Презентація "Інфекції, що передаються статевим шляхом та їх профілактика"

Інфекції, що передаються статевим шляхом та їх профілактика. Підготувала. Вчитель біології Криворізького навчально-виховного комплексу №81 «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - ліцей» Турчин Наталія Леонідівна

Особливості ІПСШІнфекції / захво́рювання, що передаю́ться стате́вим шляхо́м (ІПСШ / на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки.у вітчизняній медицині виділяють у групу венеричних захворювань. ІПСШ можуть передаватися й іншими механізмами і шляхами: гемоконтактним (гепатит B), Контактно, через мікропошкодження шкіри  (короста), вертикальним (від матері до дитини,ВІЛ).

Особливості ІПСШНа відміну від більшості інфекційних захворювань після ІПСШ, як правило, не виникає імунітет і, у разі повторного зараження, хвороба розвивається знову. Видужання не настає само по собі: без лікування людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя. Частина з цих хвороб призводять при тривалому перебігу до безпліддя та можливості передачі від матері до дитини. За результатами численних досліджень встановлено, що наявність ІПСШ суттєво підвищує ризик передачі та інфікування ВІЛ статевим шляхом.

До ЗПСШ відносять:вірусні інфекції: ВІЛ-інфекція, герпесвірусні інфекції (генітальний герпес, цитомегаловірусна інфекція, інфекція, яку спричинює герпесвірус людини 8-го типу, включаючи саркому Капоші), загострені кондиломи (ураження, які спричинює папіломавірус людини), гепатит С, гепатит B, контагіозний молюск тощо;бактеріальні інфекції: сифіліс, гонорея, м'який шанкр, пахова гранульома (венерична лімфогранульома), хламідійна лімфогранульома, хламідіоз,урогенітальний мікоплазмоз, уреаплазмоз;протозойні інфекції: трихомоніаз;грибкові інфекції: кандидоз (молочниця), гарднерельоз;паразитарні захворювання: педикульоз, короста

групи венеричних захворювань: Розрізняють три групи венеричних захворювань:класичні: сифіліс та гонорея;захворювання, які переважно локалізуються у статевій сфері: хламідіоз, трихомоніаз, кандидозний вульво-вагініт, мікоплазмоз, генітальний герпес, бактеріальний вагіноз тощо;захворювання, які мають як статевий, так і нестатевий шлях передачі: короста, гепатит В, лямбліоз тощо.

Шляхи передачі ІПСШОсновною особливістю ХПСШ є відносно висока сприйнятливість збудників до умов навколишнього середовища, наслідком чого є необхідність прямого контакту для інфікування збудником.при незахищеному статевому контакті (включаючи орально-генітальні форми). орально-статевий контакт і використання сексуальних іграшок (вібратори), підвищує ризик інфікування при захищеному за допомогою презерватива статевому акті. Зокрема, заразитися папіломавірусом можливо при тісному побутовому контакті; трихомонада вагінальна може тривалий час зберігати свої інфекційні властивості у вологому середовищі (мокрі рушники, гладкі поверхні). Збудник корости або лобкова воша може передаватися контактно-побутовим шляхом через предмети вжитку. Вертикальний шлях передачі інфекції передбачає інфікування дитини матір'ю або батьком (ВІЛ-інфекція, гепатит В тощо). гемоконтактно - через застосування медичних (шприці, зубні екстрактори тощо) і немедичних (татуаж, манікюр та педикюр тощо) інструментів, при переливанні кровопрепаратів, як це відбувається при гепатиті В, ВІЛ-інфекції.

Поширення ІПСШНа сьогодні більше 1 мільйонів випадків захворювань, що передаються статевим шляхом, відбувається щодня у всьому світі. Щорічно 357 мільйонів випадків ІПСШ припадає на 4 хвороби: урогенітальний хламідіоз, гонорею, сифіліс та трихомоноз. Близько 500 мільйонів людей у світі є зараженими вірусом простого герпесу II типу. Більше 290 мільйонів жінок на планеті заражені папіломавірусами. Для багатьох з цих хвороб характерний малосимптомний перебіг хвороби, що значно утруднює своєчасну діагностику і зменшує можливості профілактики. За даними МОЗ в Україні щорічно реєструється близько 400 тисяч нових випадків хвороб у такому порядку: сифілісу, гонореї, хламідіозу, герпесу, сечостатевого мікоплазмозу, генітального кандидозу і трихомоніазу.

Гонорея. Збудники: Гонококові бактерії. Уражують слизові оболонки. Симптоми: Біль при сечовипусканні, гнійні виділення зі статевих органів біло-жовтого кольору, помутніння сечі і присутність в ній білих ниток або пластівців. У чоловіків симптоми часто більш виражені. У половини жінок виразних симптомів не простежується. Наслідки: У жінок гонорея може спричинити запалення органів малого таза, яке в 17 % є причиною безпліддя, у 10 % - позаматкової вагітності. Профілактика: Утримання від статевих стосунків. Взаємна подружня вірність,а також статевих партнерів. Використання контрацептивів.

Хламідіоз. Збудники: Хламідії. Уражують слизові оболонки. Третина осіб, уражених гонококом, хворі також і на хламідіоз Симптоми: Після інфікування людина відчуває дискомфорт при сечовипусканні, а через 2-3 дні з’являються водянисті виділення зі статевих органів. У жінок цих симптомів часто нема. Наслідки: Як і при гонореї, у жінок може спостерігатися запалення органів малого таза. Якщо інфікована жінка народжує дитину, існує ризик розвитку в немовляти пневмонії або запалення очей. Профілактика: для захисту новонародженого - повідомити лікарів.

Сифіліс (пранці)Збудники: Бліда спірохета. При контакті зі шкірою чи слизовою оболонкою збудник «просвердлює» поверхню й проникає в організм. Інфекція може передаватися при будь-яких контактах, навіть через поцілунок або спільний рушник. Симптоми: Первинний сифіліс - відкрита виразка (шанкр). Може з’явитися на губах, у роті, навколо статевих органів. Вторинний сифіліс - підвищена температура тіла, висипка на шкірі, біль у м’язах, великі генітальні бородавки. Наслідки: За тиждень чи два шанкр може сам собою загоїтися, і хворий думає, що він здоровий. Однак у наступні 2-3 місяці розвивається вторинний сифіліс. Ця стадія також минає, але інфекція продовжує руйнувати організм. Через деякий час настає третя стадія хвороби, яка вражає життєво важливі органи й може спричинити смерть. Профілактика: дотримання правил особистої гігієни у побуті

Вірусні ІПСШ:генітальний герпес. Збудники: Вірус герпесу простого. Існує два його види. Один спричиняє лихоманку на губах, другий - ІПСШ: висипання і виразки на статевих органах людини. Обидва типи вірусу передаються при безпосередньому контакті. Симптоми: Біль, свербіння, виділення зі статевих органів. Навколо них з’являються пухирці, які через 10-12 днів вкриваються кіркою і зникають. Повторні висипки тривають до п’яти днів. У половини інфікованих їх нема, але вірус залишається в організмі. Симптоми захворювання: характерні висипання - пухирці з прозорою рідиною на голівці статевого члена, на внутрішньому листку крайньої плоті, рідше в промежині і на мошонці в чоловіків;у жінок - на слизовій піхви , шийки матки, на шкірі промежини, стегон і сідниць. При цьому можуть збільшуватися пахові лімфатичні вузли, може підвищуватися температура, а також виявлятися герпетичний цистит, який характеризується частими і болючими сечовипусканнями. Через кілька днів пухирці лопаються і на їх місці утворюються хворобливі виразки, які заживають приблизно через тиждень. 

Генітальний герпес. Наслідки: Загальновизнано, що генітальний герпес особливо небезпечний для новонароджених, які були в контакті з вірусом під час пологів. У них можливі запалення очей, шкіри, центральної нервової системи, а в окремих випадках настає смерть. Профілактика: Утримання від статевих стосунків. Взаємна подружня вірність, а також статевих партнерів. Використання контрацептивів. Для захисту малюка - повідомити лікарів. Зазвичай матерям з активною формою герпесної інфекції призначають кесарів розтин. Лікування генітального герпесу включає в себе застосування противірусних препаратів, імуномодулюючих ліків. Важливо розуміти, що абсолютно вилікувати герпес неможливо, оскільки, потрапивши одного разу в організм, він залишається там назавжди. Для попередження рецидивів захворювання необхідна консультація з імунологом, який призначить підтримуючий курс імуномодуляторів та проконсультує з приводу подальших дій.

Хламідіоз. Хламідіоз - це захворювання, яке викликається бактеріями роду хламідій, які живуть усередині живої клітини, подібно вірусу. Тому виявити і лікувати хламідіоз дуже складно. Для діагностики використовуються більш точні методи: ПЛР, РІФ, ФІТЦ. Симптоми: склоподібні виділення з сечовипускального каналу, свербіння і неприємні відчуття при сечовипусканні, незначне підвищення температури, загальний стан слабкості. Відчуття печіння під час сечовипускання, набряклість або біль у яєчках, статевого розряду, болі в животі, болісний статевий акт, незвичайні вагінальні кровотечі.

Трихомоніаз. Трихомоніаз вражає піхву в жінок, а у чоловіків - передміхурову залозу і сечовипускальний канал. Найчастіше зараження відбувається в результаті статевого акту, якщо людина контактує з хворим або носієм інфекції. У медичній практиці досить рідко зустрічається побутовий шлях передачі трихомоніазу, саме тому основним шляхом все-таки вважається статевий. Симптоми у жінок: жовтуваті виділення з піхви, які іноді супроводжуються неприємним запахом, біль при сечовипусканні; свербіж та почервоніння зовнішніх статевих органів. Симптоми у чоловіків : печіння і хворобливі відчуття при сечовипусканні, виділення з сечовипускального каналу; симптоми простатиту при ураженні передміхурової залози. Діагностика захворювання проводиться на основі мазка з уретри і подальшого посіву на живильне середовище. Основним шляхом лікування трихомоніазу є застосування протівотріхомонадних препаратів. Крім того - масаж передміхурової залози, інстиляції уретри, прийомом імуностимуляторів, фізіотерапія.

Мікоплазмоз і уреаплазмоз. Щодо мікоплазмозу і уреаплазмозу в даний час ведуться активні дискусії. Справа в тому, що у 25-75% здорових жінок дані збудники присутні в невеликій кількості в уретрі, прямій кишці, у піхві. А перетворитися на шкідників вони можуть у певних ситуаціях: при поєднанні з іншими інфекціями, на фоні зниженого загального та місцевого імунітету. 

ВІЛЗбудники: Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) Наслідки: ВІЛ-інфекція — невиліковне захворювання. Існують препарати, що стримують розмноження вірусу і зменшують вірогідність його передачі від матері до дитини. Без цих препаратів ВІЛ-інфекція є смертельним захворюванням. Профілактика: Утримання від статевих стосунків. Взаємна подружня вірність, а також статевих партнерів. Використання контрацептивів. Уникання контактів із кров’ю інших людей. Для захисту дитини потрібне спеціальне лікування і штучне вигодовування.

ВІЛ/СНІДСНІД, або Синдром набутого імунодефіциту - важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яке пошкоджує імунну систему людини, і таким чином знижує опірність організму проти будь-якого захворювання. Збудником є вірус, що має вигляд спіральки у трикутній серцевині. Він носить назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними у Західній Європі, та ВІЛ 3, на який страждають переважно американці та африканці. Вірус вражає Т-лімфоцити, що служать для його розмноження, та макрофаги, що розносять його по організму. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу у організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може призвести до смерті людини.

Пам’ятай!При всіх ІПСШ важливо звернутися до лікаря в перші дні після появи симптомів захворювання. Вчасно призначене лікування сприяє одужанню. Якщо цей час упущений або займаються самолікуванням, захворювання переходить у хронічну стадію. Дуже важливе одночасне лікування обох партнерів, щоб уникнути повторного зараження.

Профілактика та боротьба з ІПСШПоняття «безпечна статева поведінка» (безпечний секс), що включає в себе: Правильне і систематичне використання чоловічих і жіночих презервативів;Правильне застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, які значно знижують, але повністю не усувають ризик зараження;Періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної діагностики;У разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) спеціалізоване лікування;Статева стриманість;Обов'язкове повідомлення статевих партнерів;Вакцинація проти онкогенних вірусів гепатиту B і папіломавірусів людини.

Пам’ятайте!Деякі люди вважають, що заразитись венеричними хворобами можна тільки статевим шляхом і після певного віку. НІ!Заразитись від хворої людини можна й нестатевим шляхом - якщо не дотримуватись сучасних гігієнічних вимог і користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, його одягом, рушником, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах. Сприйнятливість до зараження венеричними захворюванням підвищується у стані сп'яніння алкоголем чи наркотиками.

Цікавий факт Група учнів з Академії Ісаака Ньютона в передмісті Лондона запропонувала концепцію презерватива, здатного змінювати колір у випадку контакту з якою-небудь інфекцією, що передається статевим шляхом. У латекс будуть інтегровані молекули, що реагують на віруси, а вбудований індикатор «повідомить» діагноз. Так, при наявності папілломавірусів він стане темно-червоним, жовтий колір буде сигналізувати про наявність герпесу, для сифілісу обрано синій колір, а для хламідій - зелений. Розповідаючи журналістам про нову технологію, її творці не уточнили, кого з партнерів зможе діагностувати презерватив нового типу.