Так уже повелося упродовж багатьох століть: щоб вижити, вистояти, треба було, як зіницю ока, берегти родину. Дух непокори, незалежність, винахідливість, щирість, щедрість, привітність – риси, які упродовж історії плекалися у родинному колі. Тому заглиблення в історію української родини дає нам можливість проникнути в національний характер нашого народу, педагогічний ідеал і велику мудрість родинної педагогіки.
Саме у родині закладаються, формуються тавиховуються громадські почуття, світогляд,естетичні смаки. Саме тут маленька людина готується до праці, вчиться доброті, вдячності, турботі, повазі та любові до людей,Батьківщини, до всього живого та оточуючого – вчиться бутипорядною, людяною, гідною особистістю.
- 2 Ідея виникнення: Донести до батьків думку, що сутність виховання полягає не в розмовах з дитиною, а в організації життя дитини, знайомство батьків з формами та методами роботи з дітьми, виховання у них педагогічної культури, поповнення багажу їх педагогічних знань та впровадження цих знань в практику. Родинні традиції, національні звичаї є могутнім джерелом у формуванні морально-етичних норм особистості дитини.
Принципи створення: - -Батьки мають бути для дітей прикладом у всьому. -Треба любити дітей, поважати їх гідність, бути справедливими і тактовними у стосунках з ними. -Як би не були батьки завантажені, вони повинні знаходити час для сердечного спілкування з дітьми, яке не можна нічим замінити. -Батькам важливо пам’ятати своє дитинство- тоді зрозумілішими будуть власні діти .
Мета:-Включення дитини в спільну з дорослими діяльність, розвиток творчої працелюбності, залучення родин до вивчення народних традицій, звичаїв, обрядів.-Виховання в них національної свідомості, самосвідомості.-Формування естетичних смаків і почуттів, уміння розрізняти красиве в мистецтві і житті, поважати прекрасне у вчинках людей.-Забезпечення духовної єдності поколінь,збереження родинних традицій, сімейних реліквій , вивчення родоводу. -Засвоєння моральних цінностей, культурних традицій, етичних норм поведінки.
Завдання:-Доведення до свідомості батьків істини про те, що право та обов’язок виховання їхніх дітей належить їм самим.-Виховання у батьків почуття впевненості у своїх силах і мудрості.-Поповнення знань батьків про виховання дітей на принципах народної педагогіки.-Навчання батьків спілкування з дітьми.-Залучення батьків до кола творчої діяльності, зацікавлення їх цією діяльністю, як необхідністю розвитку власної дитини.
Напрямки роботи:-Вивчення особливостей сімей, встановлення контактів із сім’ єю.-Залучення батьків до творчої діяльності , відродження інтересу до народного мистецтва,звичаїв, традицій.-Допомога сім’ ї у відродженні, збереженні, підтримці народної педагогіки.-Збагачення досвіду батьків педагогічними знаннями.