Презентація "Говорімо правильно"

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНОУчітеся, брати мої,думайте, читайте, і чужому научайтесь,й свого не цурайтесь…Т. Г. Шевченко

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ! Не “в основному”, а “здебільшого”, “переважно”, “г. Оловно”. Наприклад: “Тут присутні здебільшого початківці в цій професії”; Саме ці три чинники г. Оловно й визначили наявний стан наших справ”; “Віряни Польщі переважно сповідують католицизм”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ! Не “сказано (чи зроблено) вірно”, а “сказано (зроблено) слушно” або “правильно” (“вірно” – тільки в значенні “віддано”). Наприклад: “Ти досить слушно (правильно) підкреслив ту деталь”, але “Він вірно, незрадливо служитиме тому, що вважає принциповим для себе”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “так як” (в значенні сполучника перед вказівкою на причину чогось), а “тому що”, “бо”, “оскільки”, “через те, що”. Наприклад: “Ми не змогли побачитися, бо я виїхав з міста на кілька годин раніше, ніж він приїхав.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ! Не “таким чином” (коли вказівка на висновок чи підсумок), а “отже”. Наприклад: “Отже, здійснений аналіз дає підстави відкинути попереднє припущення”. (“Таким чином” – лише при вказівці на спосіб здійснення чогось: наприклад, “Зроби це ось таким чином” (або “в такий спосіб”).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ! Не “на рахунок чогось”, а “щодо (або стосовно) чогось”. Наприклад: “А тепер кілька слів щодо творчості Франка”; “Стосовно вашої пропозиції подумаємо”. (Словосполучення “на рахунок” доречне тільки тоді, коли йдеться про конкретний рахунок (особовий, банківський тощо), як-от: “На рахунок нашої фірми нарешті надійшли сподівані кошти”).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “в розстрочку”, а “на виплат”. Наприклад: “Придбайте ноутбук на виплат, і вносьте щомісяця впродовж року по 1000 гривень”. Не “приймати участь”, а “брати участь”. Наприклад: “Брав участь в опитуванні”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ! Не “по питаннях”, “по справах” (і вже поготів не “по питанн. ЯМ”, “по справ. АМ”), а “з питань”, “зі справ”, “у справах”. Наприклад: ” Вам потрібно до заступника директора з комерційних питань”; “Я приїхав сюди у справах.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “відноситися до когось або чогось” (в значенні “виявляти свою позицію, оцінку”), а “ставитися”; і не “відноситися до чогось” (в значенні “бути частиною”), а “належати”. Наприклад: “Ви стали гірше до нього ставитися; “Цей вид рослин належить до плодових.”

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “стати в нагоді” (в значенні “виявитися корисним, пригодитися”), а “стати у пригоді”. Наприклад: “Ти гадаєш, ця річ стане тобі у пригоді (а не “в нагоді”) під час мандрівки?” (Слово “нагода” вживається лише в значенні “шанс, привід, підстава щось зробити”, як-от: “Щойно трапиться нагода побачитися з ними, неодмінно перекажу їм Вашу пораду”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “вирішити проблему (завдання)” (і не “рішити…”), а “розв’язати”. Наприклад: “Розв’язати хоча б частину тих проблем, з якими стикнулися”. (“Вирішити” доречне тільки в значенні зважитися, обрати шлях дії”: як-от: “Вирішив піти з роботи”).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “знаходитися” (при вказівці на місце, де є хтось або щось), а “перебувати”, “бути”. Наприклад: “Він зараз перебуває за кордоном”; (“Знаходитися” доречне тільки в прямому значенні цього слова, коли йдеться про процес пошуку, як-от: “Шукаю, шукаю той запис, а він ніяк не знаходиться”).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “діючий”, а “чинний”. Наприклад: “Додержуйся чинних правил”. Не “існуючий”, а (залежно від контексту) “наявний”, “чинний”, “реальний”. Наприклад: “Він критикує наявний (а не “існуючий”) в країні устрій.”

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “за всією імовірністю”, а “ймовірно”, “вірогідно” (а ще краще – “певно”, “напевно”, “вочевидь”, “радше за все”). Наприклад: “То він таки, вірогідно, приїде.”

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “нервувати”, а “нервуватися”. Наприклад, “Чому ти так нервуєшся? Все буде добре”. (Слово “нервувати” є в українській мові, але має дещо інше значення: воно вживається лише в значенні “псувати нерви іншим”, як- от: “Її слова мене неабияк нервують”).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “місцями” (як прислівник), а “подекуди”. Наприклад: “Подекуди завтра в Чернівецькій області передбачається дощ”. Не лише “йде дощ”, а “дощить” або “падає дощ”. Наприклад: “А за вікном усе дощить і дощить”; “Дивись: дощ уже не падає”. Не тільки “в іншому місці”, а й “деінде”. Наприклад, “Будь ласка, розповідай ці свої “казки” деінде, та не тут”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “в першу чергу”, а “передусім”, “найперше”, “насамперед”. Наприклад: “Передусім виконай ось ці завдання, а відтак вже думай про складніші”; “Насамперед він дбає про родину, а кар’єрні успіхи для нього другорядні”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “посмішка”, (якщо йдеться про доброзичливу і неглузливу емоцію), а “усмішка”, “усміх”. “Посмішка”– здебільшого тільки коли йдеться про глузливу, кепкувальну реакцію. Наприклад: “Радісна усмішка (а не “посмішка”) осяяла її обличчя”, але “Ледь помітна зневажлива посмішка (а не “усмішка”) майнула в нього”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ! Не “підводити підсумки”, а “підбивати підсумки” або “підсумовувати” чи (в певних контекстах) . Наприклад: “А тепер – підбиймо підсумки нашої дискусії!”; “Не забудь наприкінці своєї статті підсумувати”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “металобрухт”, а “брухт”. Наприклад: “Приймаємо брухт”. (Слово “брухт” в українській мові не застосовується ні до чого іншого, крім як лише до МЕТАЛЕВИХ пошкоджених предметів, тому частинка “метало-” є зайвою).

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО ! Не “багатообіцяючий”, а “далекосяжний” (або “обнадійливий”, “перспективний”). Наприклад: “Ваші ідеї переконливі, а тому мають далекосяжні перспективи”; “Те, що Вам вдалося зробити, – дуже обнадійливе для подальшого розвитку справи”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “захоплюючий”, а “захопливий” або “напрочуд цікавий”. Наприклад: “Сюжет фільму – справді дуже захопливий”; “Вона розповіла напрочуд цікаву історію”. Не “вражаючий”, “вражаюче”, а “дивовижний”. Наприклад, “Те, що сталося, – дивовижний випадок.”

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “завідуючий”, “командуючий”, а “завідувач”, “командувач”. Наприклад: “Завідувач кафедри (а не завідуючий кафедрою”) виголосив наукову доповідь”; “Командувач армії (а не “командуючий армією”) видав наказ”. Не “швидкоспалахуючий”, а “займистий” або “легкозаймистий”. “Біля джерел вогню поводьтеся обережно з легкозаймистими речовинами”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “в подальшому” (як прислівник), а “надалі” чи “згодом”. Наприклад: “Надалі він вже так добре знав цю справу, що не потребував жодних помічників”; “Згодом вам підвищать зарплатню”. Не “втратити свідомість”, а “знепритомніти”. Наприклад: “Через тривале перебування під променями спекотного сонця вона раптом знепритомніла”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “не дивлячись на щось…”, а “незважаючи на щось” або “попри щось”. Наприклад: “Незважаючи на всі зусилля, ми не зуміли впоратися із тим завданням”; “Попри ускладнення, вона все завершила вчасно”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “у відповідності із…”, а “відповідно до…” Наприклад: “Відповідно до законодавчих змін нам належить оформити ще кілька додаткових документів”. Не “згідно чого”, а “згідно з чим”. Наприклад: “Згідно із новим законом ти вже маєш таке право”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “дякуючи…” (при вказівці на сприятливу причину), а “завдяки…” Наприклад: “Завдяки гарній погоді вдалося оглянути всі архітектурні цікавинки міста”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “у зв’язку з…” (при вказівці на підставу чогось), а “з огляду на…” або “з причини…”, або й просто “через…” Наприклад: “Через запізнення він не почув кількох виступів”; “З цієї причини я мушу виїхати з міста”. Не “із-за…” (при зазначенні причини чогось), а “через..”. “Це сталося через її недбалість”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “по крайній мірі” і не “в крайньому випадку”, а “принаймні” чи (в деяких контекстах) “бодай”, “хоча б”. Наприклад: “Принаймні спробую його переконати”; “Зроби бодай частину роботи, коли не зможеш всю”; “Прийди хоча б на одну із зустрічей”.

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “з тих пір”, а “відтоді”. Наприклад: “Відтоді ми з ним товаришуємо”. Не “з цих пір”, а “відтепер”.( “Відтепер ти відвідуватимеш її щотижня”). Не “до цих пір”, а “досі”. (“Досі вона не могла цього збагнути, а тепер їй вдалося”). Не “з яких пір”, а “відколи”.(“Відколи він про це знає?”)

ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО !Не “приймати до уваги”, а “брати до уваги” або “зважати на…”. Наприклад: “Прошу взяти ці факти до уваги”; “Зваж, що обставини змінилися”. Не “прийти в голову”, а “спасти на думку”. Наприклад: “І як мені це раніше не спало на думку”.