Презентація "Григорій Савич Сковорода – одна з найвидатніших постатей української культури XVIII століття".

Тема: Григорій Савич Сковорода – одна з найвидатніших постатей української культури XVIII століття.

Григорій Сковорода: філософ, поет, педагог. Григорій Савич Сковорода – одна з найвидатніших постатей української культури XVIII століття. Його філософські погляди, поетична творчість та педагогічна діяльність мали значний вплив на розвиток української думки.

Дитинство та юність: Народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині в козацькій родині Сави та Пелагеї. Батько Сава Сковорода був рядовим козаком, у мирний час займався шинкуванням і продажем вина в Чорнухах; помер наприкінці 1730-х або на початку 1740-х років. У сім років Григорія віддали до чотирирічної дяківської школи в Чорнухах.

Навчання: У серпні 1734 року Григорій вступив до Києво-Могилянської академії, яка на той час перебувала на вершині свого розквіту. У 1735—1738 роках продовжив навчання в наступних граматичних класах, вивчав латинську мову, прозові та поетичні твори цією мовою. У 1741 році, не завершивши клас філософії залишає академію і у 1744 повертається знову на навчання.

Закордонна мандрівка (1745—1750): При вході до православної церкви встановлена меморіальна дошка. Текст: «У моїй любій Гунгарії. На цьому місці стояла православна дерев'яна церква, в якій у 1745—1753 роках був півчим і звідси вирушав у мандрівки по Угорщині та інших країнах Європи великий український просвітитель-гуманіст філософ і поет Григорій Сковорода». Дошка була встановлена 1998 року товариством української культури в Угорщині. Пам'ятна дошка на стіні храму Миколи Чудотворця у місті Токай

Перебування в Переяславі (1750—1759)У 1750—1751 році переяславський єпископ Никодим (Скребницький) запросив Сковороду працювати учителем поетики в нещодавно заснованому колегіумі в Переяславі. Сковорода погодився, підготував свій курс і розпочав заняття. За три-чотири місяці назрів конфлікт зі Скребницьким, якого не вдовольняли методи викладання Сковороди і який наполягав на дотриманні старих зразків. Сковорода не погодився змінити написані ним правила для поезії. Владика образився, Сковороду вигнали. Один з класів колегіуму з фігурою Сковороди, тепер Меморіальний музей

Перебування в Ковраях: У вересні 1751 року він відновив навчання в Києво-Могилянській академії, вступивши на богослов'я. Восени 1753 року Сковорода прибув у село Каврай Переяславського полку, де був маєток Степана Томари, був “інспектором” з навчання старшого сина Василя. У Томари Сковорода мешкав близько шести років. Улітку 1759 року Сковорода покинув Каврай. Природно-історичний комплекс Г. С. Сковороди

Харківський колегіум (1759-1762): У 1759 року Сковорода прийняв запрошення викладати поетику в Харківському колегіумі. У 1760 року Сковорода звільнився з колегіуму. Упродовж 1760—1762 років жив на самоті, розмірковував над Божественним промислом і пізнанням себе. Оселився на пасіці на березі Лопані в Гужвинському лісі за 10 верст від Харкова і зажив життям пустельника. Пам'ятник Григорію Сковороді (Харків, Покровський сквер)Пам'ятний знак на території Харківського Покровського монастиря

Дивний випадок зі Сковородою: У травні 1770 року Сковорода поїхав до Києва, зупинившись у свого двоюрідного брата і прожив у нього 3 місяці. У серпні зі Сковородою трапився дивний випадок. Якось він раптом відчув неспокій, невимовне бажання покинути Київ і повернутися до Харкова. Він швидко почав збиратися в дорогу, примовляючи, що в Києві буде чума. А 3 вересня 1770 року в Києві почалася чума. Пам'ятник Григорію Сковороді в Києві

Сковорода в пошуках мудрості: - На початку 1772 року Сковорода прийняв запрошення відставного полковника Степана Івановича Тев'яшова (1718—1790), який бажав взяти у нього кілька домашніх уроків, і прибув в Острогозьк.- Від Тев'яшова Сковорода помандрував до Якова Правицького в Бабаї.- Надалі Сковорода неодноразово бував у Гусинці, далі у Валках, Ізюмі, Куп'янську, Липцях, Моначинівці, Охтирці. Меморіальна дошка на фасаді Охтирського міського краєзнавчого музею Погруддя біля Бабаївського будинку культури, село Бабаї

Філософія Сковороди: Філософія Сковороди – це синтез християнства, античної філософії та народної мудрості. Відомий афоризм: «Всякий шукає щастя, та не кожен знаходить його в собі». Філософія Сковороди актуальна і сьогодні, адже вона торкається вічних питань буття людини.

Літературна спадщина: Байки: «Бджола», «Мартин», «Лисиця». Пісні: «Де сердцю спокій?», «Всякому городу нрав і права». Філософські діалоги: «Алфавіт», «Сад божественних пісень». Творчість Сковороди відзначається простотою і доступністю мови, глибоким змістом та оригінальністю образів. Жодного свого твору Сковорода за життя не надрукував. Окремі примірники рукописів збереглися в друзів, зокрема у Якова Правицького в Бабаях — трактати «Наркіс» і «Асхань».

Педагогічна діяльність: Виступав проти формального навчання, відстоював ідею самоосвіти. Важливе місце в його педагогіці займала природа. Багато подорожував, виступав перед селянами з промовами про мораль і освіту. Педагогічні погляди Сковороди були далеко попереду свого часу.

Остання мандрівка філософа: Останній рік життя Сковорода проживав у селі Пан-Іванівка. Помер 9 листопада (29 жовтня ст.ст.) 1794 року в селі Пан-Іванівка (на сьогодні Сковородинівка Золочівського району Харківської області). На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: «Світ ловив мене, та не впіймав…». Могила в Сковородинівці

Вплив на українську культуру:Ідеї Сковороди мали значний вплив на розвиток української філософії, літератури та педагогіки. Його творчість перекладена багатьма мовами світу.Ім’ям Сковороди названо вулиці, школи, бібліотеки. Сковорода – це символ українського просвітництва. Портрет Григорія Сковороди у молодості

Цитати: Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора. Не за обличчя судіть, а за серце. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений. Класна кімната та скульптура Г. Сковороди. Меморіальний музей Г. С. Сковороди (м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл.)

Письменники і митці, які надихалися його ідеями: Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Леся Українка, художниця Катерина Білокур, композитор Микола Лисенко.Ідеї Сковороди продовжують надихати нові покоління митців тому, що вони є вічними. Його філософія актуальна і сьогодні, адже вона торкається таких питань, як:- гармонія з природою;- сенс життя;- свобода особистості.

Вшанування памяті: Меморіальна дошка. Інститут лінгвістики у Братиславі, Словаччина. Скульптура біля Українського дому, Вашингтон

На честь Григорія Сковороди названі:Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Харківський національний педагогічний університетімені Г. С. Сковороди

Ботанічні пам'ятки: Дуб Сковороди у СковородинівціДуб Сковороди на валу Великого укріплення Більського городища, поблизу селища Котельва Полтавської областіШовковиця Сковороди

Музеї: Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди в селі Сковородинівка Харківської областіМеморіальний музей Григорія Сковороди — музей, розташований у будинку колишнього колегіуму у Переяславі. Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у смт Чорнухах Полтавської області

У нумізматиці та філателії:«Григо́рій Сковорода́» — срібна ювілейна монета. Поштова марка України, присвячена Г. С. Сковороді, 1997 рік 500 гривень Національного банку України. Поштовий блок «До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Сад божественних пісень», 2022 рік

Зруйнована спадщина:6 травня 2022 року о 23 годині під дах музею влучила російська ракета, виникла пожежа.

"Сад божественних пісень" оживає у виконанні бандуриста Тараса Компаніченка: Пісня «Всякому городу нрав і права», автор ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА. Співає Тарас Компаніченко. https://www.youtube.com/watch?v=Nju. BACc-f-EГригорій Сковорода - Тарас Компаніченко: пісня "О діброво! О зелена!» Вірші, Сад божественних пісеньhttps://www.youtube.com/watch?v=D3jattafm2 A

Дякую за увагу!