Презентація "Кінематограф Китаю та Японії"

Кінематограф Китаю та ЯпоніїМистецтво10 клас

   Прийнято вважати, що родоначальниками кіно є європейці, оскільки саме в Парижі 28 грудня 1895 року брати Люм'єри продемонстрували перший в історії людства кінофільм. Однак існує й інший погляд на цю проблему-прообразом сучасного кінематографа є театр тіней, відомий в Китаї вже в II-му тисячолітті до н.е.

Театр тіней - це форма візуального мистецтва, заснована на використанні плоских ляльок. У театрі тіней використовувався напівпрозорий екран, на який проектувалися освітлені ззаду рухомі картини або «кадри». Таким чином, в Китаї вважають, що кіно все-таки було винайдено в Піднебесній, а в Парижі воно лише було технічно вдосконалено.

Зоряний час кінематографу Китаю, його розквіт припадає на 70-ті роки XX ст. і асоціюється з ім'ям легендарного Брюса Лі, якого вважають генієм кунг-фу (східних єдиноборств). Під час зйомок картини «Смертельна гра» за загадкових обставин Брюс Лі пішов з життя, а через деякий час аналогічна трагедія сталася з його сином Брендоном Лі, який загинув на зйомках стрічки «Ворон». 

Традиції Брюса Лі успадкував Джекі Чан, з яким  ототожнюють сучасну модель фільмів кунг-фу. Визнаючи Брюса Лі своїм кумиром, Дж. Чан водночас трансформував картини цього напряму, збагативши їх гумором. Завдяки цьому за актором закріпилася слава «китайського Чарлі Чапліна».Іще однією характерною особливістю акторського стилю Дж. Чана є чудова пластика. На відміну від Брюса Лі, Джекі Чан надає елементам східних єдиноборств танцювального характеру.

Найвідоміші китайські фільми в основному відтворюють історичні сюжети, а найбільш пізнаваною рисою є неперевершені сцени протиборств, в яких герої демонструють бездоганне володіння прийомами різних бойових шкіл Сходу. Герой китайського фільму на історичну тематику – певний архетип. Іноді у нього навіть немає імені: вдалий прийом задля того, щоб показати істинних героїв, здатних пожертвувати собою заради держави. Це виховує патріотизм нації.

Загалом китайські фільми є небагатослівними, як правило відстоюють моральні цінності: герой іде до самого кінця, де на нього, зазвичай, чекає смерть. Важливим також є образ жінки. Спілкування чоловіка і жінки відбувається на засадах рівності. Жінка є самодостатньою особистістю – нерідко добре володіє бойовими мистецтвами, здатна на подвиг. На перший план виноситься внутрішня краса, хоча головні жіночі ролі у відомих фільмах грають визнані у Китаї і світі красуні.

Кіномистецтво ЯпоніїЗ «рухомими фотографіями» японці вперше познайомилися в 1896 р., а в 1899 р. вже робили фільми самі. У 1900 р. з'явилися перші хронікальні стрічки. У 1903 р. в Токіо відкрився перший стаціонарний кінотеатр, у1908-му - перша кіностудія. В часи німого кіно показ фільмів у кінотеатрах супроводжувався «бексі» — живим виконавцем. І на відміну від європейських музикантів, він коментував усе, що відбувалося на екрані. У перших фільмах японської кіноіндустрії, використовувалися театральні декорації, як і у традиційному японському театрі «Кабукі», усі жіночі ролі виконували чоловіки.

Світову славу японська кіноіндустрія отримала завдяки творчості режисера Акіри Курасави  майстра самурайських стрічок.

АНІМЕ - це японська мультиплікація,яка на відміну від мультиплікацій інших країн розрахована не лише на дитячу,а й на підліткову або дорослу аудиторії; користується популярністю не лише в Японії, але і у світі. Своєю популярністю вони багато в чому зобов'язані видатному майстру Тезука Осаму, якого називають японським Діснеєм.  Аніме - це анімація виготовлена тільки в Японії, тому твори в анімешній стилістиці, але створені в інших країнах не є аніме.

 Зовнішній вигляд персонажа: Колір волосся часто позначає характер героя: руде — запальний, біле — спокійний, чорне — щось середнє. Розмір очей і ступінь їх блиску показує молодість героя, його відкритість світу. Також великі очі є ознакою краси.

Карикатурно-маленькі (чібі) зображення героїв — ознака того, що герой поводиться по-дитячому;Дуже важливий одяг персонажів, особливо у фентезі. По ньому можна дізнатися рід занять персонажа.

Дякую за увагу. Підготувала: Цимбалюк Ірина Миколаївна учитель мистецтва