Презентація інформаційного проекту «Збережемо наш скарб – рідну мову»

Презентація інформаційного проекту

«Збережемо наш скарб – рідну мову»

Мета: інформувати учнів про історію заснування Міжнародного дня рідної мови, формувати знання учнів про шлях становлення рідної мови, прищеплювати і розвивати  почуття патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб; виховувати любов до рідної мови, бажання досконало її знати.

Обладнання :  вислови про мову, плакати, малюнки, присвячені рідній мові, мультимедійна презентація «Збережемо наш скарб – рідну мову».

Слайд № 1. 21 лютого увесь світ відзначає свято своєї рідної мови. День рідної мови проголосила Генеральна конференція ЮНЕСКО у листопаді 1999 року.  На землі проживає безліч людей різних культур і різних національностей, вони сповідають різну віру й розмовляють різними мовами. Однак це не завжди було так...

Слайд № 2.За біблійними переказами, колись всі люди говорили однією мовою. Та згодом люди так загордилися, що захотіли зрівнятися з самим Богом, тому задумали побудувати вежу висотою до небес.

Слайд № 3. Бог вирішив перешкодити їм. Він змусив пихатих людей говорити різними мовами, і вони не змогли більше розуміти один одного.

Слайд № 4. Будівельники не змогли продовжувати будівництво вежі, і їм нічого більше не залишалося, як розійтися по усьому світі. З тих пір кількість мов у світі збільшилося, і на сьогоднішній день налічується близько 7000. Деякі мови перебувають на грані зникнення, а є й такі, які зовсім припинили своє існування.

Слайд № 5. Справжня людина виростає з любові до рідного краю, рідної мови й культури. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Слайд № 6. Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 7000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Слайд № 7. Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб, не задокументовані.

Слайд № 8. Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви має свою історію. 1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3% населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже винятково розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту в Дацці, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 першим міжнародним днем рідної мови.

Слайд № 9. Пям'ятник жертвам боротьби за статус бенгальскої мови, встановлений на території університету в Дацці.  

Слайд № 10.  В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження №34/2002-рп “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”. У розпорядженні, окрім іншого, зазначається: “[…]. Широко відзначити 21 лютого 2002 року, проголошений ЮНЕСКО як Міжнародний день  рідної мови”.

Слайд № 11. Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України.

За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.

Слайд № 12.   Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей.

Слайд № 13.   Наша мова успадкована від мов племен, що населяли Київську Русь. Але ж коли вона виникла? Точної відповіді на це питання немає. В IX ст. було винайдено письмо, складена слов'янська азбука (Кирило і Мефодій були її авторами). Але володіли нею спочатку церковнослужителі. З'явилась писемна церковнослов'янська мова. За записами цією мовою ми можемо приблизно визначити, коли ж з'явилась українська мова — очевидно, ще до XI ст.

Слайд № 14.   Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. Зачинателем її був І. Котляревський, а основоположником — Т. Шевченко.

Слайд № 15.   Загальна кількість носіїв української мови — більше 43 млн. чоловік.

Українська мова належить до слов'янської групи мов, яку традиційно ділять на східнослов'янські, західнослов'янські південнослов'янські. Наша рідна мова, російська та білоруська є східнослов'янськими. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

Слайд № 16. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

Слайд № 17. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

Слайд № 18. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова". В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П". Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

 Слайд № 19. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

Слайд № 20. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

 Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".

Слайд № 21. За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

Слайд № 22. У сучасному світі налічують близько 7000 мов. Ними розмовляє далеко не однакова кількість людей: китайською мовою, наприклад, говорять понад 800 млн., російською 240 млн.

Слайд № 23. У Мексиці існує мова, який може зникнути назавжди, т. к. носіїв цієї мови залишилося всього двоє. Близько 2,400 мов можуть зникнути назавжди. За приблизними підрахунками кожні 14 днів вмирає одна мова.

Слайд № 24. В державі Папуа - Нова Гвінея розмовляють 840 мовами. Це становить 1/7 всіх розмовних мов на планеті.
Слайд № 25.  Існує 13 різних способів написання звуку [0] французькою мовою.

Слайд № 26.  Алфавіт мови ротокас, на якому говорять 4 тисячі осіб, які проживають на острові Бугенвіль (Папуа - Нова Гвінея), налічує всього 11 букв і є найкоротшим алфавітом у світі.

Слайд № 27.  А ось найбільше букв присутня в алфавіті кхмерського мови - основної мови Камбоджі. Їх налічується аж 72 букви.

Слайд № 28.  У китайській мові (мандаринська/кантонська) присутні близько 50 тисяч ієрогліфів. Щоб вільно читати пресу, вам необхідно вивчити близько 2 тисяч ієрогліфів.

Слайд № 29.  «Усі найголовніші іноземні мови можна вивчити за шість років, але для вивчення своєї недостатньо цілого життя». Ф.-М. Вольтер

Слайд № 30.  «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм  відбирає мову». Ліна Костенко.

Слайд № 31.  Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої  сподівання, роздум, досвід, почування”.

Слайд № 32.   „В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною, навічно злитими, здруженими уявляються мені як дві вільнокрилі птиці, — мова і пісня. Бо ж наша мова  - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобріша, найвиразніша мова”, - говорив   П. Тичина.

Мова - скарбниця матеріальної й духовної спадщини нації. Бережіть свою рідну мову!