Номер слайду 7
Суржик — елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови (нечиста мова).вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже (навіть), да (так), нє (ні), када (коли), нє нада (не потрібно), єлє (ледве), щас/січас (зараз), всєгда (завжди), нікогда (ніколи), чуть-чуть (трішки), конєшно (звичайно, звісно), навєрно (мабуть), імєнно (саме), рядом (поруч), язик (мова), больнiця (лікарня), циплята (курчата).“українізовані” форми російських дієслів – уїхав (поїхав), уволився (звільнився), дівся (подівся), поняв (зрозумів), получав (отримував), щитав (“вважав” або “рахував” залежно від контексту), отдав (віддав), включив (ввімкнув)змішування українських і російських форм займенників – хто-то (хтось), шо-то (щось), як-то (якось), які-то (якісь), який-то (якийсь), чого-то (чомусь, чогось), кой-шо (щось), кой-які (якісь);утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови – самий лучший (найкращий), саме тверде (найтвердіше)