Презентація "Казка «Україна в майбутньому»"

Казка«Україна в майбутньому»

Зелені Карпати і чорне золото Донбасу.

Збурені хвилі Чорного моря і задумливі ліси Полісся

Розлогі та нескінченні, мов людська пам'ять , степи й вічний плин Дніпра, що витікає з далекої історії і впадає в далеке майбутнє...

Усе це — і не тільки це — Україна.

Дуже давно, вже й ніхто не пам’ятає коли жила маленька дівчина, звали її Україна.

У неї була дуже гарна хатка, біля хатки росли високі стрункі дерева, які щоранку махали своїми вітами вітаючи дівчинку. Навкруг дерев щоранку літали метелики, цвірінькали пташки, сонечко мило посміхалося Україні. А ще біля будиночку росли найкрасивіші квіти, які також щоранку кивали голівками вітаючи свою господиню.

Лісові тваринки любили заходити до дівчинки в гості, адже вона їх завжди частувала чимось смачненьким: ведмедика – бочечкою меду, білочці давала грибочки, зайчику морквину.

Окрім того, дівчинка була дуже працьовита, вона і по дому поралась, ще й встигала вирощувати бурячки, капусту, картоплю, огірочки.

Та одного разу прийшла в її дім біда – поряд оселилося вороже плем’я поганців. Вони були грубі, знахабнілі, ліниві. Спочатку вони забрали у дівчинки весь врожай і бурячки і капусту і картоплю і огірочки, адже самі працювати не вміли і не хотіли.

Коли прийшла осінь і навіть налетів перший сніг, поганці вирішили забрати у України останнє її домівку.

Дівчинка дуже засумувала, гірко заплакала та заспівала сумну пісню. Спів її вітри понесли лісами полями так що почули всі її звірі-друзі, пташки і метелики та кинулись на допомогу.

Гуртом їм було не складно відігнати ворога, вони всі дружньо стали проти ворога і прогнали його. Дівчинка була дуже щаслива і вдячна друзям за допомогу. Всі друзі обнялися і зрозуміли – разом вони сила!!!

Дякую за увагу!