Тема. Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці ХХ століття. Гійом Аполлінер. Специфіка віршованої форми каліграм у вірші «Зарізана голубка і водограй». Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо»
Мета: ознайомити учнів з течіями модернізму й авангардизму, з головними віхами життєвого і творчого шляху поета; формувати уміння характеризувати образи - символи поезій «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй», розвивати філософське мислення; навички групової роботи; сприяти вихованню активної життєвої позиції, негативного ставлення до війни.
Обладнання: мультимедійні презентації, дидактичний матеріал для групової роботи, словники-шпаргалки, відеозапис віршів «Міст Мірабо» та «Зарізана голубка і водограй.
Тип уроку: урок формування та розвиток компетентностей.
Форма уроку: урок-дослідження.
« Минають дні, а я ще є…»
Ґ. Аполлінер
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація пізнавальної діяльності.
Евристична бесіда.
Який напрям в літературі ми вивчаємо? (модернізм).
Чому він має таку назву? ( модернізм – пошуки нового)
Назвіть відомих вам письменників-модерністів?
IІІ. Оголошення теми, епіграфа уроку
ІV. Робота за темою уроку.
Слово вчителя.
Кінець ХХ – початок ХХІ ст. позначений розмаїттям ліричних форм, виникненням різноманітних течій модернізму та авангардизму. Митці відмовляються від традиційних жанрів і жанрових канонів, шукаючи нові форми для відтворення складної епохи й людського буття. З'являються сміливі новації в жанрових формах, особливо в ліриці авангардистів. З-під пера обдарованих поетів виходять твори, які не відповідають жодному із відомих жанрових параметрів. Ліричні жанри стають напрочуд відкритими для різних впливівТому лірика ХХст. Переважно філософська. Образ, враження й думка тут зливаються воєдино. Образ поета-філософа стає поширеним у творчості різних митців.
як відомо, ХХ століття – століття двох війн, які наклали свій відбиток на долях поколінь, що жили до, під час та післявоєнний період. Вона змінила світобачення людини. Причиною цьому стали дві світові війни. Антропологи стверджують, що війна – це двигун прогресу. Війни породили науково-технічний прогрес, вони стали в деякій мірі каталізаторами де-якихось політичних процесів. Війни, які відбулися в ХХ ст. не були такими війнами. Перша світова війна 1914-1918 р.р. породила багаточисельні протести в західній Європі. Велика революція в Росії. Перша світова війна викликала негативні процеси в Європі, які очолили розвиток всього ходу історії.
Якщо проаналізувати епохи, то може скластися думка про те, що самим безпечним часом для людства була епоха Середньовіччя. Хоча історії відомі такі часи, як чорне Середньовіччя, криваве Середньовіччя. Але, за підсумками дослідників за весь період епохи Середньовіччя загинуло стільки людей, скільки за один день канцтаборів другої світової війни. Перша Світова війна була не такою вбивчою, як друга . Смерті, кров, руйнація… Але разом з тим в літературі початок ХХ ст. був більш романтичним, науково-технічний прогрес зростає, здійснено відкриття:
Але те, що приходить після… .
Приводить до актуалізації розуміння безпритульного людського існування. Це призвело до створення нової літератури.
Хеменгуей говорить у своїх творах про «втрачене покоління». Фраза винайдена не ним. Її вперше застосувала Гертруда Стайн (відома американська письменниця ХХ ст, теоретик), як метафоричний зібраний образ людей, що пройшли війну, повернулися, вижили, але так і не змогли знайти себе серед життєвих катаклізмів . США після війни – країна в якій важко було проявити себе… пристосуватися.
Словник. Пошукова робота з веб-джерелами
Втрачене покоління (або Втрачена генерація) (фр.Génération perdue, англ. Lost Generation) — літературна течія, яка існувала в період між двома війнами — Першою та Другою світовою. Ця течія об'єднала таких письменників, як Джеймс Джойс, Ернест Хемінгуей, Джон Дос Пассос, Томас Еліот, Френсіс Скотт Фіцджеральд, Річард Олдінгтон.
Втрачене покоління — це молоді люди, що покликані на фронт у віці 18 років, часто ще не закінчивши школу, рано почали вбивати. Після війни такі люди часто не могли адаптуватися до мирного життя, багато хто наклав на себе руки, деякі божеволіли. Відбулося занепадання того покоління, на зміну прийшли більш прогресивні люди.
Учитель. Так. Долі героїв пергукуються. Призвані до лав армії люди, які щойно закінчили школи, інститути. Сповнені віри в перемогу зла. Проходять шлях «гарматного м’яса»: гинуть, залишаються каліками на все життя. З самого початку війни опиняються у круговерті історії. Вони залишаються один на один зі своєю долею. Вони, як у Олдінгтона, Ремарка чи Хеменгуея, або виживають, або отримують кулю в останній день війни.
Учитель. Кожен із письменників – модерністів розумів всю складність існування людини на землі, відчував її незахищеність, і кожен з них по-своєму шукав можливості розкриття загадок буття, логіку розвитку світу.
Сьогодні ми більш детально познайомимось з течіями модернізму та авангардизму.
А також мова піде саме про людину: талановиту, добре виховану, багату на друзів, але незрозумілого для багатьох. Ви спитаєте, чому? Але відповіді від мене не почуєте, тому що ви самі повинні зробити висновки щодо життя поета та його творчості. Земля – велика планета. Але сьогодні нас чекає Франція. Франція – країна, на землі якої народилися великі реалісти й романтики, яка стала батьківщиною символістів, а на початку ХХ ст. привернула до себе увагу появою модерністів, серед яких Ґійом Аполлінер.
Щоб зрозуміти творчість Ґ. Аполлінера, потрібно зануритись у його життя, яке наповнене незвичайними подіями.
Презентація «Життєвий шлях Ґ. Аполлінера» (творча робота учня)
Учитель. Нерозділене кохання до Анні Плейден, як зазначають критики, зробила з поета-початківця видатного лірика.
Виразне читання вірша «Зарізана голубка й водограй» (із збірки «Каліграми. Вірші Миру і війни»).
- Бесіда за сприйняттям поетичного твору.
Виразне читання вірша «Міст Мірабо» (зі збірки «Алкоголі»)
V. Закріплення знань та умінь учнів.
VІ. Підсумок уроку
«Коло думок» – вирішення проблемного питання:
На початку уроку я говорила, що Ґ. Аполлінер – талановитий, добре вихований, багатий на друзів, але незрозумілий для багатьох. Чому? Але відповіді від мене ви не почули. Сподіваюсь, ви зрозуміли, чому? Дайте відповідь. Цікаво дізнатися ваше ставлення до творчості поета? Чи зрозумілий він вам?
Слово вчителя
Як бачимо, поезія кінця XIX — початку XX ст. непроста, як саме життя. Але вдумливий читач обов’язково знайде в ній глибокий зміст і красу, відгомін своїх думок, навіть відчує «смак» слова.
VІІ. Оцінювання. Домашнє завдання