до Дня спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь діє в режимі онлайн.
26 лютого в Україні відзначають День спротиву окупації АР Крим та міста Севастополь.
У цей день у 2014 році перед будівлею Верховної Ради Криму відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти. Між сторонами відбулися сутички, в яких двоє людей загинули й декілька десятків зазнали
поранень. Після окупації півострова Слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу (так звана «справа 26 лютого») і влаштував політичне судилище над рядом кримськотатарських активістів. Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова. Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Повернення Криму до України – це не тільки спільна мрія українців, а й запорука безпеки на планеті та відновлення віри в міжнародне право.
Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940‒2015). Збірник документів і матеріалів. ‒ К.: TOB Кліо, 2016. ‒ 1092 с.
До збірника увійшли документи та матеріали, що відображають депортаційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та
політичний простір. ǼȀǸǯǬDzȁȄȅȆȂȀǬǷǬ
ȂȁȄǸǾǬȀȀȜǿ ТУТ
Гуменюк Н. Загублений острів. — Львів: В-цтво Старого Лева, 2020.—312с.
Це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися. ǼȀǸǯǬDzȁȄȅȆȂȀǬǷǬ Ця книга є справжнім голосом анексованого Криму. ȂȁȄǸǾǬȀȀȜǿ ТУТ
Крим за завісою. Путівник зоною окупації. — Київ, 2019.-162с.
лютому-березні 2014 року. Окреслено основні ǼȀǸǯǬDzȁȄȅȆȂȀǬǷǬȂȁȄǸǾǬȀȀȜǿТУТ
Березовець Т. Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридної війни»—К.: Брайт Букс,2015.—392с.
Тарас Березовець – український політичний експерт, один з найвідоміших українських політконсультантів аналізує механізми й технології так званої гібридної війни, розв’язаної військами Російської Федерації («зеленими чоловічками») у Криму. Книга містить ексклюзивні свідчення, надані спеціально українськими, російськими й міжнародними політиками, військовими, експертами, журналістами, активістами, які стали очевидцями окупації.
ǼȀǸǯǬDzȁȄȅȆȂȀǬǷǬ
ȂȁȄǸǾǬȀȀȜǿ ТУТ
Кримський інжир/Укл. А.Алієв, А.Левкова.—Львів: В-цтво Старого Лева, 2019.— 424 с.
Крим — це особливий край, омитий морем та зігрітий сонцем,. Це земля кримськотатарського народу, який, попри всі історичні та політичні реалії, намагається зберегти свою мову, культуру, релігію, світоглядні принципи, творити свою літературу. Ця книга об’єднала найкращі твори учасників першого українськокримськотатарського літературного конкурсу “Кримський інжир”, що відбувся 2018 року. Поезія і проза, переклади українською і кримськотатарською, що увійшли до антології, дуже різні за жанром, стилем і поетикою, проте Крим — це та спільна тема, що їх об’ єднує. У кожному творі своя емоційна тональність: біль і глибокий, як море, смуток, але водночас розуміння того, що можна втратити рідний дім, та головне — не
Сергій Громенко. 250 років фальші.Російські міфи історії Криму .—Львів: В-цтво Старого Лева, 2019.— 255 с.
Окупація Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. У 2014 році з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з’явився так званий міф про «КримНаш», який мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику рф. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи дійсно півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до росії? Відповідям на такі запитання й присвячена ця книга.
264 с.
Як насправді Крим опинився під контролем рф і чим це обернулося для мешканців півострова? Які методи застосовують російські спецслужби та силовики щодо мирних громадян в окупованому Криму? Відповіді на ці й
інші питання дають жителі окупованого Криму, які стали ǼȀǸǯǬDzȁȄȅȆȂȀǬǷǬ свідками та жертвами російського військового захоплення ȂȁȄǸǾǬȀȀȜǿ ТУТ
2015.— 565 с.
Важливе наукове видання для всіх, хто цікавиться актуальними питаннями міжнародного права. Комплексне міжнародно-правове дослідження відносин, пов’язаних з міждержавною взаємодією рф та України з «кримського питання» після відновлення їхнього державного суверенітету (1991–2014 рр.) і впродовж російської агресії у Криму, спрямованої на спробу анексувати півострів.
ǼȀǸǯǬDzȁȄȅȆȂȀǬǷǬ
ȂȁȄǸǾǬȀȀȜǿ ТУТ
Світлана Поляєва. Після Криму.—Львів: В-цтво Старого Лева,2018.— 321 с.
"Після Криму" — збірка глибокої і пронизливої поезії, в якій мотиви війни, плинності часу, пам'яті, батьківщини тісно переплітаються із темою любові й чуттєвості. Це перша поетична книжка Світлани Поваляєвої, що з'явилася після виходу семи прозових книжок.
Книга свідчень. Анатомія російської анексії Криму / упорядник та вступ Анна Андрієвська, Олена Халімон. .—Львів: В-цтво Старого Лева, 2018.— 248с.
Авторський проєкт двох журналісток, що раніше працювали в Криму, постав на межі репортажної публіцистики, активізму й усної історії як оповідь про перебіг російського вторгнення у Крим і анексії його навесні 2014 року, підокупаційний побит кримчан та опір і правозахисну діяльність проукраїнських активістів, які залишилися на батьківщині всупереч репресіям колаборантської адміністрації та російських силовиків. Упорядниці нагромадили чималий масив спогадів і свідчень не тільки вимушених переселенців, які одразу по окупації або згодом переїхали на підконтрольну Україні територію (зокрема й тих, хто зазнав переслідувань, побував у заручниках чи в застінках ФСБ), але й кримчан, які залишилися на півострові. Ці свідчення після перевірки в рамках медійного фактчекінґу й експертизи правозахисних інституцій (як-от Кримської правозахисної групи і Української Гельсинської спілки з прав людини), опрацьовано відповідно до стандартів демократичної журналістики, перекладено українською та опоряджено автентичним ілюстративним матеріялом. Деякі історії та документи взято з відкритих джерел і відтак
Наташа Влащенко. Крадіжка, або Біле сонце Криму .—Харківів: Фоліо, 2017.— 394с.
Книга "Крадіжка, або Біле сонце Криму" відомої української журналістки і телеведучої Наташі Влащенко присвячена одній з найтрагічніших подій в історії сучасної України — віроломному захопленню Криму Російською Федерацією.
Про те, як це було, розповідають люди, що знаходилися безпосередньо в епіцентрі подій зими–весни 2014 року: О. В. Турчинов, О. Т. Кіхтенко, А. Б. Аваков, С. Т. Полтарак, І. П. Смешко, В. О. Наливайченко, Р. А.Чубаров і багато інших представників влади, а також, звичайно, жителі Криму. Розповідь журналістки супроводжується фотохронікою кримських подій, що допомагає читачеві зримо уявити, як велася підготовка Росією анексії Криму, як на півострові з'явилися "зелені чоловічки", як відбувалося захоплення влади і проводився так званий референдум про приєднання Криму до Росії. У додатку до книги представлений протокол засідання РНБО України, присвячений подіям у Криму, а також нарис директора Національного інституту стратегічних досліджень академіка В. П. Горбуліна "Крим. Війна: передумови російської агресії".
Ця книга спонукає до глибокого осмислення кримських подій. Причому питання "що робити?", як пише академік Горбулін, набагато важливіше за питання "хто винен?".