Презентація "Імпресіонізм в українській літературі"

ІМПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Імпресіонізм – ностальгійний спалах мрії про гармонію. Юрій Кузнецов

Як художнє явище імпресіонізм виник насамперед у живописі. Назва (від фр. impression – враження) однієї з основних течій модернізму походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» (1873).

Картина «Враження. Схід сонця»  (1872) Клода Моне започаткувала новий стиль  — імпресіонізм. У  квітні 1874  року вона була продемонстрована на першій виставці «Анонімної кооперативної спілки художників, скульпторів і  граверів», що пізніше стала відомою як «виставка імпресіоністів». Митці-імпресіоністи прагнули дослідити те, що відбувається в  конкретний момент і  в  певному місці, схопити миттєвість, кольоровий ефект розмитості та незавершеності. Імпресіонізм у  живописі протистояв академічному образотворчому мистецтву, а  в  літературі виявився в  пошуку художніх засобів, які дозволили  б зануритись у  внутрішній світ людини. Цей стиль мав потужний вплив на мистецтво слова через малярські прийоми. Техніка імпресіоністичного малювання полягає в  тому, що в  природі жоден відтінок не  існує окремо від іншого і  всі вони поділяються на  основні та додаткові. На перший погляд, на полотнах немає чітких форм, наявні тільки штрихи, натяки на об’єм, проте все це  створює в  глядача певне враження. Саме  це і  є  головною метою митця-імпресіоніста.

Спочатку поняття «імпресіонізм» закріпилося за особливостями світобачення французьких живописців (Клод Моне, Едуард Мане, Огюст Ренуар, Каміль Піссарро, Едгар Дега, Альфред Сіслей), згодом поширилось у музиці (Клод Дебюссі, Ігор Стравинський) та скульптурі (Огюст Роден).

У літературі ж імпресіонізм пов’язують насамперед з іменами французьких письменників Гі де Мопассана, Жуля та Едмона Гонкурів, а також австрійця Стефана Цвейга, норвежця Кнута Гамсуна.

Для мистецтва імпресіонізму ідеалом була гармонія. «Бачити, відчувати, виражати – у цьому все мистецтво», – так свого часу брати Гонкури визначили чільну рису імпресіонізму.

Порівняльна таблиця реалізму й імпресіонізму. Реалізм. Портрет несе велику об’єктивну інформацію про людину (вік, соціальне походження, вдачу, темперамент). Пейзаж точно і повно окреслює місце подій, характеризує ситуацію, часто епоху та суспільство. Митці прагнуть до типізації й узагальнення. На світогляд персонажа мають вплив суспільство, раса, нація, природа. Дійсність є такою, якою ми її бачимо; усе має причини та наслідки. Письменник виражає своє ставлення до світу, намагається активно на нього вплинути.Імпресіонізм. Портрет мало інформативний, складається з кольорів або колористичних деталей. Пейзаж не подає відомостей про ландшафт, замальовується здебільшого звуковими враженнями. Дійсність зображується в момент сприйняття. Кожна людина індивідуальна, тому її дії, вчинки можуть бути неординарними, необґрунтованими. Дійсність, люди, речі не такі, які є, а такі, якими ми їх уявляємо, як ми до них ставимося. Письменник виражає свої враження від дійсності.

На відміну від реалізму, імпресіонізм вільний від повчальних настанов, заідеологізованості, адже фіксація «миттєвого враження» – відкриття, зроблене поза впливом традиції, норми, ідеології, – становила для імпресіоністів «правду життя». Мистецтво імпресіоністи розуміють як найвище знання, що здатне проникати у найінтимніші глибини існування особистості й одухотворювати світ.

Імпресіоністові важливо показати враження як сліди, що залишаються в психічній, духовній і душевній сферах, а це можна зробити лише через почуття і переживання. У мистецтві імпресіонізму нема чіткого поділу на прекрасне й потворне. Важливішою є переконливість вражень, адже саме цим зумовлена особлива увага до внутрішнього світу особистості, навіть ірраціональної сфери.

Яка з  картин створена в  реалістичному стилі, а  яка  — у  модерному?{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Олександр Богомазов. Ліс. 1915 рік{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Анна Білінська-Богданович. Півонії. 1886 рік{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Реалізм{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Імпресіонізм

Відвідай віртуальну галерею українських художників-модерністів. Поділися враженнями від їхніх полотен.

У чому полягає різниця між імпресіонізмом і  реалізмом. Заповни таблицю, порівнявши їх.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Літературний напрям. Мета написання твору. Спосіб оповідіГерой. Часопростір тексту. Основні жанри. РеалізмІмпресіонізм

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Літературний напрям. Мета написання твору. Спосіб оповідіГерой. Часопростір тексту. Основні жанри. Реалізм. Зобразити формування характеру герояпід впливом соціально-історичнихобставин. Дійсність описанау формах самої дійсності, історизм, соціальний аналіз. Типовий герой у типових обставинах. Хронікально-побутовий, біографічний, історико-культурний хронотопи: зв’язок людського характеру з навколишнім середовищем, історичними подіями. Повість, роман, комедіяІмпресіонізм. Відтворити миттєві враження. Динамічність, нетипові моменти й ситуації, нюанси відчуттів, кольорів та звуків. Носій вражень і переживань. Фрагментарний, актуальний хронотопи. Поезія в прозі, новела, есе

Розгляньте сучасне зображення Руанського собору та репродукцію картини французького художника-імпресіоніста Клода Моне.

Погляньте на звичайну фотографію цього ж собору. Ви бачите прямі обриси, важкі опори й форми. Художник-реаліст постарався б зобразити собор якомога натуральніше — з точними формами й освітленням… Але не Моне, маляр-імпресіоніст. Він хоче, щоб ви бачили не стільки собор, скільки барви, відбиті на соборі, власне, освітлення, як воно бачиться йому. Це майже сновидіння про собор, враження від нього, настрій.

Для імпресіонізму важливою стає увага до колористики. Не тільки в малярстві, а й у літературі колір починає передавати час – неповторність моменту, навіює певні почуття, настрій. В імпресіонізмі відбувається зміна кута зору оповідача: всезнаючий реаліст відсторонено, ніби збоку спостерігає за зображуваним, зате митець-імпресіоніст освітлює внутрішній світ людини, її чуттєву сферу, ніби «магічною лампою» (Іван  Франко). Усі образи, які створює письменник-імпресіоніст, є лише символами, а не інформацією про навколишній світ. За кожним звуковим, зоровим враженням криється миттєва емоція, фрагмент переживання героя.

У літературі імпресіонізму предметом мистецького зацікавлення стає не фабула – послідовна зміна подій та явищ, а окремі елементи світовідчуттів. Звідси відмова від традиційно впорядкованого сюжету, особлива увага до фрагментарної композиції. Значної ваги набуває пейзаж, однак це вже не тло, як у літературі реалізму, а засіб розкриття внутрішнього світу персонажа. Пейзаж стає динамічним, мінливим, акцент робиться на окремих промовистих деталях. Важливою є і колористика пейзажу, нюансування відтінків, найтонших переливів, гри світла й тіней.

Серед українських письменників імпресіонізм як стильова течія асоціюється перш за все з ім’ям Михайла Коцюбинського. У його творах неповторною веселкою заграла музика барв рідного слова. Врешті, саме цього митця ще за життя за гру барв і своєрідну сонячність літературних текстів називали великим Сонцепоклонником.«Серед українських письменників і діячів українського слова Михайло Коцюбинський був одним із нечисленних аристократів». Микола Євшан

Риси імпресіоністичної поетики притаманні також ранній творчості Василя Стефаника, виразно характеризують прозу Марка Черемшини, Ольги Кобилянської. Згодом їхні традиції розвинули Павло Тичина, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Михайло Івченко, Володимир Винниченко. Однак у порівнянні із західноєвропейським імпресіонізмом, саме в українській літературі цей стиль має виразніше лірико-романтичне забарвлення. У стильовій манері українських авторів виявився синкретизм творчих методів (часто імпресіонізм поєднується із неоромантизмом і символізмом). Нове світосприйняття вимагало від письменників інших засобів художності, оригінальної, яскравої тропіки (в основі художності імпресіонізму – метамова, символіка, міфотворчість).

У нашій літературі становлення імпресіоністичної поетики відбувається наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і пов’язане з популярним у цей час жанром поезії в прозі, з якої й народилася імпресіоністична новела. За формою тексту такий художній твір наближений до прози, а за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть іноді з фрагментами римування – до поезії. Уперше у світовій літературі до поезії в прозі звернувся Шарль Бодлер («Малі поезії у прозі», 1869). Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру.

Жанр поезії в прозі трансформувався в «синтетичну новелу» – мініатюрний прозовий твір, у якому домінувала тенденція до синтезу в літературі здобутків суміжних мистецтв, насамперед музики й живопису, іноді – навіть скульптури й декоративно-прикладного мистецтва. Зокрема щодо новелістики Марка Черемшини Іван  Денисюк зауважив: «Його літературний стиль нагадує стиль гуцульського мистецтва – вишивки, щедро інкрустованої різьби, сміливих, у буйних кольорах прикрас одягу». А Сергій Єфремов визначає стильову складову прози Марка Черемшини як «високодосконалу трансформацію етнографічного романтизму».

Риси літературного імпресіонізму{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}відсутність чіткого подієвого сюжету (наявний внутрішній сюжет){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}фрагментарність характеристик героїв{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}пейзаж, портрет, інтер’єр (позасюжетні елементи) не  мають суттєвого смислового навантаження: важливим є  враження героя від  природи, зовнішності інших  персонажів  тощо{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}незвичайний ракурс розкриття теми, характерів героїв (через враження інших персонажів){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}контрастність (наявність бінарних опозицій на всіх рівнях тексту){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}велике значення надається кольорам, відтінкам, напівтонам

Поезія в  прозі «Утома» Михайла Коцюбинського. Душа моя втомлена  — і  навіть той жаль, що почуваю, нагадує лиш усміх, застиглий на обличчі мерця… Я маю жаль до неба, бо хмари, що проходять по ньому, не  лишають там жодного сліду: воно знов стає ясним й  блакитним. Жаль маю до землі, бо тіні, що вкривають її, пересунуться на інше місце, і, де було тьмяно і  сумно, знов ляже золото сонця. З жалем дивлюсь на воду: мов дзеркало, одбиває вона красу світу, і  коли невдоволена навіть  — ламле всі лінії й  фарби і  творить своє. І маю жаль я  до осінньої рослини: кожна брунька ховає в  собі надію життя і  дасть нові пагони. Тоді як я… Тоді як попіл надій моїх нерухомою хмарою завис наді мною, тоді як сонце щастя не  зжене з  душі тіней, як дзеркало душі моєї померкло, потьмарилось, не  одбива нічого, тоді як те, що  облетіло і  стало голим,  — не  розів’ється знову. І чом не  живу я, вища істота, як те мертве небо, як нежива земля, як вода, як рослина? Спитати? Не хочу… Втомився…

Поспілкуймося. Чому цей твір належить до модернізму?Які ознаки імпресіонізму є у творі?Які художні засоби використав автор для створення образної системи поезії в прозі?

Діалог із текстом. Поясніть походження назви «імпресіонізм». Як ви розумієте вислів братів Гонкурів про визначальну рису імпресіонізму: «Бачити, відчувати, виражати – у цьому все мистецтво»?Які два типи вражень лежать в основі зображення людини митцем-імпресіоністом і реалістом? Кого з українських письменників-імпресіоністів ви знаєте?

Домашнє завдання. Опрацювати сторінки 170-173. Об’єднавшись у «малі» групи (3–5 осіб), методом проєктів підготуйте власні презентації теми «Імпресіонізм у західноєвропейських та українських літературі й малярстві». Підготувати повідомлення про М. Коцюбинського, прочитати новелу «Intermezzo». Повторити ознаки модернізму.