні біологічні ознаки стосовно статі:генетичні – 46 ХХ хромосом у жінок і 46 ХУ – у чоловіків;гонадні – репродуктивна функція у жінок і чоловіків;гормональні – естроген у жінок, андроген у чоловіків;соматичні – первинні і вторинні статеві ознаки.

СТАТЬ ≠ГЕНДЕР

ПОНЯТТЯ «ГЕНДЕРНА РОЛЬ» Гендерні ролі визначають, як чоловіки та жінки мають думати, говорити, одягатися та взаємодіяти в контексті суспільства. Навчання відіграє певну роль у цьому процесі формування гендерних ролей. Ці гендерні схеми є глибоко вкоріненими когнітивними рамками щодо того, що визначає чоловіче і жіноче. У той час як різні агенти спілкування — батьки, вчителі, однолітки, кіно, телебачення, музика, книги та релігія — навчають і зміцнюють гендерні ролі протягом усього життя, батьки, мабуть, справляють найбільший вплив, особливо на своїх дуже маленьких нащадків.

ІСТОРИЧНА ПЕРСПЕКТИВА ГЕНДЕРНИХ РОЛЕЙ У Стародавньому Єгипті чоловіки займалися ткацтвом, а жінки успадковували майно. І це є досить неочікуваним фактом. У дослідженні 224 культур чоловіки готували їжу в п’яти культурах, а жінки будували будинки в 36 з них. Знову ж таки, це суперечить тому, що ми зазвичай очікуємо від чоловіків і жінок, підкріплюючи концепцію, що гендерні ролі різняться та змінюються. Під час Другої світової війни у ​​Сполучених Штатах ґендерні ролі істотно змінилися. Оскільки багато чоловіків воювали за кордоном, жінок заохочували працювати на заводах. Коли війна закінчилася, очікувалося, що жінки повернуться до домогосподарок, але багато з них хотіли продовжувати працювати поза домом.

ПОНЯТТЯ «ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ» Гендерні стереотипи — це спрощені узагальнення щодо гендерних атрибутів, відмінностей і ролей окремих осіб та/або груп. Стереотипи можуть бути позитивними чи негативними, але вони рідко передають точну інформацію про інших.  Такі стереотипи можуть виявитися шкідливими; вони можуть пригнічувати індивідуальне самовираження та творчість, а також перешкоджати особистому та професійному зростанню.

Традиційно жіноча стереотипна роль – виходити заміж і народжувати дітей. Вона також має поставити благополуччя своєї родини вище за своє; будьте люблячими, співчутливими, турботливими, турботливими та співчутливими; і знаходити час, щоб бути привабливою і відчувати себе красивою.  Чоловіча стереотипна роль полягає в тому, щоб бути фінансовим постачальником. Він також має бути наполегливим, конкурентоспроможним, незалежним, сміливим і зосередженим на кар’єрі; стримувати свої емоції; і завжди ініціювати статеві відносини. 

ПОНЯТТЯ «ГЕНДЕРНА ДИСКРИМІНАЦІЯ» Гендерна нерівність — це ситуація, коли жінки й чоловіки не є фактично рівними за правами, можливостями й уявленнями про них в унаслідок сексизму. Донині жінки гірше за чоловіків представлені в багатьох областях, включаючи безпеку, освіту, можливості на ринку праці, політику, платню за рівноцінну роботу (гендерний розрив в оплаті), а також потерпають від гендерного насильства (насильство проти жінок). Гендерна нерівність випливає з відмінностей у гендерних ролях і спричинена існуванням гендерних стереотипів. Гендерна нерівність виростає з соціальних розрізнень, як емпірично обґрунтованих, так і сконструйованих соціально.

Важливо розуміти, що гендерна дискримінація – це не просто упередження на основі статі. Це дисбаланс у доступі до влади і ресурсів, в якому одна група є привілейованою (чоловіки), а інша – дискримінованою (жінки). Може здаватися, що сьогодні це вже не актуально. Але в Європі ще до 1960-х років жінки мали отримати письмовий дозвіл від чоловіка, щоб відкрити рахунок в банку (Франція) і до 1970-х не мали права голосу (Швейцарія). В деяких мусульманських країнах подібні обмеження діють досі.  

ПРИКЛАДИ ГЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІГендерна нерівність дівчат в освіті та роботіДитячий шлюб. Гендерне насильство. Дитяча праця

ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ ДІВЧАТ В ОСВІТІ ТА РОБОТІ В середньому чоловіки мають більше шансів бути грамотним на глобальному рівні, хоча жінки більш грамотні в деяких країнах. У всьому світі на 100 грамотних чоловіків припадає 88 жінок. У деяких країнах ця різниця ще більша, наприклад, в Бангладеш — тільки 62 жінки грамотні. Хоча жінки і чоловіки можуть мати однаковий рівень освіти, проте для жінок є ускладненим кар'єрне зростання, опанування високих керівних посад, майбутнє працевлаштування та фінансові проблеми.

За підрахунками Державного центру зайнятості України, у середньому жінки заробляють менше за чоловіків усього на 108 грн, але якщо аналізувати за сферами діяльності, то можна виявити більш відчутну різницю. Жінки заробляють більше лише у сферах освіти й охорони здоров’я. У чоловіків зарплата вища на 5-12% навіть у галузях харчування й торгівлі. У професійному житті жінки є чимало факторів, які ускладнюють її кар’єрне зростання. Це і перерви під час народження дітей, і рольова модель сім’ї, у якій саме жінка приділяє увагу домашнім справам. Дискримінація може відбуватися не тільки за статтю, а й через супутні чинники. Наприклад, незаміжній пошукачці можуть відмовити в роботі через вірогідність декрету, а матері – оскільки та потребуватиме більше часу на догляд за дітьми.

ДИТЯЧИЙ ШЛЮБРанній шлюб – це гендероване явище, яке по-різному чинить вплив на дівчаток і хлопчиків. Загалом у світі кількість хлопців у ранніх шлюбах є значно меншою, ніж кількість дівчат. Дівчата у ранніх шлюбах уразливі до насильства в сім’ї та сексуального насильства у стосунках, які не є рівними; і якщо вони вагітніють, то часто стикаються із проблемами ускладнень під час вагітності і пологів, оскільки їхні тіла не готові до дітонародження. Вступивши у ранній шлюб, як хлопці, так і дівчата часто змушені полишати освіту, щоб заробляти гроші або виконувати хатні обов’язки.

ГЕНДЕРНЕ НАСИЛЬСТВОПід гендерним насильством мається на увазі насильство, яке чинять здебільшого чоловіки проти переважно жінок. Оскільки агресивної поведінки очікують саме від чоловіків, то вони – група, яка чинить насильство будь-якого типу і яка так само страждає від насильства (у війнах, розбоях, вуличному насильстві тощо). Тобто, передусім чоловіки є як агресорами, так і жертвами насильницької поведінки. Але є певні типи насильства, де жертви – переважно жінки. Найпоширенішими видами гендерного насильства у світі вважають згвалтування, домашнє насильство (або насильство в сім’ї), проституцію, секс-торгівлю, сексуальні домагання. Окрім того, розповсюджені у світі також приклади гендерного насильства, які пояснюються так званою культурою, традиціями та звичаями. Наприклад, ранні або дитячі (часто примусові) шлюби, обрізання жіночих статевих органів, убивство честі.

Кожна сьома жінка (14%) вказує на фізичне насильство над собою з боку дорослих, найчастіше матері або батька, яке сталося у віці до 15 років. Найпоширенішими прикладами можуть бути ситуації, в яких їм давали ляпасів, тягали їх за волосся або сильно били руками чи якимсь предметом. Дослідження показало, що жінки здебільшого не мають доступу до відповідних служб у разі насильства. Лише половина жінок (50%) вважає себе дещо поінформованою про те, що робити в разі насильства, і приблизно половина жінок (47%) вважає себе мало поінформованою або такою, що взагалі не знає, що робити в таких ситуаціях. Переважна більшість жінок, постраждалих від насильства з боку нинішнього або попереднього партнера чи іншої, ніж партнер, особи, зазначила, що не повідомляла в поліцію про пережитий нею найсерйозніший інцидент фізичного й/або сексуального насильства. У результаті дослідження було отримано дані про різні перешкоди, які постали перед жінками і не дають звернутися до відповідних служб. З’ясувалося, що сором, фінансові питання, брак довіри до відповідних установ (наприклад, поліції) та страх помсти кривдника стали на заваді повідомленню про насильство.