Презентація " Хемінгуей та світова література"

Хемінгуей і світова література. Цього симпатичного бородатого чоловіка у светрі так чи інакше знає кожен. Ернест Хемінгуей – титан пера, прижиттєво визнаний класик світової літератури, лауреат Нобелівської й Пулітцерівської премій.

Стилю Хема властиві стислість, жорсткість, влучність, виразність й певна недосказаність. Він обходився без витіюватих, барвистих «декорацій» у вигляді складних речей й яскравих епітетів, подавав читачеві саму суть. Хемінгуей писав з простотою генія. Його стиль з легкістю можна спародіювати, та неможливо повторити.ppt_x

«Все, що ти повинен зробити – написати одне правдиве речення. Написати найправдивіше речення, яке ти знаєш».style.colorfillcolorfill.type

Коли я працюю над романом чи оповіданням, то пишу щодня. Починаю якомога раніше, з першим промінням сонця. Ніхто не заважає, прохолодно, навіть холодно, але берешся до справи й по-тихеньку зігріваєшся. Почнеш, скажімо, о шостій ранку й працюєш до опівдня. Коли завершуєш, відчуваєш себе одночасно й спустошеним, й наповненим до краю, як це буває після зустрічі з коханою.ppt_x

Завжди зупиняйтеся, поки ще пишеться. Це збереже рух й не змусить працювати понад силу. Після цього не думайте більше про роботу, поки не почнете писати наступного дня.ppt_x

Коли письменник пише роман, він повинен створювати живих людей, а не літературних персонажів. Персонаж – це карикатура.ppt_xppt_x

Не треба змішувати справжній містицизм із штучною таємничістю, за якою немає жодних загадок, і до якої вдається бездарний письменник, намагаючись замаскувати своє невігластво чи невміння писати зрозуміло.style.colorfillcolorfill.typeppt_x

Дуже важливо мати в криниці свіжу воду, і краще періодично в міру черпати з неї, аніж викачувати до дна й очікувати, поки вона знову наповниться.

Як людина Ви розумієте, що добре, що погано. Як людина Ви твердо знаєте, хто правий, хто винен. Часом Ви змушені приймати рішення й реалізовувати їх. Як письменник Ви не повинні осуджувати, Ви маєте зрозумітиppt_x

Головне – жити й працювати на совість; дивитися, слухати, вчитися й розуміти; і писати про те, що вивчив як треба, не раніше від того, але й не надто довго потому.style.colorfillcolorfill.type