Презентація. Григорій Сковорода. Життєвий і творчий шлях.

Григорій Савич Сковорода Непересічність постаті Риси характеру Освіта Життєва позиція Твори Погляди і переконання Захоплення Художній світ Критика Теорія літератури Кросворд Тест Фонотека

Великий філософ-мислитель, просвітитель, гуманіст, поет-демократ, новатор, талановитий педагог, музикант, видатний учений, мандрівник.

1734-1741 рр. – Григорій навчається в Києво-Мо- гилянській академії. 1744-1745 рр. – продов- жує навчання в Києво-Могилянській академії. 1751-1753 рр. – повертається на навчання в Києво-Могилянську академію.

Цікавився історією свого краю, збирав фольклор, грав на скрипці, любив учителювати.

1741–1744 рр. – служить у придворній хоровій капелі в Петербурзі. 1745–1750 рр. – мандрує по Німеччині, Австрії, Польщі, Угорщині, навчається у видатних професорів. 1750–1751 рр. – викладає піїтику в Переяславському колегіумі. 1755–1759 рр. – працює домашнім учителем у поміщи- ка Степана Томари в селі Ковраях на Полтавщині. 1759–1760, 1762–1764 рр. – викладає в Харківському колегіумі.

1769-1794 рр. – мандрує по Україні, створює нові вірші й філософські трактати.

Душа – головне в людині. Ні про що не турбуватись – значить не жити, а бути мерт- вим. Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний. Ставлення до людини – поба- жання їй щастя. Серце – зміст людини, а без нього вона опудало й колода.

Світло й тьма, тління й вічність, віра й безчестя складають світ цей і по- трібні одне одному. Деякі люди пробивають стіну лобом інших, а на прийом протискуються самі. Не важко вмерти за дру- га, важче знайти друга, за якого варто вмерти.

Світ ловив мене, та не спіймав. Прагнемо вершини, щоб принаймні оволодіти сере- диною. Духовна зброя сильніша за тілесну … Безумцеві властиво жал- кувати за втраченим і не радіти тому, що залиши- лось. З усіх втрат втрата часу найтяжча…

Жити слід так, щоб побачити у жорстокому – ніжне, у гіркому – солодке, у мотлосі – милість, у буйнощах – смак, в отруті – поживу, у смерті – життя, у безчесті – славу.

Сам ти такий, яке те, що ти любиш і осягаєш. Найнижча посада буває людині причиною щастя, коли до неї є природній нахил. Наскільки трудне все те, що непотрібне і дурне! Наскільки легке і солодке все те, що істинне і потрібне.

Коли в тебе людське серце – співчувай, якщо хочеш – ревнуй і гнівайся, та уникай ворогування і злобної зарозумілості з ядучою насмішкою. Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне? Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий!

Хто соромиться визнати не- доліки свої, той з часом безсо- ромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою. Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця. Бути дуже незадоволеним со- бою – слабкість, бути дуже задоволеним собою – дурість. Не шукай щастя за морем.

Музей у Сковородинівці

У творах центральною була ідея щастя людини і людства. Сковорода закликає шукати його на землі. Проблема щастя людини, народу і людства, боротьби за нього стала центральною в новій літературі. Збірка “Сад божественних пісень” є своєрідним лірич- ним щоденником, у якому відбилися життєві події, роз- думи, ліричний настрій їх ав- тора.

Захоплення природою, весел- ковою гамою її кольорів, барв, тонів висловлено в новій для давньої української поезії формі. Поезія Сковороди відбиває іс- торію тогочасного суспільства, стан громадської думки. Автор доводить, що закріпачення на- роду руйнувало усталену мо- раль, виробляло в певної части- ни людей потворний психоло- гічний комплекс прислужницт- ва, холуйства, безпринципності, самозбереження ціною життя інших.

Його поезія служила високій меті звільнення людини від кріпацтва. Джерело людського щастя поет бачив у соціальній і національній волі. Філософію Г. Сковорода вважав тією міфічною провідною ниткою Аріадни, що допомагає людині вийти з найскладнішого становища в житті. За ним “філософія чи любомудріє спрямовує усе коло справ своїх до того, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, якість думкам, яко голові всього“.

Ідея “природної людини“ у Сковороди поглиблюється ідеєю спорідненої праці. Лю- дина тоді принесе найбільше користі людям, суспільству, коли повністю розкриє свої можливості за покликанням у своєму природному званні і стані. Його ідеал найвищих якостей – людина з високою гідністю, яка не плазує перед тими, хто хоче поставити її на коліна. Така людина буде завжди дбати “про тіло і душу“ і буде щасливою.

Василь Яременко: “Григорій Сковорода до самої смерті жив мандрівним жит- тям, дав рідкісний приклад гармонії слова і діла, науки та життя. Він навчав, як жив, а жив, як навчав”. Павло Тичина: “Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світо-гляду свого – чисту та моральну… Витоки творчого мислен- ня Сковороди такі були потужні, що вони, спадаючи із верховин у долину, ламали на своїй путі усі колючки й бур`ян, перестрибуючи через каміння гостре, і розливались широко по всім роздоллі”. П. Дорошко: «Вербовий шлях, вербовий посох, Перепочинок де-не-де, Мудрець, замріяний філософ До дальніх правнуків іде”.

Сковородинівська криниця у Бабаях на Харківщині

Афоризм (від гр. aphoridzo – відокремлюю, визначаю; aphorismos – означення) – коротке, лаконічне судження, яке в стислій, зруч- ній для запам`ятовування формі містить глибоку думку. Афоризми виникли в народ- них приказках, що втілювали в собі багатовіковий досвід, народну мудрість, філософську думку.

По вертикалі: 1. Відома байка Сковороди “… та Кобила”. 2. Назвіть ім’я Сковороди. 3. У якому селі з 1754 по 1759 жив Григорій Савич та вчителював? 4. У якій родині народився Сковорода? По горизонталі: 5. У якому місяці помер філософ? 6. Григорій Сковорода закінчив … колегіум. 7. Село, в якому народився Григорій Савич? 8. У 1734 році він вступив до Києво-Могилянської… 9. Що робив Сковорода з 1769 року?

1. Де народився Г. С. Сковорода? а) у с. Чорнухи на Полтавщині; б) у с. Сковородинівка на Харківщині; в) у м. Слав`янську; г) у с. Підлисся на Львівщині. 2. У ранньому віці Г. Сковорода грав на: а) бандурі; б) цимбалах; в) сопілці; г) кобзі.

3. Батько Г. Сковороди був: а) малоземельний козак; б) заможний селянин; в) священик; г) музикант. 4. У якому віці був зарахований до Києво-Могилянської академії? а) у 10 років; б) у 12 років; в) у 15 років; г) у 20 років.

5. Яка збірка належить Г. Сковороді? а) «Сад Гетсиманський»; б) «Сад божественних пісень»; в) «Розквітлий сад»; г) «Сад поезій». 6. Яка поетична збірка містить 30 пісень? а) «Байки харківські»; б) «Бджола та Шершень»; б) «Сад божественних пісень»; г) «Байки полтавські».

7. Яка байка Г. Сковороди має ідею “сродної праці”? а) “Чиж і Щиглик”; б) “Голова і тулуп”; в) ”Лев та Мавпи“; г) “Бджола та Шершень“. 8. Хто автор твору “Всякому місту - звичай і права…”? а) Г. Квітка-Основ’яненко; б) Г. Сковорода; в) Г. Тютюнник; г) М. Шашкевич.

9. З якої притчі ці слова: “Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху… Усяка справа має успіх, коли природа сприяє”? а) “Жайворонки”; б) “Бджола і Шершень”; в) “Орел і Сорока”; г) “Ворон і Чиж”. 10. Що викладав Г. Сковорода в Харківському колегіумі? а) піітику; б) християнську етику; в) філософію; г) риторику.

11. Яка думка Г. Сковороди висловлена у таких рядках: «Серце і звичаї людські, а не зовнішні якості мають свідчити за те, хто ти є. Дерево по плодах пізнається»? а) шануй землю рідну; б) праця славить людину; в) розум за плечима не носити; г) друг пізнається в біді. 12. Який афоризм філософ заповів написати на своєму надгробку? а) «Найдорожче за все є життя»; б) «Світ ловив мене, та не спіймав»; в) «Щастя ні від небес, ні від землі не залежить»; г) «І мене в сім`ї великій, В сім`ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим, тихим словом ”.

Фонотека Г. Сковорода. “Бджола та Шершень” Г. Сковорода. “Вступні двері до християнського…” Г. Сковорода. “Кожному місту – звичай і права” Г. Сковорода. “Про свободу” Г. Сковорода. “Собака та Вовк”