Урок "Друга Світова війна у поезії Константи Галчинського та Альфреда Маргула – Шпербера"

Тема уроку. Друга Світова війна у поезії Константи Галчинського та                              Альфреда Маргула – Шпербера.         

Мета.  У художній формі змалювати життя і творчість К.І. Галчинського, А.Маргул-Шпербера; проаналізувати майстерність поетів в зображенні жорстокості й трагічності війни; визначити провідні думки творів; розвивати творчі здібності учнів, асоціативне мислення, вміння виразного читання поезій; сприяти вихованню в учнів особистого ставлення до проблем, порушених у творах , поваги до історичного минулого, виховувати патріотизм, формувати активну громадянську позицію.

Обладнання. Портрети поетів К. Галчинського та А. Маргула – Шпербера; текст віршів «Солдати з Вестерплятте», «Про назву концтабору Бухенвальд»; презентація до теми; ватман, кольоровий папір, фарби, листи для творчості учнів; пісня Христини Панасюк «333» .                               

                                                                    Хід  уроку

І. Мотивація навчання.

1. Вступне слово вчителя. Звучить поезія:

                     Спинись, людино…Мовчки поклонись…

                      У тишині задумайся на мить…

                      І нам життя всміхалося колись,

                      Дзвонила сонцем радісна блакить!

                               Орали ми і засівали лан,

                               Щоб добротою колосився світ.

                               Коли зібрати болі наших ран,

                               То розколовся б навіть і граніт!

                      Не треба сліз! Ще наші нас печуть!

                      Коли не спить далекий небосхил

                      І стелиться туманом сивина,

                      Наш гнівний голос чути із могил:

                      «Хай буде проклята війна!»

2. Оголошення теми, запис епіграфа у зошит.

                                                               Сіре згарище, тиша німа…

                                                               Раптом знову стріляють гармати!

                                                               Чорним птахом влітає війна

                                                               В наші душі, щоб щастя забрати!

                                                                                               Вікторія Головко

3. Асоціативна розминка.

   Запишіть на окремі темні хмаринки образи, з якими у вас асоціюється слово «війна» ( діти називають образи та клеять на ватман поруч зі словом війна)

4. Бесіда:

  -А коли почалася Друга світова війна?

  - подумайте, як може війна змінити життя людей?

 5. Слово вчителя.

    Щоб люди ніколи не забували про жахіття, які приносить війна, вона народила поетів, які донесли до нас усе, що пережили люди. І нам сьогодні відомі імена багатьох свідків тих подій, які у власних творах змалювали трагедію війни. Серед них – Константи Галчинський та Альфред Маргул-Шпербер. Вони майже ровесники, і хоча жили в різних європейських країнах, та фашистський чобіт безжально ступив на їхню батьківщину. І вони виявили свою громадянську позицію. 

6. Завдання кожній групі: дослідити творчість поетів та обмінятися враженням про їхню долю та громадянську позицію з присутніми.

7. (Фото Галчинського на екрані) Мобілізували поета в серпні 1939 року до лав польської піхоти рядовим, а вже 17 вересня 1939 р. він потрапив у німецький полон і 5 років провів у концтаборах. «Пісню про солдатів з Вестерплятте» Галчинський написав 16 вересня 1939 р. Вестерплятте – це польський півострів у Балтійському морі, який став на шляху фашистів з першого дня війни. Ось так він виглядає нині, а таким був під час опору ворогові ( фото Вестерплятте)

8. Опрацюйте історичну довідку про півострів Вестерплятте. Кожна група виконує завдання та озвучує інформацію.

9. Виразне читання поезії «Пісня про солдатів з Вестерплятте» вчителем.

   - Який настрій викликає вірш?

   - від чийого імені йде розповідь у творі?

10. Виразне читання поезії учнями.

    - яка тема твору?

    - яке значення рядків у дужках?

    - чому складається враження, що солдати щасливі?

    - за допомогою яких художніх засобів передається трагедія війни?(знайти й записати епітети, метафори, порівняння)

   - зверніть увагу на рядки: «…до неба лавами пішли солдати з Вестерплятте».

Пішли у небо… «Небесна сотня»…Знайомі до болю слова, які ми чуємо вже й у нашому сьогоденні. Це – трансформація образу полеглих героїв.

• Яка ж ідея твору? Що хотів сказати автор майбутнім поколінням?

11. Солдатів з Вестерплятте, які вижили, фашисти захопили в полон і відправили до концтаборів. Можливо, хтось із них потрапив до сумнозвісного табору смерті – Бухенвальд, про який написав вірш Альфред Маргул-Шпербер. ( портрет письменника на екрані). За походженням – єврей, народився на Буковині в Чернівецькій області, був румунським поетом, який писав вірші німецькою мовою. Завдяки друзям та блискучим знанням німецької мови його оминула доля в’язня. Чому Бухенвальд вважали одним із найстрашніших свідків нацизму? ( на екрані фото Бухенвальду)

Яку  інформацію про концтабір Бухенвальд ви знайшли в історичних довідках?( Кожна група озвучує матеріал)

12. Виразне коментоване читання вірша «Про назву концтабору Бухенвальд» вчителем та учнями.

     - яким почуттям наповнена поезія?

     - які художні засоби найчастіше використовує поет?(епітети, метафори, антитезу, риторичне запитання)

• А чи говорив автор про жах концтабору? Ні, він дає нам можливість уявити все самим.
• А тепер повернемося до епіграфу. Чому війну показано в образі птаха? Чому саме такий образ – символ обирає автор? Оберіть серед ілюстрацій птахів, що є на столі, тих, які доповнять картину війни та закріпіть їх на ватмані.

 Ось ми з вами й намалювали разом сумне полотно війни, не властиве для щасливого дитинства.

Тому ми, такі ще маленькі, спробуємо змінити щось у цьому світі, аби настав мир.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

• Напишіть заповіт на обпаленому сучасною війною папері майбутнім поколінням: що потрібно зробити для того, щоб не пустити війну в наш дім.  Звучить пісня Христини Панасюк «333»(озвучити й прикріпити біля ватману).
• Ми розглядали творчість двох поетів, які не знали один одного. А чи є щось спільне чи типове у віршах Галчинського й Шпербера?
• Група 1: Яка метафора в поезії К. Галчинського зазнала трансформації?
• Група 2: Яких українських героїв нагадали вам солдати з Вестерплятте?

ІV. Домашнє завдання. Виразно читати та вивчити напам’ять поезію про війну за вибором; зібрати інформацію про родичів, які були учасниками Другої Світової війни.

( фото на екрані Героїв Небесної Сотні та загиблих на                             війні українців).

 Зверніть увагу на екран. Ці фото зроблені за останні 3 роки. Це – сьогоднішні  учні, а це – попередній випуск. І щоб  школярі сьогодні могли мирно жити й навчатися, наші старші орли захищають кордони України, аби війна не прийшла до нашої оселі.  Ми пишаємося ними, у кожного  з них – свій бій і свої перемоги. То ж нехай збереже Бог нас і Україну!