Презентація «Кластерні технології в медіаосвіті»

Кластерні технології в медіаосвіті Кластер («сluster» - гроно) - виділення змістовних одиниць об’єкту, проблеми, теми та їх графічне оформлення. Кластер — це графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються як схеми з позначенням всіх зв'язків з-поміж них. Він є зображенням, що сприяє систематизації та узагальненню інформації. Кластер дозволяє систематизувати та графічно зображати складні, багаторівневі об’єкти. Уявлення про кластер дає модель Сонячної системи: зірка, планети, їх супутники. Зірка в центрі – це центральне поняття, планети навколо Сонця – структурні одиниці Сонячної системи. Кожна планета має свої супутники.

Сонячна система

Переваги кластерних технологій Кластер охоплює великий обсяг інформації, залучає усіх вихованців до навчального процесу, викликає інтерес до навчання, сприяє активності дітей, які не бояться помилитися, висловити неправильне судження. Робота з кластером – письмова діяльність, що спонукає писати тих дітей, які цього не люблять. Кластер дає можливість ще й малювати. В груповій роботі кластер є каркасом ідей групи, що дає можливість дітям долучитися до асоціацій та взаємозв’язків, які кожен із них створює. Народжується груповий досвід, який дає доступ до додаткової інформації. Кластер створюється за певний відрізок часу, тож виховується відчуття часу, та індивідуальний розподіл часу кожного учасника.

Застосування кластерної технології Використання кластерів не обмежується ні дидактикою, ні дисциплінами, ні темами, що вивчаються. Кластерна технологія може бути застосована при актуалізації опорних знань; постановці проблем; вивченні та закріпленні матеріалу; виконанні домашніх завдань та контрольних робіт. Кластер є виразним наочним посібником при вивченні складних проблем. Робота дітей над створенням кластерів сприяє засвоєнню будь-якого навчального матеріалу. Створений дітьми кластер показує, як глибоко вони зрозуміли відповідну проблематику, який обсяг інформації був ними осмислений.

Графічне оформлення кластерів Кластери не мають обмежень у графічному оформленні. Але схеми, символи, діаграми мають бути яскравими, виразними, зрозумілими, текст — лаконічним. Робота над графікою розвиває уяву, креат́ивність - творчі здібності індивіда, тобто здатність до продукування принципово нових ідей. Робота над текстом розвиває інтелектуальні здібності. Створення кластерів наповнює будь-яке заняття творчою атмосферою, надихає дітей на новаторську діяльність.

Зразок кластеру “Конфлікт” Причини Види Рівні Фази Конфлікт Типи Суспільний Політичний Концепції

Зразок кластеру “Музейна педагогіка” Формування М Задоволення особистості П потреб молоді Розвиток критичного Мислення Поглиблення дослідницьких та творчих здібностей Формування історичної свідомості та пам’яті Посилення розуміння Причинно-наслідкових зв’язків Пізнання рідного краю Ознайомлення з етнічно- культурними надбаннями Вивчення історичної спадщини Засвоєння народних традицій та звичаїв

Середовище інтелектуального розвитку Кластерна технологія створює освітнє середовище для формування інтелектуальних умінь, дій, логічних операцій; розвитку здатності узагальнювати та структурувати інформацію, знаходити зв’язки між ідеями та поняттями; зосереджено сприймати інформацію та засвоювати її. Діти вчаться виконувати розумові операції: ставити питання; виділяти головне; знаходити аналогії; порівнювати та аналізувати; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; переходити від особливостей до загального; розуміти проблему в цілому. Прийом кластеру розвиває системне мислення, вчить систематизувати інформацію, формулювати оціночні судження; виробляти та висловлювати свою думку, сформовану на підставі спостережень, досвіду та нових знань. Вихованці гуртків розвивають навички паралельного розгляду кількох позицій; здатність до творчої переробки інформації; вміння використовувати набуті знання; працювати з літературою.

Метод розвитку критичного мислення Розвиток критичного мислення є одним із головних завдань медіаосвіти, а також критерієм оцінки медіакомпетентностей. Критичне мислення проходить три стадії: виклик, осмислення, рефлексія. На першій стадії відбувається активізація, залучення всіх учасників до процесу. Метою є відтворення вже наявних знань на відповідну тему, формування асоціативного ряду і постановка питань, на які треба знайти відповіді. На стадії осмислення організується робота з інформацією: читання тексту, обмірковування та аналіз отриманих фактів. На стадії рефлексії отримані знання переробляються в результаті творчої діяльності та робляться висновки. На усіх стадіях можна застосовувати метод кластера.

Робота з кластером на занятті гуртка Застосування кластера можливе протягом усього заняття, як загальної стратегії, так і реалізації завдань кожної стадії. На початку роботи діти фіксують всю інформацію, якою вони володіють з навчальної теми. Поступово під час заняття до схеми додаються нові дані. Краще виділяти їх іншим кольором. Даний прийом розвиває вміння припускати та прогнозувати, доповнювати та аналізувати, виділяючи основне. На стадії виклику діти висловлюють та фіксують усі наявні знання з теми, свої припущення та асоціації, що стимулює пізнавальну діяльність, посилює мотивацію до роздумів на початку вивчення теми. На стадії осмислення використання кластера дозволяє структурувати навчальний матеріал. На стадії рефлексії метод кластера виконує функцію систематизації отриманих знань.

Форми роботи з кластерами Створення нового кластера Складання короткої розповіді по готовому кластеру Визначення терміна (термінів) неповного кластера Коригування, доповнення готового кластера Визначення основного поняття Деталізація окремих характеристик основного поняття

Створення кластеру Кластер можна створювати на папері, на будь-якій класній дошці, у цифровому форматі. Працювати над кластером можна індивідуально в класі чи вдома, в групі вихованців, усім разом з педагогом. Створюючи кластер, слід давати волю уяві та інтуїції, не боятися записати все, що спало на думку. Роботу над кластером треба продовжувати, доки не закінчаться ідеї, щоб створити якомога більше зв’язків. Кластери, створені дітьми різних вікових груп, графічно відтворюють їх актуальний рівень знань та розуміння складних проблем. Доречним буде згодом доповнити, поглибити, скоригувати старі кластери. Діти мають наочно побачити, що в навчальному процесі вони наблизили своє розуміння до об’єктивної реальності. Кластер дозволяє висвітлити важливий момент пізнання, допомогти дітям осмислити зміст складної філософської категорії “процес пізнання”.

Процес пізнання Пізнбння — це сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу. Загальне вчення про пізнання дає філософська теорія пізнання — гносеологія. Пізнання є процесом вироблення знань, вищою формою відображення об'єктивної дійсності, є особливою діяльністю. Розрізняють два рівні пізнання: - чуттєве пізнання, яке здійснюється за допомогою відчуття, сприйняття, уявлення (сенсуалізм); - раціональне пізнання, що протікає в поняттях, думках, висновках і фіксується в теоріях (раціоналізм). Пізнання є буденне, художнє і наукове. Об'єктом пізнання є природа і суспільство. Різні сторони процесу пізнання досліджуються спеціальними науками: когнітивною психологією, історією науки, соціологією науки тощо. Застосування кластеру допомагає дитині усвідомити, що пізнання є безперервним процесом набуття знань.

Пізнання - процес вироблення знань Деяке уявлення про процес пізнання діти отримають, спостерігаючи за колами на воді від камінця. Уявімо, що найменше коло — це знання про якийсь об’єкт. Периметр - є кордон з невідомою об’єктивною реальністю. Якщо наступне коло стане знаннями, то його периметр знову буде відділяти невідому реальність. Так відбувається безкінечно. Процес пізнання неможливо закінчити, а тільки можна продовжити. «Чим більше я знаю, тим більше я розумію, що нічого не знаю», - сказав давньогрецький філософ Сократ. Людство віками повторює цей вислів.

Пізнання сенсуалізм раціоналізм чуттєве реальність раціональне буденне, художнє, наукове Природа, суспільство

Етапи створення кластеру Перший етап – посередині чистого аркуша паперу записується ключове поняття, яке маємо структурувати. Другий етап – вихованці записують навколо ключового слова характеристики, які змогли згадати: ідеї, факти, образи, пов’язані з цим поняттям. Так створюється модель «Хаос». Третій етап – здійснення систематизації. Хаотичні записи об’єднуються в групи, в залежності від того, яку сторону змісту розкриває той чи інший запис, поняття, факт. Четвертий етап – записані слова з’єднуються прямими лініями з ключовим поняттям - «супутником». У кожного з них є свої «супутники». В результаті виникає складна структура, яка графічно показує розуміння поняття, створює інформаційне поле обраної теми. По завершенні структурування доречно створити електронну версію кластеру. Можна створювати власні, або використати готові діаграми, схеми, символи. Такий кластер можна розмістити на сайті закладу, демонструвати на екранах, пересилати, розповсюджувати в соціальних мережах, коригувати. Ця робота сприятиме поглибленню цифрових компетентностей вихованців.

Приклад роботи над кластером «Медіапростір» Кластерна технологія дозволяє систематизувати та графічно зобразити навіть дуже складні об’єкти. Наприклад, медіапростір, для пояснення якого розроблено безліч концепцій. Графічна концепція медіапростору Роберта Штультса

Сучасні концепції медіапростору Медіапростір: культурна і соціальна система, у якій виробляється та транслюється система цінностей, що орієнтує масову свідомість на прийняття універсальних норм. Мережевий медіапростір - взаємодія різних культур, канал для збереження цінностей етнокультур й поширення культурної спадщини. Медіапростір – це не просто відображення реальності, а картина світу, що соціально конструюється та відображає і конструює соціальний простір. Ядром медіапростору є мас-медіа. Медіапростір є активним суб’єктом формування інших видів простору: соціального, культурного, політичного, освітнього. Зміни в соціумі викликають зміни у медіапросторі. Електронні засоби масової комунікації: телебачення та Інтернет займають пріоритетну позицію в системі мас-медіа. Телебачення породжує символічну реальність, яка «переступивши» через екран, стає фактом суб’єктивної реальності людини, воно є «поруч, але не разом».

Медіапростір Телебачення Друкована преса Медіапростір Радіо Соціальні мережі Кластер створюється дітьми молодшого шкільного віку разом з педагогом у процесі бесіди, яка виявляє основні складові медіапростору.

Медіапростір Графічне зображення медіапростору, створене старшокласниками за текстом «Сучасні концепції медіапростору» Модель «хаос».

Цифрові платформи Цифрові системи Онлайн системи управління для мобільних навчанням телефонів Платформи з Цифрові Онлайн офлайн платформи навчальний функціоналом контент Платформи для спільної роботи у реальному часі Розповідь по готовому кластеру з використанням понять кластеру

Педагог Гуманістична спрямованість Професійна компетентність Педагогічні здібності Педагогічна техніка Кластер без ключового слова, яке має бути визначеним

Компроміс Конфронтація Співробітництво Пристосування Ігнорування Кластер без ключового поняття, яке має бути визначеним Стратегії вирішення конфліктів

Цільові групи медіаграмотності: Кластер без вказаних термінів, котрі мають бути визначені

Впливи медіапростору на особистість Деталізація характеристик об’єкту Нейтральні Позитивні Негативні

Деталізація термінів кластера Позитивні Нейтральні Негативні Впливи медіапростору на особистість

Побудова медіапростору: друковані ЗМІ

Побудова медійного простору: Друковані ЗМІ Телебачення Вдосконалення готового кластера

Вдосконалення готового кластера Побудова медійного простору: Друковані ЗМІ Телебачення Соціальні мережі

Вдосконалення готового кластера Побудова медійного простору: Друковані ЗМІ Телебачення Соціальні мережі Інтернет

Аналіз і завершення неповного кластера Побудова медійного простору: Друковані ЗМІ Телебачення Соціальні мережі Інтернет Глобалізація Посередницька роль Створення картини світу Взаємодія культур Збереження етнокультур Конструкція соціального, культурного, політичного, освітнього простору

Висновки Кластер є ефективним засобом медіаосвітньої діяльності керівника гуртка позашкільної освіти будь-якого напряму; а головне — розвитку критичного мислення та формування медіаімунітету вихованців гуртків. Використання кластерів сприяє засвоєнню дітьми великого масиву інформації; вивченню навчального матеріалу; розумінню складних об’єктів, явищ, проблем медіаосвіти, які мають бути осмислені та засвоєні вихованцями гуртка, але наразі не включені у навчальні програми гуртків. Кластерні технології дають можливість вихованцям проявити свої здібності, висловити власне бачення проблеми чи явища, дарують свободу творчої діяльності, виховують почуття гідності. Використання інноваційної технології кластера робить навчальний процес привабливим, посилює інтерес до навчання, підвищує мотивацію до самоосвіти.