Презентація ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

Історичний розвиток податкової системи в Українівід часів Київської Русі до сьогодення

Від податків за кордон тікає ніяк не менше людей, ніж від диктаторів. Джеймс Ньюмен (1907-1966)американський юрист і публіцист

Збір податків – виключне право держави. Податки – основа формування бюджету країни, а отже і фінансування цілої низки суспільно необхідних галузей життя: освіти, науки, культури, медицини, соціальних та економічних програм, утримання державного апарату.

Перші податки на Русі: Данина – сплата продуктами сільського господарства і промислів (хутром, воском, медом, хлібом, шкірами тощо). Дари – добровільні підношення підданих. Оброк – плата за користування певними земельними наділами, знаряддями праці тощо. Способи збирання: Повоз: Данину привозили безпосередньо до Києва до княжого двору Полюддя: Князь і його свита збирали данину з жителів князівства та підвладних князів самі.

Оподаткування за часів княгині Ольги947 p. – перша відома реформа податкової системи в Україні. Княгиня Ольга запровадила «становища» - адміністративно-фінансові пункти для збирання данини. Ввела нові податки: «уроки» та «устави», які визначали розмір та зміст зборів і сплачувалися переважно хутром.

Оподаткування за часів князівства Ярослава Мудрого. Складено перше писемне зведення законів - «Руську правду», де детально розроблено систему оподаткування. Одиниця оподаткування – «дим» сім’я, що мала певний земельний наділ, приблизно 15 га).

Оподаткування за часів князівства Ярослава Мудрого З’явилися грошові надходження до казни: мита Мито – за перевезення товарів через міські застави Перевіз – за перевезення товарів через річку Гостинне – за право мати склади з товарами Торгове – за право проводити торжища Церковна десятина - десята частина прибутків населення, що віддавалась на користь церкви Штрафи: Віри – грошові штрафи за вбивство чи каліцтво. Продажі – штрафи за інші злочини

Податки в період монголо-татарської навали. Збирачі податків – баскаки. Вихід – грошовий податок з кожного чоловіка та кожної голови. Натуральні податки ↙ ↓ ↘ Татарщина Ям Тамга Духовенство податки не сплачувало, але на нього покладався обов’язок публічно молитися за татарських ханів.

Податки за часів Великого князівства Литовського. Головним об’єктом оподаткування в XIV ст. була земля. Податки: данина, подимщина, серебщина, посощина, поволовщина, поголовщина, чинш та інші. Податки на рік: з сільського двору: полюддя - 5-10 грошей, поземельне – 10-30 грошей, за 1 віз сіна – 2-3 гроші, за барана – 12 грошів, за діжку вівса – 6 грошей.

Податки за часів Великого князівства Литовського. Крім того, сплачували: • Збіднілі селяни – 2-20 грошей, 1-2 відра меду, 1 куницю. • Заможні селяни - 20-90 грошей, 2-5 відер меду, 1-2 куниці, 12-24 пуди вівса або жита. • Мисливці звільнялися від грошового податку, платили лише медом та хутром. • Рибалки віддавали 1/10 частину виловленої риби. • Ремісники – 6-12 грошей. Великий князь литовський Вітовт

Податкова система Речі ПосполитоїШляхта звільнялася від сплати податків, але несла військову службу. Весь тягар податків несли селяни “хлопи”, які в свою чергу звільнялися від військової служби. Податки: серебщина, подимщина, воловщина, ординщина, дякла, житщина, яловщина. Після земельної реформи 1557 року одиницею поземельного податку став “лан”, з якого селяни сплачували 10-30 грошей.

Податкова система Речі ПосполитоїУ містах жителі сплачували податок з нерухомості – 4% від вартості майна, а також податки з торгівлі та промислів: • чопове і шеляжне – від продажу алкогольних напоїв; • прасовка – за торгівлю сіллю; • пасічний– за бджільництво; • шос – на будівництво доріг; • стація – на постій та утримання війська; • на колядування – під час різдвяних свят. Також збирали податки на міську сторожу, на ремонт міських укріплень, шляхів, гребель, мостів, санітарне обслуговування міста.

Податки війська Запорозького. Головним джерелом прибутків запорожців були трофеї, здобуті на війні з турками, татарами, поляками. Тому податки їх були незначними. Постійні податки називалися “побором”, надзвичайні “стацією”. Від куфи борошна чи продуктів – карбованець; • з пійманої риби – три перші десятки на полковника, писаря й осавула та чотири десятки на січову старшину; • оренда шинка без льоху – 2крб. 50 коп. на рік; • оренда шинка з льохом – 4крб. 50 коп. на рік.

Податки війська Запорозького. За торгівлю на Січі стягували платню: При перевозі через Січ із України в Крим й Польщу білого вина чи горілки з кожної купи брали 1 крб., а також відро вина чи горілки з продавців та 7 відер з тих хто купував. З купців брали податки: за перевіз через річки, за безпеку в дорозі, за конвоювання.

Податки за часів Петра І Для наповнення казни в 1704 році засновано спеціальний штат “прибыльщиков”, які були зобов’язані вигадувати нові податки: поземельний; посажений; криголамний; водопійний; погрібний; з клеймування суконь, шапок та чобіт; з квасних напоїв, варіння пива; з воскобієнь, шкіряного та миловарного промислів; з кузень, пекарень, з продажу свічок тощо. У січні 1705 року вийшов царський указ “о бритии бород и усов”, згідно з яким чоловіки, які носили бороду, щороку сплачували: прості городяни – 30 руб., царедворці – 100 руб.

Податки за часів Петра І Селяни України сплачували податки з кожного двору: • на утворення армії і флоту - 25 коп.; • на будівництво Санкт-Петербурга (північної столиці Російської імперії) - 30 коп.; • щорічний податок - 1-3 рублі. В 1724 році Петром І проведена податкова реформа, згідно з якою всі платежі були замінені єдиним суто грошовим подушним податком, який платили всі громадяни чоловічої статі (крім дворян, духовенства і державних службовців) в розмірі 70 коп.

Податки за часів імператриці Катерини ІІВідмінила подушний податок з купецтва, встановивши гільдійський збір – 1% з капіталу. Селянам України збільшили подушний податок на 40-50%. Ввела збори від винних, соляних промислів і митні збори. Встановила податки для козаків, набагато вищі ніж для інших верств населення.

Податки в Україні в ХІХ столітті В 1875 році встановлено державний поземельний податок – єдиний податок, який сплачували з своїх земель поміщики. В 1887 році подушний податок замінили на поземельний. В 1895 – 1897 проведена податкова реформа міністром фінансів Росії С. Вітте, якою встановлені податкові збори: • 3% від прибутків підприємств, акціонерних товариств; • роздатковий податок з купців; • введена державна монополія на спиртне. В 2-3 рази збільшено подушний і оброчний податки. Встановлено прибутковий податок з поміщиків, нові непрямі податки: акцизи, мита, гербовий збір, збори з страхування, збір з пасажирських квитків та вантажів.

Податкова політика за часів УНРВведено в облік гривні. Прямими податками були прибутковий, промисловий і поземельний податок – але їх сума в бюджеті країни була незначною. Затверджено непрямі податки: введено цукрову і вину монополію; встановлено акцизи на виноградне вино, горілку, чай, пиво, дріжджі, тютюн та цигарки, сірники, продукти нафтопереробки; встановлено митні збори на імпорт.

Податкова система України за часів Радянської влади7 грудня 1917 року Раднарком прийняв декрет з оподаткування. Встановлено прямі податки: прибутковий, одноразовий, податок на приріст прибутків, контрибуція з буржуазії, 3% податок з обороту торгівельних підприємств, податок з публічних видовищ і розваг, збір у “фонд дитячого харчування ”, також була встановлена значна кількість непрямих податків.

Податкова система України за часів Радянської влади. Для сільського населення в 1919 році введено продрозверстку, а в 1921 році продподаток. Для населення, що не займалося сільським господарством у липні 1921 року введено промисловий податок, а у листопаді 1922 року прибутково-майновий податок. В 1925 році впроваджено нові податки: квартирний податок (для будівництва житла); військовий податок.

Податкова політика СРСРВ 1930 році проведено податкову реформу Замість існуючих для підприємств 86 податкових платежів і зборів введено два податки: податок з обігу; податок з чистого прибутку. Сільські господарства сплачували сільгоспподаток, що становив 12% від отриманого прибутку і 8% суми оплати праці колгоспників. З 1933 року роль податку виконували обов’язкові натуральні поставки сільгосппродукції (що є головною причиною Голодомору 1932-1933 років).

Податкова політика СРСРНаселення сплачувало прибутковий податок, а також до 1941 року збір на потреби житлового та соціально-побутового будівництва. З початком Великої Вітчизняної війни введено: воєнний податок (існував до 1946 року), податок на неодружених та незаміжніх, підвищено ставки сільгоспподатку.

Податкова реформа незалежної України. Податкова служба України утворена 1 липня 1990 року Постановою Ради Міністрів України від 12 квітня 1990 року №74 „Про створення державної податкової служби в Українській РСР” у складі Міністерства фінансів. Статус, функції та правові основи діяльності податкової служби в Україні визначені Законами України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” та від 24 грудня 1993 року №3813-ХІІ „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Податкова реформа незалежної України. Президентом України 22 серпня 1996 року видано Указ № 760/96 “Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій”, яким встановлено, що ДПА України є центральним органом виконавчої влади, а податкові адміністрації в областях, районах, містах і районах у містах – самостійними одиницями, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій, та Указ від 30 жовтня № 1013/96 “Питання державних податкових адміністрацій”.

Податкова реформа незалежної України. В жовтні 1996 року, згідно з зазначеними указами, у складі Державної податкової адміністрації України було утворено податкову поліцію, що з лютого 1998 року почала називатися податковою міліцією. Для покращання обслуговування платників податків з використанням сучасних технологій постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року №1049 у складі ДПА України утворено Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби. Було створено єдину базу податкових знань, яка охоплює уніфіковані й офіційно затверджені відповіді на всі питання, що виникають при нарахуванні й сплаті податків.

Податкова реформа незалежної України. На виконання Указу Президента України від 09.12.10 №1085 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” розпочато реорганізацію Державної податкової адміністрації України у Державну податкову службу України. Законом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI затверджено Податковий кодекс України.

Податкова реформа незалежної України. Стратегічні теми та мета Державної податкової служби України: 1. Удосконалення системи адміністрування податків і зборів. Впровадження електронних сервісів обслуговування і нових моделей податкового супроводу великих платників податків. 2. Стимулювання інвестиційного клімату, зростання економіки, створення рівних конкурентних умов. Неупереджене, справедливе застосування чинного законодавства, обмеження можливості корупційних проявів.

Податкова реформа незалежної України 3. Забезпечення стабільного і ритмічного наповнення бюджетів всіх рівнів. 4. Стабілізація податкового законодавства. Ініціювання удосконалення законодавчих змін здійснювати в тісному діалозі з бізнесом та громадськістю, знаходити паритет інтересів держави і підприємців. 5. Підвищення рівня податкової культури та її пропаганда серед всіх учасників податкового процесу.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! ©Світлана МАЄВСЬКА