Презентація "Іменник"

Іменник Величко Наталія Володимирівна

 Іменник – це самостійна змінювана частина мови, що означає предмети, назви ознак, кількостей, станів, дій та явищ і відповідає на питання хто? що?

Іменник поділяється на: Конкретні (стіл, ручка); Абстрактні (життя, щастя); Назви істот і неістот (брат, комар); Назви явищ природи (дощ, лід); Власні й загальні назви (Харків, школа); Назви ознак (білизна, холоднеча); Назви кількостей (одиниця, трійка); Назви станей і дій (одужання, біг);

Конкретні і абстрактні явища: Конкретні – це предмети, явища, які пізнаються органами чуття людини (нога, олівець, книга); Абстрактні – іменники, що називають поняття, властивості й ознаки, явища , почуття, одиниці міри та ваги, які не мають конкретного предметного значення (інтеграл, тонна, грам);

Назви істот і неістот: Істоти (хто?): Назви людей (дівчина, герой); Назви тварин, птахів, риб, комах (лев, ведмідь, орел); Міфологічні та демонічні назви (домовик, відьма); Неістоти (що?): - Сукупність людей, тварин (народ, рій);

Власні та загальні назви: Загальні іменники – це узагальнені назви однорідних предметів (день, роса, сівба); Власні назви – це індивідуальні назви, що виділяють предмет з однотипного ряду (Олена, Харків, Мурко); Власні назви пишуться з великої літери; Назви газет, журналів, фірм, кораблів та ін. беруться в лапки;

Рід іменників: Рід мають тільки іменники в однині: Чоловічий (син, кравець) Жіночий (стіна, жінка) Середній (місто, море) Спільний (сирота, замазура)

Число іменників: Іменники, що мають форми однини і множини; Іменники, що мають лише форму однини; Іменники, що мають лише форму множини;

Іменники, що мають форми і однини і множини: Дерево-дерева; Вишня-вишні; Стіл-столи;

Іменники, що мають лише форму однини: Назви речовин (масло, молоко, сіль); Назви дій, абстрактних понять, ознак (стрільба, біг, кохання); Власні назви (Говерла, Сатурн); Збірні іменники, що означають сукупність предметів, але сприймаються як єдине ціле (колосся, приладдя);

Іменники, що мають лише форму множини: Назви праних предметів (щипці, ножиці, штани); Назви речовин і матеріалів (дрова, висівки); Назви проміжків часу або періодів (сутінки, канікули); Назви дій, у яких бере участь декілька осіб (іменини, проводи); Назви почуттів, емоцій, дій ( радощі, пустощі);

Відмінки іменників: Називний (хто? що?); Родовий (кого? чого?); Давальний (кому? чому?); Знахідний (кого? що?); Орудний (ким? чим?); Місцевий (на кому? на чому?); Клична форма;

Відміни іменників: І відміна – ж.р., ч.р., сп.р., закінчення -а, -я; ІІ відміна – ч.р. з закінченням -о (вікно, море); - с.р. закінченням -о, -е, -я (крім іменників з суфіксами -ат, -ят, -ен); - з суфіксами -ище, -исько; ІІІ відміна – ж.р. з нульовим закінченням, та слово мати; IV відміна – с.р. із закінченням -а, -я (-ат, -ят); закінченням -я (суфікс –ен);

Способи творення іменників: Префіксальний: дід – прадід; Суфіксальний: гриб – грибок; Префіксально-суфіксальний: береза – підберезник; Безафіксний: підписувати – підпис; Основоскладаня: пароплав, стінгазета; Словоскладання: школа-інтернат; Абревіація: ГЕС, ООН; Перехід з іншої частини мови: вчительська, учений;

Не з іменниками: Разом, коли: Слово без не не вживається: недуга, негода; Не – префікс, який утворює слово з новим значенням і може замінюватися синонімом без не: недруг (ворог);

Не з іменниками: Окремо, коли: Є протиставлення: не воля, а рабство;

Імена по батькові: -ович – при творенні чоловічих імен по батькові: Васильович, Ігорович, але Ілліч, Кузьмич; -івна (ївна) – при творенні жіночих імен по батькові: Борисівна, Петрівна; Деякі утворюють дві форми: Сава – Савич, Савович;

Правопис складних іменників: Разом: Складні іменники, утворені шляхом поєднання двух або більше основ, одна з них дієслівного походження: самохід, вертоліт; Складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ: чорнозем, чорногуз; Складні іменники, утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ: лісостеп, носоріг; Складні іменники, утворені з дієслова в нвказовій формі та іменника: горицвіт, зірвиголова; Складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка та іменника: сторіччя, шестиденка (750-річчя); З частиною пів-, напів-, полу-, (піваркуша, полукіпок); Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурток;

Правопис складних іменників: Через дефіс: Іменники, що означають протилежні за значенням слова: купівля-продаж; Іменники, що позначають професію, спеціальність: лікар-еколог; Іменники на позначення казкових героїв: Зайчик-побігайчик; Іменники, у яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: блок-система, жар-птиця; Іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання: генерал-губернатор; Іменники, що означають складені одиниці виміру: кіловат-година; Складені іменники з першою складовою частиною віце, екс, максі, міні, обер, віце: екс-чемпіон, віце-президент; Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-ост; Скорочені іменники, у яких наводиться початок і кінець слова: б-ка (бібліотека);

Правопис складних іменників: Прикладка: Якщо у ролі прикладки виступає родова назва, то між озвучуваним іменником і прикладкою ставиться дефіс: звіробій-трава; Якщо узгоджуваний іменник, що має атрибутивне значення, виступає в ролі прикладки і постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом: вовк-жаднюга; Пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями, між ними завжди ставиться дефіс: дівчина-грузинка й грузинка-дівчина; Якщо прикладка входить до складу терміна, вона втрачає атрибутне значення, перетворюючи словосполучення на складний іменник без сполучного звука: гриб-паразит, жук-короїд;

Послідовність розбору іменника: Назва частини мови. Загальне значення. Початкова форма (названий відмінок однини). Особливості лексичного значення: Власна чи загальна; Назва істоти чи неістоти; Морфологічні ознаки: Рід; Число; Відмінок; Відміна, група (якщо є); Синтаксичні ознаки: Роль у словосполученні; Роль у реченні; Особливості вимови і написання.