Світовий ринок технологій (СРТ) — це сукупність міжнародних економічних відносин з приводу прибуткового використання прав власності на його об'єкти: технології продуктів, процесів та управління. Об’єкти світового ринку технологій у неречовій формі представлено результатами інтелектуальної діяльності. Їх існує багато форм: патенти, ліцензії, «ноу-хау», науково-технічна документація, копірайт, наукомісткі послуги, підготовка персоналу, інформація в друкованих виданнях, стажування, виставки, ярмарки, симпозіуми, тощо.
«Ноу-хау» (англ. know-how, «знаю як») — термін, який означає практичне знання того, як щось зробити чи досягти. Розглядається разом з «know-what» («знаю що», факти), «know-why» («знаю чому», наука) та «know-who» («знаю кого», комунікація). Ноу-хау пов'язане з поняттям неявного знання, тобто знання, яке важко або неможливо передати іншій особі. В контексті інтелектуальної власності ноу-хау — це знання та досвід наукового, технічного, виробничого та ін. характеру, які практично застосовуються в діяльності підприємства, але ще не стали загальним надбанням. Використання ноу-хау часто забезпечує конкурентні переваги і комерційну вигоду організації, що їх отримала. Передача здійснюється на основі укладання ліцензійних договорів. Ноу-хау співіснує з патентами, торговими марками і авторським правом і є економічним активом.
На світовому ринку інформаційно-технологічних послуг найбільше значення має продукція ІТ-індустрії. Вона поєднує різні види діяльності, спрямованої на задоволення інформаційних потреб користувачів. Найбільше значення мають розробка програмного забезпечення; програмна та мережева інтеграція (об’єднання мережевих систем або прикладних програм); підтримання інформаційної безпеки. Серед країн найбільшими постачальниками ІТ-послуг на світовий ринок є Індія, Ірландія, США, Велика Британія, Німеччина та Ізраїль. Їхня частка в світовому експорті ІТ-послуг становить понад 60%. Одною з головних тенденцій світового ІТ-ринку є зростання ролі ІТ-аутсорсингу – передачі компаніями частини їхніх завдань країнам-виконавцям з дешевою робочою силою. Сфера ІТ-послуг є однією з найбільш динамічних в Україні.
Розвиток сучасного виробництва неможливий без міжнародної спеціалізації та кооперування. Міжнародна спеціалізація передбачає виробни-цтво в тій чи іншій країні певних видів продукції або надання послуг для реалізації на світовому ринку. Швейцарія експортує понад 90% вироблених годинників. Міжнародне кооперування вироб-ництва, полягає в розвитку міжнародних виробничих зв’язків між двома або більше країнами з метою поєднання взаємодоповнювальних виробничих процесів.
Транснаціональні корпорації (ТНК) — великі компанії, які мають виробничі підрозділи в багатьох країнах світу, тобто це сукупність підприємств (дочірніх фірм), розташованих у різних країнах світу й підпорядкованих одній «материнській» компанії. На відміну від звичайних великих підприємств, ТНК переміщують за кордон не товар, а сам процес виробництва, залучаючи до нього місцеву робочу силу.
Нині у світі нараховується майже 65 тис. ТНК, що контролюють понад 830 тис. іноземних філій. Загалом, ТНК контролюють майже 2/3 світової торгівлі, на них припадає приблизно 1/2 світового промислового виробництва, на підприємствах ТНК працюють майже 10 % робітників від усього світового виробництва, вони контролюють понад 4/5 усіх світових патентів, ліцензій і ноу-хау.
Глобальні ланцюги є основою потоків товарів та послуг між країнами й тому стають важливою умовою для існування відповідних міжнародних ринків. Міжнародний ринок товарів — складова частина глобальної економіки, що являє собою процес купівлі та продажу з метою задоволення потреб у товарах та отримання доходу. Завдяки йому формується система стійких товарно-грошових відносин між продавцем і покупцем (іноді за участю посередників), якими можуть бути держави, компанії, підприємці.
Ціна – це кількість грошей, в обмін на які продавець готовий продати одиницю товару. Основними ціноутворювальними чинниками є співвідношення попиту та пропозиції на ринку товару, а також механізм регулювання цін (наприклад, фік-сування рівня цін, «заморожування» цін, державний контроль цін). Світові ціни на товар залежать від стану грошової сфери – змін купівельної спроможності національної грошової одиниці, валютних курсів, інфляції та ін.