Презентація "І. Я. Франко. Титан духу і думки".

Іван Франко. ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Роботу виконала учитель української мови та літератури КЗО «СЗШ№15»ДМРДемченко М. В.

Франко – особистість із хистом надзвичайної сили, винятковою працелюбністю і широким колом зацікавлень. Мікс геніальності і фантастичної працездатності. Його життя – це історія успіху. Історія людини, яка стала собою завдяки власним зусиллям та всупереч обставинам. Він багато в чому був ПЕРШИМ. Франко першим серед українських письменників спромігся заробити на хліб власним пером, очолив першу українську партію, поєднав вишиванку та європейський костюм. Письменник усвідомив себе УКРАЇНЦЕМ, коли УКРАЇНИ ще не було. Він її вимріяв та вистраждав.

Походження прізвища. Походження прізвища науковці вбачають від латинського cлова FRANKUS. Так римляни називали германські племена. Як відомо з історії, на теренах Галичини німці оселялися з XIII століття. Потрапивши в оточення корінного населення, прийняли його мову та звичаї.

БатькиІ. Франко - син-первісток коваля Якова з підгірського села Нагуєвичі, що знаходилося недалеко від Дрогобича (промислового містечка на заході України, давнього центру солеваріння, а в другій половині ХІХ століття – «нафтової столиці» Галичини). Батько Франка, запрошений на іспит, на якому нагороджували найуспішніших учнів, заплакав, почувши першим ім’я свого сина. Матір поета Марія походила із славного роду Кульчицьких. Кажуть, це її легендарний предок – Юрій Франц Кульчицький, герой оборони Відня 1683 року і засновник однієї з перших віденських кав’ярень «Zur blauen Flasche» («Під синьою пляшкою»), – навчив Європу пити каву, отримавши як військовий трофей 300 мішків ароматних зерен.

Іван - Мирон. Яків Франко назвав сина Іваном на честь свого батька. Існував звичай називати дитину іншим «домашнім» іменем, аби вберегти її від нечистої сили. Івана Франка в дитинстві кликали Мироном. Згодом – це улюблений Франків псевдонім. Пізніше поет матиме цілу низку літературних «масок», за якими ховатиме свій правдивий «профіль»: Джеджалик, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Один з русинів міста Львова тощо. Усього близько сотні псевдонімів та криптонімів мав Франко.

Навчання в гімназіїЩе в дитинстві Франко інвестував у свою освіту і розум. Спочатку - звичайна початкова школа, потім школа з німецькою мовою викладання, гімназія. Учився дуже добре, підробляв репетиторством, а на зароблені гроші купував книжки. Коли поету було 9 років, помер батько. Друзі-гімназисти згадували, що Франко після годинної лекції міг дослівно її переказати. Знав напам’ять усього Кобзаря, домашню роботу з польської робив у віршах. У 15 років перекладав Гомера і Софокла!

Маловідомий епізод біографіїКоли Іван Франко навчався у дрогобицькій школі, він мешкав у тітки, яка разом із чоловіком тримала столярну майстерню, де виготовляли весільні скрині та домовини. Інколи замовлень було так багато, що Франку буквально ніде було притулитися, тому він ночував у новеньких трунах. Цей маловідомий епізод увійшов до нової серії 2-го сезону анімаційного серіалу, знятого за однойменним енциклопедичним атласом «Книга-мандрівка. Україна»

Віденський університет. Поліглот. Далі були університети (Львівський, Чернівецький, Віденський) і арешти за громадську і політичну діяльність. Був довгий шлях освіти, самоосвіти і самотворення. Франко знав 14 мов на рівні перекладача! Переклав Гомера, Платона, Шекспіра, Діккенса, Золя, Гюго, Флобера, Гете, Твена, Сервантеса тощо. У Віденському університеті Франко здобув науковий ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію.

Чотири арешти Івана Франка. Франка ув’язнювали за громадсько-політичну діяльність, яку кваліфікували як соціалістичну пропаганду. Перебування в тюрмах підірвало здоров’я Івана Яковича, стало причиною загострення поліартриту та передчасної смерті.1877 рік - арешт за підозрою в організації таємного гуртка.1881 рік - арешт №2: відсутність паспорта.1889 рік - арешт за звинуваченням у сепаратистських настроях і «шпигунстві».1892 рік - судовий процес над Франком та Михайлом Павликом за спробу видання соціалістичної літератури.

Пристрасть до книг. Франко був одержимий книгами: Бібліотеку почав збирати ще в Дрогобицькій гімназії, заробляючи на нові книжки тим, що писав творчі роботи для однокласників. Так назбирав аж 500 томів. Згодом Франкова особиста бібліотека налічувала близько 12000 книг. У домі Франка в окремій кімнаті жили… книги. Франкова бібліотека була однією з найбільших приватних книгозбірень у Галичині. І хоч інколи грошей було катма, зі своїми скарбами Франко не розлучався. На полицях цієї кімнати можна було знайти книжку на будь-який смак і запит.

Книги Франко - затятий бібліофіл, що ледь не проґавив власне весілля, засидівшись у бібліотеці. Коли хтось питав, як він устигає так багато читати, серйозно відповідав: «А я не читаю книжок. Я їх нюхаю!» Вартість особистої книгозбірні Франка була порівняна з вартістю його будинку у Львові, та продати він її відмовився. На щастя, книжки самого письменника не тільки нюхають – за ними знімають фільми і ставлять вистави, його вірші кладуть на музику.

Журналістика — головний вид діяльності Франка Іван Франко заробляв переважно журналістикою. Перелік видань, у яких він виступав автором публікацій чи був серед засновників, доволі поважний:«Друг», «Громадський друг», «Дзвін і Молот», «Світ», «Товариш», «Зоря», «Правда», «Діло», «Народ», «Хлібороб»,«Громадський голос», «Kurjer Lwowski»,«Житє і Слово», «Літературно-науковий вісник».

Львівський університет. Львівський університет Франко так і не закінчив через арешти. Як відомо, він мав викладати в ЛНУ, прочитав вступну лекцію, яка дуже сподобалася студентам. Його, наче рок-зірку, винесли на руках і підкидали догори – аж подерли позичений фрак. На жаль, влада через політичну та громадську діяльність Франка не дозволила йому лишитися за кафедрою. У 2011 році студенти Львівського університету започаткували традицію надягати на його пам’ятник викладацькі бонет і мантію.

Каменяр. Перифраза «великий Каменяр» вкорінилася в українському літературознавстві на підставі образу людини, яка торує шлях і «лупає скалу». Вірш «Каменярі» Франко написав влітку 1878 року. «В основі сеї теми лежали конкретні враження робітників, що товкли каміння на дорозі».

«Зів’яле листя» «Зів’яле листя» – лірична драма Івана Франка, найвідоміша книга його інтимної поезії, уперше видана у Львові 1896 року. Прототипом головного героя став провінційний учитель Супрун, безнадійно закоханий у свою колегу Юлію Шнайдер –поетесу Уляну Кравченко. Після невдалого освідчення, отримавши від панночки відмову, він пропав безвісти.

Музика Іван Франко дружив із Миколою Лисенком, Соломією Крушельницькою, Станіславом Людкевичем, складав пісні й марші. Мав ідеальний слух і прекрасний голос. Микола Лисенко писав музику з його співу. Франкові рядки ожили піснями й романсами. Серед них найвідоміші «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», «Чого являєшся мені…», «Червона калино, чого в лузі гнешся?» Його прозова п’єса «Украдене щастя» лягла в основу двох опер.

Сучасна українська музика на вірші Івана Франка. Пісня "Човен", що є віршем Івана Франка, принесла українському гурту "Один в каное" славу та популярність, а пісня "Знаєш" - визнання Віталію Козловському. Зірка "Голосу країни" Христина Соловій виконує пісню «Отсе тая стежечка», гурт “Плач Єремії” – «Як на вулиці зустрінеш», Артем Пивоваров – “Тріолет”.

«Коли ще звірі говорили»Збірка Франка з двадцяти казок. Автор утілив ідею дружини Ольги написати історії на сюжети світової літератури, адаптовані для дитячого сприйняття. Персонажі збірки мислять, розмовляють і живуть за людськими звичаями та мають прикмети людської поведінки. Вистава за мотивами казок Івана Франка

Франко - вчений Головним конкурентом письменника Франка був… Франко-вчений. Обидві півкулі його мозку працювали на повну з вулканічною потугою, і фантазія поета часом сперечалася з раціональністю науковця. Його інтереси сягали від джерел біблійних оповідань до поетики народних пісень, від середньовічних літописів та апокрифів до поезії Шевченка і європейських символістів, від економіки й статистики до музики й театру. Навіть дітям у казках Франко розповідав не тільки про лисів і левів, а й про бактерії й віруси – коли їх ще лише починали досліджувати під мікроскопом. Що там приховувати: він любив бути ПЕРШИМ!

«Захар Беркут»Історична повість Франка про боротьбу тухольської громади проти татаро-монгольської навали була написана на конкурс журналу «Зоря» та вперше опублікована у 1883 році. Твір є авторською візією ідеального суспільного устрою, заснованого на рівноправності, свободі та взаємодопомозі усіх членів громади, що об’єднуються для відсічі ворогу. Цей твір залишається надзвичайно актуальним, адже перегукується із сучасністю. У 2019 році відбулася екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка. Гасло фільму — «У свободі моя сутність».

Поема «Мойсей»Філософська поема Франка, в якій автор зобразив постать старозаповітного пророка, що вивів ізраїльські племена з єгипетської неволі. Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело, яку побачив І. Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії. Пролог був написаний після закінчення поеми. У ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності.

Родина. Весіллю Ольги Хоружинської та Івана Франка мало не завадив звичайний вірш. Закохані вінчалися у Києві 1886 року. У той час, коли гості зібралися для проведення церемонії, наречений спізнювався. Кинулися шукати і… знайшли. Франко захоплено переписував якийсь рідкісний вірш із випадково знайденої старої книги і зовсім забув про власне весілля. Ольга народила трьох синів і доньку. Франко для сім’ї побудував великий будинок у Львові. Родина Франків щоліта виїжджала на відпочинок на Гуцульщину у компанії Лесі Українки, Михайла Грушевського, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського.

У колі родини. Усі четверо дітей любили тата, часто він розповідав їм чудові казки і байки. За першої ж можливості батько віз малих за місто, на природу.«У нас, немов у звірячій клітці, постійно перебували або голодна кицька, яку тато знайшов дощового вечора й приніс нагодувати, або цуценя чи пташеня», — згадувала Анна Франко. Письменник дуже любив тварин: то принесе додому виходжувати бузька зі зламаним крилом, то заведе кроликів. Але найбільше любив собак. Ті ж, «забувши» про гарні манери, гавкали, коли їм заманеться. Через це Франкові на його улюбленців часто скаржилися сусіди.

Різдво. Традиції. Колядування та відвідини рідних були обов’язковими у святкуванні Різдва для родини Івана Франка. Письменник зі студентських років збирав фольклорний та етнографічний матеріал: колядки, щедрівки, коломийки, народні звичаї, вірування. Різдвяні свята ставали ще однією можливістю зафіксувати давні традиції в різних куточках Галичини. Дружина Ольга випікала багато пиріжків із різними начинками та частувала ними колядників, готувала борщ із вушками, голубці, кутю. Дочка Анна у спогадах описує запах сіна та дідуха, який панував у хаті, як прикрашали ялинку, застеляли стіл, підкладаючи під скатертину сіно.

Спорт У Франковій родині культивувалося гасло «У здоровому тілі — здоровий дух». Прикладом для дітей був батько, який, окрім ранкових водних процедур, вправлявся з гантелями, любив їздити на велосипеді та довгі піші походи. Узимку подвір’я садиби заливали водою — і діти мали ковзанку. На лижах і санчатах з’їжджали з гори вулицею. Навесні влаштовували перегони, ігри та забави. Заохочення до таких розваг переросло в систематичне заняття спортом. Франкові діти відвідували фізкультурні заняття (руханку) у спортивному товаристві «Сокола-Батька», займалися гімнастикою, фехтуванням та лижвярством, грали у футбол і теніс. Тарас і Петро Франки викладали руханку в гімназіях, написали низку праць із тіловиховання та спорту.

Діти Франка. Андрій студіював класичну філологію у Львівському університеті. Був першим помічником Франка, супроводжував у поїздках. Хворів на епілепсію. Тарас з раннього віку виявляв лінгвістичні здібності, навчався у Віденському університеті. Цікавився античною літературою, був одним із фундаторів спортивного руху в Галичині, воював у складі Української Галицької армії. Пізніше працював як науковець в Харкові та Києві. Завідував бібліотекою Івана Франка в Інституті літератури імені Т. Шевченка.

Діти Франка. Петро студіював хімію у Львівській Політехніці, був одним із засновником «Пласту». Воював у легіоні УСС. Автор понад 30-ти запатентованих винаходів з обробки молока, праць зі спортивної тематики, укладач підручника з військової топографії та хіміко-технологічного словника. Автор повістей, оповідань та спогадів про батька. У жовтні 1940 року став першим директором літературно-меморіального музею Івана Франка. 28 червня 1941 року евакуйований зі Львова. Пропав безвісти.

Діти Франка. Анна Франко - українська письменниця, мемуаристка, публіцистка. У молоді роки брала активну участь у громадському та культурному житті. Анну часто бачили на маніфестаціях і мітингах на підтримку соборності та незалежності держави. На пропозицію заступника голови Центральної ради Володимира Винниченка працювала в Міністерстві внутрішніх справ. Мала синів Тараса і Мирона. Після смерті чоловіка Анна емігрувала до Канади й оселилася в Торонто. Займалася просвітництвом, культурною діяльністю , публікувалась у діаспорних виданнях.

Хобі письменника. Фанатичний грибник , який на грибах знався краще від карпатських горян. «Ловля риб — моя пристрасть», — казав Франко. Найбільше любив ловити рибу сітями і саком — не на вудку, а в’юнку форель умів упіймати у холодних гірських потоках голими руками. Івана Франка вважають першим професійним туристом, який сам обожнював мандрувати та ще й організовував піші екскурсії рідним краєм. Завдяки цьому його називають ще й засновником зеленого туризму в Галичині.

Майстер сарказму  А чи знаєте ви, звідки родом фраза «А-ба-ба-ґа-ла-ма-ґа»? Це фраза зі знаменитого Франкового оповідання «Грицева шкільна наука», злиті докупи слова «А баба ґаламаґає». Тобто, верзе дурниці, каже нісенітниці. Іван Франко знаний як влучний жартівник. Одного разу навіть вийшов зі скрутної ситуації, розборонивши бійку і запропонувавши бешкетникам надиктувати лайки до нотатника. А син Петро оповідав, як батько давав 10-20 сотиків зі словами: «На, пропий на яблука».

Вражаюча працездатність. Франко був головою першої української політичної партії, що мала назву Русько-українська радикальна партія. Ведучи активну політичну діяльність, Іван Якович підтримував феміністичний рух. Грандіозна працездатність Франка не дає сучасним письменникам шансів перевершити його рекорд. Кожні два дні на світ з’являвся новий твір — вірш або новела, роман чи оповідання. За роки активної праці з-під пера Івана Франка вийшло 220 видань, тобто 5-6 книг у рік!

Енциклопедист Франка називають енциклопедистом, бо в коло його наукових зацікавлень входили проблеми історії та теорії літератури, літературної критики, мовознавства, фольклористики й етнології, етнографії й культурології, економіки й соціології, статистики, філософії тощо. Письменник написав близько 6000 творів різних жанрів.

Нобелівський лауреатІван Франко – перший українець, кандидатуру якого було висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури (наприкінці 1915 року). Щоправда, йому так і не судилося її здобути: чи то через передчасну смерть (він помер менше ніж через пів року після висування, у травні 1916-го), чи то через брак підтримки, чи то через статус представника недержавної, «недостатньо цивілізованої» нації.

Національний літературний канон. Франко – не тільки один із найпродуктивніших, але й один із найвідоміших українських письменників. Справа не лише в кількості написаного, а в інтелектуальній відвазі торкатися найрозмаїтіших тем , у потужній емоційній енергетиці текстів.

Вишиванка. Обов’язковим атрибутом української ідентичності в сім’ї Франків поруч із рідною мовою була вишиванка. Письменник виніс традицію носити вишиванку з отчого дому і не зраджував їй упродовж усього життя. Водночас чоловічу вишивану сорочку, цей обовʼязковий елемент українського національного строю, Іван Франко носив з європейським костюмом-трійкою. І це був новаторський підхід до трансформації образу українського інтелігента, у якому поєднувалися прадавня українська традиція і модерні запити нової епохи.

Ідеал національної самостійності Іван Франко одним із перших сформулював ідеал національної самостійності як головний орієнтир політичного поступу всіх українців. Це саме той ідеал, за який сьогодні проливають кров сотні тисяч українців у протистоянні російській агресії, виборюючи право бути вільними, незалежними.

«Народе мій..»Вчитуймося у твори Франка, вслухаймося в його слова і знайдемо в них ту силу, яка допоможе нам збудувати Україну, про яку всі ми мріємо.