Історико-

мемуарна проза

Загальн вдомост

Проза давньої   української     л тератури представлена     творами стор ограф чного характеру, зокрема козацькими л тописами

ХVІІ–ХVІІІ ст.

Писалися вони осв ченими людьми, вих дцями з старшинської верх вки. Основними джереламибули спогади самих автор в, св дчення сучасник в под й, давньоруськ л тописи та хронографи, прац чужоземних стор ограф в, л тературн пам’ятки, народн думи, сторичн п сн , перекази. Історичн в домост в козацьких л тописах викладенв р зних жанрових формах: публ цистичних нарис в, переказ в та художн х опов дань, розм щених у хронолог чному порядку без зазначених дат або стислихпов домленьза роками.

1                                                           Тема твору: зображенняпод й Визвольної в йни 1648–1654 рр. п д головуванням Б. Хмельницького та п слявоєнної доби.

 Ідея: возвеличенняБ. Хмельницького,його

2                                                           мудрост , см ливост , р шучост , винах дливост , людяност  водночас засудження тих, хто намагався п дступним,зрадницькимшляхом заволод ти     гетьманського     булавою п сля смерт видатногонародноговатажка.

3

Основна думка: героїчн стор нки сторичного минулогоє св дченням того, що народ повинен ушановувативидатних оборонц в р дної земл  зневажливо ставитися до ворог в — як внутр шн х, так  зовн шн х.

У центр розпов д — под ї в йни та п слявоєнної доби. Автор описує козацькбунти (полкІ.

Золотаренка), вбивство гетьмана Брюховецького, под ї Переяславської ради; правильну пол тику,

впроваджувану Хмельницьким (союз з кримським ханом протиполяк в); зраду викупленого

Хмельницькимз невол І. Виговського

благородногоД. Многогр шного, що в дмовився в д гетьманства «як стара д вка в д хорошого

жениха». З жалемрозпов дає Самовидець про

м жусобн чвари старшиникозацької п сля смерт Б.Хмельницького, марннамагання якось вийти з протекторатуРос ї.

Авторство

Видаючи цей рукопис у своїй друкарн , П.

Кул ш озаглавив йоготак: «Л топис

Самовидця про в йни Богдана

Хмельницького про м жусобиц , як були в Мал й Рос ї пойого смерт ». Дос ще достеменно нев домо справжнєм’я

людини, що ховаласяза псевдон мом

«Самовидець», є припущення, що це полковник Ф. Кандиба або п дскарб й Р.

Ракушка-Романовський,писар І. Биховець. Але можна впевнено стверджувати,що автор л топису бувкозаком з старшини, близьким доверх вки В йська Запорозького.

Істор я написання твору.

Цей монументальний сторичнийл топис був опубл кований у 1848–1864рр.

 С. Величко заглиблюєтьсяв козацьк л тописання,студ ює в ршовану книгу польського автора Самуїла

Твардовського «В йнадомова», працн мецького автора, сторика Самуїла Пуфендорф я  д ар уша Сам йла Зорки, писарята секретаря Хмельницького.Джерелами Величкової прац сталитвори не лише «трьохСам йл в», а й нших автор в, документи, акти, ун версали, менн реєстри, топограф чн описи  власн спостереження та враження.

 Не т льки сторичн документи булиджерелами л тописця, а й народн легенди, перекази, приказки та присл в’я, якими пересипана мова твору. Опов дання Величка про подвиги С рка, козацьк походи в Крим, татарський напад на С ч, про Хмельницького  Барабаша засв дчують неабиякий л тературний хистл тописця, як, до реч , своєр дна, в дм нна в д канон чної,нтерпретац я ним б бл йних сюжет в про Каїната Авеля, Вавилонськувежу, Йосипа та його брат в, царя Соломона,Содом та Гоморру й н.

 Тема: зображення  водночас розм рковування автора над под ями нац онально-визвольної в йни українського народу, часами страшної Руїни п сля смерт

Хмельницького, її причинами  насл дками.

Знаємо про С. Величка дуже небагато.Народився в н, як старослов’янську, польську, латинську,н мецьку мови. На

гадаютьучен , близько 1670р. на Полтавщин в козацьк й родин . Зак нчив Києво-Могилянськуколег ю, знав

службу до канцеляр ї Величко потрапивуже немолодим, майже сорокар чним,  був це, як п дкреслює Валер й

Шевчук, «не такий вже типовийканцелярист». Чому

нетиповий? Боне дбав про власнувигоду, навряд чи мав маєтки, якесь багатство, зате глибоко вбол вав за долю

України. Абув тод час дуже складний. У жовтн 1708 року І.

Мазепа з частиноюкозак в переходить на б к швед в,

нша частина козацтва залишається на боц рос йському.

Перед цим у липн страчують Величковського патрона — В.

Кочубея, а Величко надовго потрапляє до в’язниц .

Ярослав Дзира припускає, щовийшов в н на волю аж 1715

року завдяки сприянню сина Кочубея. В дтод л тописець жив на Полтавщин  «в сел Жуках пов туПолтавського, року 1720» зак нчив св й фундаментальний тв р. Певно,

булаця робота дуже коп тка  виснажлива,бо наприк нц життя свого Величко осл п.

Г. Грабянка походитьз козацького

роду, вчився у Києво-Могилянськ й академ ї. Спочатку був гадяцьким сотником, п зн ше — полковником.

Історичнадов дка щодо написання твору.

 Цейл топис присвяченийвоєнним д ям, що в дбувалися у 1648–1654рр.

Уперше в н був надрукованийу Києв

1854 р. В домо, що Г. Грабянка— людина книжна, добре об знана з л тописами

польськими й українськими.Головним завданням твору авторвважає докладне висв тлення под й Визвольної в йни, зберегти для нащадк в опис героїчних справ українського козацтва.

 У твор наводяться тексти багатьох державних акт в,гетьманських ун версал в, грамот, договор в.

Сюжет.

Особливе м сце в сюжетн й структуртвору надається сказанням про Б. Хмельницького,як описують його розум, пол тичну пом ркован сть, хоробр сть  в ру в український народ (наприклад, викрадення в Барабаша лист в польського короля джуроюХмельницького). Істинною причиною в йни м ж Україною  Польщею Г. Граб’янка називаєзагарбницьк нам ри польської шляхти щодо України, а н як не сваркум ж Хмельницьким та  шляхтичем Чаплинським.

Івсе-таки центральне м сце в дейно-тематичн й структур л топису займає в йна. Ц каво, що автор охоче описує подвиги без менних героїв в йни.Найважлив шим битвам присвячен ц л глави-сказання(битви п д Жовтими Водами, Корсунем). Головнимигероями л топису поруч з Хмельницьким  простими козаками стають хоробр ватажкикозацького в йськаІ. Богун, М.

Кривонос та н. Возз’єднанняУкраїни з Рос єюавтор оц нює позитивно,зображуючи рад сть українц в.

Істор я написання твору.

Історично достов рн факти тут перепл таютьсяз художн м

домислюванням,допущено чимало

неточностей  помилковихтверджень.

Це пояснюється тим, що автор широко використав розпов д учасник в

визвольної в йни, народн перекази, легенди, сторичнп сн , думи, не

перев ряючи достов рност викладених факт в.

 «Істор я рус в» уперше опубл кована в

1846 р. Створення л топису є спробою

всеосяжного огляду стор ї українського народу у нац ональному

патр отичномуключ в д найдавн ших

час в до под й 1769 р

Авторствол топису.

Існує багато припущеньщодо

автора твору. Повна назва його

— «Істор я Русовъ, илималой Рос и, сочинен е Георг я

Конискаго Арх єпископа

Белорускаго». Згодом

досл дники з йшлися на думц , що книга не належить його перу. Існувалаверс я, що це

написав Григор й Полетика —

виходець з української шляхти, палкий патр от, якийоб ймав значну посаду у правлячих колах тогочасної Рос ї.

Інш досл дники твердять,що це праця Григор я та Василя Полетик, про що св дчить їхн листи, у якихзгадується про роботу батька  сина над

якоюсь стор єю. В рог дно, що автором «Істор ї» був Олександр Безбородько, адже тв р знайдено в його маєтку,та й у листах є згадка про

сторичну працю, якою в н займається, але в н був високим сановником Рос йської держави

(канцлером).

 У передмов до «Істор ї Рус в»

В. Шевчук висловлюєдумку про авторство Архипа Худорби, адже снують св дчення про те, що в його маєтку була якась стор я«супроти уряду написана». Цеприпущення є одним з найв рог дн ших.

 Таким чином, автор жив у 2-й пол. ХVІІІ ст.,навчався у Київськ й академ ї,

належав до старшини, жив наЧерн г вщин , в дзначався в льнодумством,

патр отизмом, мав широкий пол тичний св тогляд, негативно ставився до

рос йського самодержавства. О. Пушк н так висловився про автора л топису:

«Шляхетне серце у нього в грудяхп д чернечою рясою».