25 вересня о 19:00Вебінар: Співпраця вчителя та батьків: модернізовані підходи та нетипові форми взаємодії

Презентація "Критичне мислення"

Про матеріал

Робота з теми "Критичне мислення". Шляхи розвитку критичного мислення. Критичне мислення - це необхідна навичка і життєво важливий ресурс сучасної людини.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Критичне мислення Томілова Тамара Степанівна вчитель математики. МЗОШ I – III ступенів №18 м. Миколаїв. Мислення - це нове створення світу. Альберт Камю"Справжнє багатство — це реалізований талант! Вчу дітей бути успішними" 

Номер слайду 2

Якими ми хочемо бачити своїх учнів? Звісно, ми прагнемо, щоб учні стали повноправними громадянами, готовими до всіх труднощів дорослого життя, щоб вони не лише виживали в цьому світі, а й стали щасливими, жили повноцінним, продуктивним, змістовним життям. Для цього їм потрібно буде знати, як інтегрувати, створювати та формулювати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс. Отже, ми хочемо, щоб наші учні стали творчими особистостями. Слово «творчість» походить від слова «творити», і в загальновідомому сенсі це означає шукати, винаходити і створювати дещо таке, що не зустрічалось в минулому досвіді - індивідуальному чи суспільному. Основними критеріями творчості в пізнавальній діяльності учня є: самостійність, пошук і вибір можливих варіантів руху до мети; створення в цьому процесі нового продукту. 

Номер слайду 3

Які форми роботи потрібно використовувати для розвитку творчого мислення учнів? Одним із ефективних засобів навчання є технологія критичного мислення. Термін «критичне мислення» давно відомий з робіт психологів Ж. Піаже, Дж. Брунера, Л. Виготського. Технологію розроблено науковцями Центру розвитку етики та виховання особистості Бостонського університету. Критичне мислення — це необхідна навичка і життєво важливий ресурс сучасної людини. Критичне мислення базується на законах логіки та на розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій свідомості. Критичне мислення – модель для навчання і виховання громадян майбутнього.

Номер слайду 4

Великі соціальні зміни впливають на школу, вчителя і ставлять перед ними завдання нового змісту. Учитель НУШ повинен створити оптимальні умови для розвитку і навчання особистості, яка здатна втілювати оригінальні ідеї, критично мислити, приймати нестандартні рішення. Нестабільність світу, інтенсивність соціально-економічних і технологічних змін зумовлюють потребу вчитися усе життя. Тому в сучасній школі головне завдання вчителя – не накопичення дитиною інформації, а засвоєння нею інтелектуальних технік, які є складовими культури і невід‘ємною частиною змісту освіти. Головним у навчанні має бути інтерес, розвиток пізнавальної активності школярів, формування в них позитивного ставлення до навчання і результатів своєї праці.

Номер слайду 5

Щоб знайти своє місце в житті, випускник сучасної школи повинен володіти такими навичками:- швидко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;- самостійно і критично мислити;- уміти бачити і формулювати проблему (в особистому, професійному, суспільному плані), знаходити шляхи раціонального її вирішення;- усвідомлювати де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі;- бути знатним генерувати свої ідеї, творчо мислити;- уміти працювати з інформацією (збирати потрібні факти, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення, зіставляти з аналогічними або альтернативними варіантами розв'язання, встановити статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем); - бути комунікабельним, уміти працювати в команді;- уміти працювати над розвитком власного інтелекту, формуванням моральних цінностей, свого культурного рівня.

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Критичне мислення -- це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; зважено, вдумливо розглянути різні, а часом і протилежні підходи і розуміння проблеми з метою прийняття власного обгрунтованого рішення (термін "критичне" в такому контексті найбільш адекватний слову "аналітичне"); вміння самостійно знайти, обробити, проаналізувати та дати оцінку певній інформації; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції . Мета технології - формування власної точки зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.

Номер слайду 8

Номер слайду 9

Номер слайду 10

Основними методами розвитку критичного мислення є такі:1. Задавати питання і не приймати на віру все, що нам пропонують. (Знак питання порівнюють з рибальським гачком, на який ловиться риба. Кожен повинен мати такий гачок).2. Шукати докази, що підтверджують або спростовують отриману інформацію.3. Накопичувати знання і розширювати світогляд. Що стосується розвитку критичного мислення у дітей, то важливо орієнтуватися не на запам’ятовування ними фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її вирішення.

Номер слайду 11

То який він – урок з розвитку критичного мислення?Такий урок традиційно складається з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової. Виклик, або Вступна частина уроку. Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання. Отже, під час вступної частини уроку вчитель має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу:1) освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;2) провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;3) зосередити увагу на новій темі;4) створити контекст для сприйняття нових ідей;5) сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання. Для того аби розв’язати це завдання, учитель має ставити навідні запитання, а також використовувати такі методи як кластер, асоціативний кущ, мозковий штурм тощо.

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Осмислення, або основна частина уроку. Основна частина уроку триває до 30 хвилин. За цей час учитель організовує активну діяльність учнів, зокрема спонукає їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо. Головне завдання учнів — “конструювати” знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Для цього вони за допомогою вчителя:— порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;— ставлять запитання щодо нового навчального матеріалу;— експериментують, пробують застосувати новий матеріал на практиці за допомогою наявних у них уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми;— аналізують отриманий досвід;— переглядають свої очікування й висловлюють нові;— виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;— відстежують хід власних думок;— роблять висновки щодо змісту матеріалу;— пов’язують зміст уроку з особистим досвідом;— відпрацьовують уміння і стратегії мислення.

Номер слайду 14

Номер слайду 15

У чому сила такого стилю викладання?Коли учень долучається до сприйняття нової інформації під час читання тексту, перегляду фільму, прослуховування лекції вчителя, він навчається відстежувати своє розуміння нового й не ігнорувати прогалини в ньому. При цьому доцільно, аби він записував те, що не зрозумів, аби з’ясувати в майбутньому. Подальше відпрацювання й закріплення учнем нових знань відбувається за допомогою різноманітних методів і прийомів організації активної самостійної роботи. Обов’язкові елементи розвитку критичного мислення в учнів – індивідуальний пошук та обмін ідеями в групах чи загальному колі. Дуже важливою є послідовність цих елементів – пошук має неодмінно передувати обміну думками. Ефективними методами під час основної частини уроку є:читання (запитання, узагальнення) в парах;читання з визначенням опорних слів;читання з маркуванням;“тонкі” і “товсті” запитання тощо.

Номер слайду 16

Рефлексія, або підбиття підсумків. Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати. Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з учителем:узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;оцінюють набуті знання й уміння;ставлять перед собою запитання;планують застосування вивченого.

Номер слайду 17

Номер слайду 18

Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим. Дієвими методами розвитку критичного мислення на цьому етапі уроку є сенкан, “бортовий журнал”, “шкала думок” дискусія, обговорення в загальному колі тощо. Так, наприкінці уроку можна запропонувати учням відповісти на запитання:1) Чи отримали ви сьогодні новий досвід? Який саме?2) Що нового ви дізналися на уроці?3) Про що ви хотіли б дізнатися більше?4) Які думки, почуття викликала у вас ця робота?Всім відомо, що діти – допитливі від природи та прагнуть пізнавати світ. Вони здатні висувати дуже багато оригінальних ідей. Тому головне завдання вчителя на уроці– бути в першу чергу помічником, що стимулює учнів до пошуку інформації, пізнанню та осмисленню нового, генеруванню власних ідей.

Номер слайду 19

Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші?Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими.

Номер слайду 20

Номер слайду 21

Д. Чаффі (автор книги «Шлях мислення. Крок до багатого життя») визначає ознаки, за допомогою яких можна визнати себе як людину, яка критично мислить:* відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;* компетентність -- прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;* інтелектуальна активність -- виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;* допитливість -- вміння проникнути у сутність джерел інформації;* незалежність мислення -- відсутність побоювання непогодження з групою, здатність до критичного сприйняття думок інших;* вміння дискутувати -- уважне ставлення до думок інших, вміння висувати ідеї, які об'єднують;* проникливість -- здатність до проникнення в сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;* самокритичність -- розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів». Ці якості можна розвивати в учнів у процесі навчання на базі діалогової взаємодії. Цей шлях розвитку критичного мислення був визначений ще Сократом.

Номер слайду 22

Номер слайду 23

В НУШ змінюються пріоритети цілей навчання. На перший план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і нестандартності думки, який стимулює розвиток пізнавальної активності дітей. Стародавня китайська мудрість стверджує: «Я слухаю – і забуваю, бачу – і запам‘ятовую, роблю – і розумію». У навчанні цінна не лише сама істина, але й сам процес її здобування, пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто все, що розвиває творчу думку школяра, привчає їх мислити і діяти самостійно. Для стимулювання критичного мислення учнів вчителю необхідно:- виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;- дозволити учням вільно розмірковуввати;- сприймати різноманітні ідеї та думки;- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;- створити для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;- висловити віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;- цінувати критичні міркування учнів. Водночас учні повинні:- розвивати впевненість і собі і розуміння цінності власних думок та ідей;- брати активну участь у навчальному процесі;- бути готовим породжувати і відкидати судження.

Номер слайду 24

Номер слайду 25

Можна пояснити, з чого складається критичне мислення і чим воно відрізняється від звичайного, скориставшись цією таблицею:

Номер слайду 26

Творчі американські вчителі для знаходження відповіді на одне й те саме питання пропонують учням різні джерела інформації з протилежними відповідями на нього. Так, кожний учень має висловити свою позицію щодо джерел інформації, з також виявити рівень своєї компетентності з приводу даного питання. У зв'язку з цим учням даються такі рекомендації:1. З'ясуй сутність предмета обговорення, досліди його.2. Оціни різні погляди й думки; розглянь та визнач переконливість показів на користь кожної думки.3. Синтезуй свої міркування в незаперечний висновок.4 Ясно й чітко поясни, чому ти так думаєш.

Номер слайду 27

Приклади використання методів та прийомів для уроків з розвитку критичного мислення. Геометрія 8 клас. Тема «Середня лінія трикутника» Прийом «Асоціативний кущ». Ключовим словом «Асоціативного куща» є середня лінія трикутника. Учні по черзі заповнюють «гілочки» куща. Потім розкривають зміст.

Номер слайду 28

Приклади використання методів та прийомів для уроків з розвитку критичного мислення. Алгебра 8 клас. Тема «Квадратні рівняння» Прийом «Аналіз». Індивідуальне завдання. Питання: за якою ознакою рівняння розбиті на групи?

Номер слайду 29

Приклади використання методів та прийомів для уроків з розвитку критичного мислення. З метою усвідомлення і осмислення знань: прийом «Концептуальна таблиця». Пропоную учням заповнити таблицю, працюючи в групах. Потім провести обговорення й порівняння результатів. Геометрія 8 клас. Тема «Чотирикутники. Узагальнення»

Номер слайду 30

Алгебра 9 клас. Тема «Функції. Узагальнення» {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Вид функціїОбласть визначення. Область значень. Монотнність. Парність. Нулі функціїy= kх + by=ах+bx+cy= 𝑘хy=х{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Вид функціїОбласть визначення. Область значень. Монотнність. Парність. Нулі функціїy= kх + by=ах+bx+c

Номер слайду 31

Приклади використання методів та прийомів для уроків з розвитку критичного мислення. Прийом «Побудова структурно-логічної схеми досліджуваного матеріалу». Використовую як на уроці, так і під час підготовки домашнього завдання. Учням рекомендується відтворити логічну основу матеріалу, визначивши його структуру і будову. Алгебра 8 клас. Тема «Квадратні рівняння»

Номер слайду 32

Номер слайду 33

Геометрія 11 клас. Тема «Призма. Узагальнення»

Номер слайду 34

Приклади використання методів та прийомів для уроків з розвитку критичного мислення. Алгебра 8 клас. Тема «Теорема Вієта» Прийом «Математичне доміно». Фронтальна робота на уроці. Карток доміно на одну більше, ніж учнів. Кожен учень розвʼязує своє рівняння. Зайва картка на вільній парті. Два учня, які мають відповідь на дане рівняння або рівняння до відповіді викладають власні картки. По закінченню гри повинно утворитися замкнене коло. Гра вимагає від учнів концентрації уваги, вміння швидко працювати.

Номер слайду 35

Приклади використання методів та прийомів для уроків з розвитку критичного мислення. Прийом «Ключові терміни». Виписую на окремі листи слова (фрази) з означень, властивостей, ознак. Демонструю їх дітям в свідомо порушеній послідовності. Після знайомства з текстом учням пропонується відновити порушену послідовність. Такий прийом сприяє розвитку уваги і логічного мислення, спонукає розуміти означення, властивості, ознаки фігур. Геометрія 8 клас. Тема «Чотирикутники. Узагальнення»

Номер слайду 36

Приклади використання методів та прийомів для уроків з розвитку критичного мислення. Прийом «Розірваний ланцюжок», пошук аналогій, висновків. Кожному учню видається лист з завданням зʼєднати відповідні частини доведення або рішення задачі. Доцільно використовувати до перевірки домашнього завдання. Геометрія 8 клас. Тема «Середня лінія трикутника»

Номер слайду 37

Приклади використання методів та прийомів для уроків з розвитку критичного мислення. Прийом «Лови помилку»Це універсальний прийом. Він може використовуватися й у роботі із групою, і в індивідуальній роботі. А також на різних етапах уроку:- на початку – при розвʼязуванні усних вправ, перевірці домашнього завдання або при повторенні;- у середині уроку – при закріпленні матеріалу, на стадії осмислення; - наприкінці уроку – при підведенні підсумків, на стадії рефлексії. Учні шукають помилку, вони сперечаються, радяться, пропонують свій аргументований варіант відповіді, доводять.

pptx
Додано
26 січня
Переглядів
613
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку